справа № 388/761/26
провадження № 2-а/388/7/2026
13.05.2026м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Гриненко М.А.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балло Дениса Леонідовича, третя особа: відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів: Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балло Дениса Леонідовича, третя особа: відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській областів якому (позові) просив:
- визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 6861070 від 18.03.2026 протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити;
- понесені судові витрати стягнути з відповідачів.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху. Вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки жодних вимог Правил дорожнього руху у зазначені у постанові дату та час він не порушував. Зазначив, що у дорожній ситуації, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови пішохід не перебував на пішохідному переході.
Ухвалою від 01.04.2026 зазначений адміністративний позов, поданий без додержання вимог ч. 8 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України, був залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Заявою позивача від 10.04.2026 недоліки позовної заяви було усунено, а саме надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою від 14.04.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідачем в особі відділення поліції № 1 Кропивницького районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надано суду відеоматеріали фіксації події, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Від відповідача - Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовував тим, що позивача правомірно уповноваженою посадовою особою було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечував проти позиції відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Інші заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань до суду не надходили.
Дослідивши наявні у справі докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надавши оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив на обґрунтування позовних вимог та у відзиві на позовну заяву на обґрунтування заперечення проти позову, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктавладних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
На підставі досліджених доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.
18.03.2026 інспектором Відділення поліції № 1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Балло Д.Л., який з урахуванням положень ст. 222 КУпАП та позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 17.09.2020 (справа № 742/2298/17) діяв від імені суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, - прийнято рішення у формі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6861070, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Зі змісту зазначеної постанова вбачається, що 18.03.2026 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Соборності України, 62 у м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п. 18.1 ПДР - водій транспортного засобу не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу.
Зазначена постанова містить посилання на наявність додатку, а саме відеозапису з нагрудного відеореєстратора 11130130588, який був наданий суду.
З огляду на наведенівище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявності у діянні особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, посадовою особою відповідача, якою було прийнято оскаржувану постанову, ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв'язку із порушенням останнім п. 18.1 Правил дорожнього руху.
Положеннями до ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п. 18.1 Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно з визначень, наведених у п. 1.10 Правил дорожнього руху:
- пішохід це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне;
- пішохідний перехід це ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч;
- проїзна частина це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Положеннями пп. «а» та «б» п. 4.14 Правил дорожнього руху передбачено, що пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Із досліджених судом відеоматеріалів, наданих стороною відповідача, на яких зафіксовано дорожню ситуацію, яка склалась 18.03.2026 о 17 год. 55 хв. по вул. Соборності України, 62 у м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області судом встановлено таке.
18.03.2026 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 , по проїзній частині дороги по вул. Соборності України, біля будинку 62, у м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області та проїхав нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожнім знаком 5.38.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1.
При цьому, з права відносно напрямку руху ОСОБА_1 наближався пішохід, який на час виконання ОСОБА_1 зазначених вище дій не вступив на проїзну частину з нанесеною дорожньою розміткою 1.14.1.
Лише після проїзду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 пішохід, діючи відповідально та попередньо дотримуючись заборон, передбачених пп. «а» та «б» п. 4.14 Правил дорожнього руху, вступив на дорожню розмітку 1.14.1.
Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17, - вимога п. 18.1 Правил дорожнього руху передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу у русі перед транспортними засобами саме під час руху по проїзній частині дороги, тобто з моменту, коли вони вступили на пішохідний перехід.
З огляду на встановлені обставини та наведені положення Правил дорожнього руху суд дійшов висновку про відсутність порушення ОСОБА_1 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху у дорожній ситуації, яка склалась у зазначені в оскаржуваній постанові час та місці, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваної постанови та безпідставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі чого суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі зазначеного, враховуючи встановлення судом відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд констатує, що рішення, прийняте посадовою особою відповідача у формі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6861070 від 18.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, - є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи зазначені ними у заявах по суті справи та заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб'єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 139 КАС України, якими, крім іншого, передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі суд дійшов висновку, що понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 665,60 грн., слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 251, 255, 286 КАС України,
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балло Дениса Леонідовича, третя особа: відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6861070 від 18.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області,місцезнаходження: вул. Віктора Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 40108709;
- відповідач - інспектор відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балло Дениса Леонідовича, місце роботи: вул. Нова, буд. 42, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500;
- третя особа - відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: вул. Нова, буд. 42, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500, ЕДРПОУ 40799032.
Суддя О.А. Кнуров