Справа № 350/441/26
Номер провадження 1-кп/350/131/2026
про продовження строку тримання під вартою
12.05.2026 селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів кримінальне провадження №42024272300000527, відомості про яке внесене до ЄРДР 26.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
суд, -
У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Рожнятівському районному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати в судове засідання учасників процесу.
Окрім цього прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить продовжити раніше застосований запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 грн.
Клопотання мотивовано тим, що розгляд кримінального провадження не розпочався, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у виді від п'яти до десяти років позбавлення волі. На даний час зберігаються ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки неодноразово викликався слідчим та судом, однак жодного разу на судові засідання не з'явився та в подальшому не з'являвся на виклик слідчого та прокурора і не повідомив про причини свого неприбуття та усвідомлює неминучість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинений ним тяжкий злочин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симолювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або вчинити інші обманні дії, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розслідування; незаконно впливати на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
У судовому засідання прокурор просив задоволити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, заявлене у судовому засіданні прокурором клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, і не підлягає поверненню прокурору. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не вбачається. Клопотань про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні від учасників процесу не надходило. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Рожнятівському районному суду Івано-Франківської області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
При вирішені питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
ОСОБА_3 раніше не судимий, однак, обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
16 березня 2026 року слідчим суддею Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 травня 2026 року включно.
Під час вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину та усвідомлення неминучості покарання за вчинення такого злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симолювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або вчинити інші обманні дії, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розслідуванн. Крім того, може незаконно впливати на свідків, які разом із ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Ризик вчинити інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вчинив самовільне залишення військової частини та, не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану.
Окрім цього, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
За таких обставин, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який.
Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Все вищевикладене в сукупності свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
На час розгляду питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, ризики, які раніше були підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали, а тому цей запобіжний захід підлягає продовженню.
За змістом частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), що становить 133120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже, клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 217, 316, 334 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №42024272300000527, яке внесене до ЄРДР 26.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України у відкритому судовому на 11:00 годин 21 травня 2026 року, у приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (77600, селище Рожнятів, вул.Шкільна 15, зал судових засідань №4).
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про місце та час розгляду провадження повідомити учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 10 липня 2026 року включно.
Визначити заставу у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн., що може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код за ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 на строк до 10 липня 2026 року, такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом семи діб після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1