Справа №348/1299/26
Провадження №1-кс/348/267/26
13 травня 2026 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №2026091200000160 від 12.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна,
До слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 12.05.2026 надійшло клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 2026091200000160 від 12.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091200000160 від 12.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 11.05.2026 в с. Пасічна, по вул. Софії Галечко, 15А, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, поблизу магазину «Берізка» при поверхневій перевірці у гр. ОСОБА_5 виявлено посилку «Нова Пошта» у якій наявні психотропні речовини, обіг яких обмежено. 11.05.2026 під час огляду місця події за адресою с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 15А, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено два пакета вмістом із порошкоподібною речовиною зеленого кольору, зовні схожу на наркотичну, які упаковано в спец. пакет № RIC 2275970, полімерний пакет із квитанцією та договір доручення від 11.05.2026 на ім'я ОСОБА_6 , що упаковані в спецпакет № CRI 1106266, мобільний телефон марки Realme, cipoго кольору, із полімерним чохлом, який упакований у паперовий конверт. Вилучені речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.
Підставами для тимчасового вилучення вищезазначеного майна стало те, що вони зберегли на собі сліди вчинення злочину. Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно, може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
З метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно в подальшому може мати доказове значення під час досудового розслідування та могло зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також потреби проведення низки слідчих дій та ряду експертних досліджень із вказаним майном, виникла потреба у арешті тимчасово вилученого майна, а тому слідчий у кримінальному провадженні просить накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на мобільний телефон марки Realme, cipoго кольору, із полімерним чохлом, який належить ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 у судове засіданні не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Сторона обвинувачення у судове засідання не прибула, проте до суду надійшла заява слідчого, в якій вказує, що клопотання підтримує повністю. Також просив проводити розгляд клопотання без його участі.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних(розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, дійшов таких висновків.
У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Статтею 22 КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Встановлено, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026091200000160 від 12.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Постановою слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській областівід 12.05.2026 майно, вилучене під час огляду місця події 11.05.2026 та на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026091200000160 від 12.05.2026.
Слідчий звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку, шляхом подання відповідного клопотання до суду наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, а також те, що вилучений 11.05.2026під час огляду місця події за адресою с. Пасічна, вул. Софії Галечко, 15А, Надвірнянського району, Івано-Франківської області у ОСОБА_5 мобільний телефон марки Realme, cipoго кольору, із полімерним чохлом, відповідає ознакам ст. 98 КПК України, тобто має ознаки речового доказу, оскільки міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того є достатні підстави вважати, що він може бути прихований, пошкоджений, знищений, з метою встановлення обставин кримінального правопорушення та забезпечення кримінального провадження, клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цього речового доказу, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 100, 131, 168, 170, 171, 309, 372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 12026091200000160 від 12.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на мобільний телефон марки Realme, cipoго кольору, із полімерним чохлом, який був вилучений 11.05.2026 під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Ухвала про накладення арешту на майно відповідно до ст. 175 КПК України підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1