Справа №345/1960/25
Провадження № 2-о/345/16/2026
13.05.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
присяжних Венгер О.І., Ольшевської О.Д.
з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.
адвоката Побережної О.Р. Форовича С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Калуської міської ради Івано-Франківської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищенаведеною заявою. Свої вимоги мотивує тим, що вона є мамою ОСОБА_2 . Дочка ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи підгрупи «А» з дитинства, потребує постійного стороннього догляду. Внаслідок хвороби її дочка ОСОБА_3 не може висловлювати свої думки, приготувати їжу, не обслуговує себе в побуті, не розуміє обставин, що відбуваються навколо неї, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому.
Заявниця зазначає, що вона проживає разом із дочкою та здійснює за нею догляд. Вона має можливість дбати про свою дочку, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням. Тому заявниця просить визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити опіку над ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 її опікуном.
Заявниця подала заяву про розгляд справи без її участі, просить суд задоволити подану заяву. Про час та місце проведення судового засідання заявниця була повідомлена завчасно та належним чином.
Адвокат Форович С.М. в судовому засідані послався на стан здоровя ОСОБА_2 і не заперечив щодо задоволення заяви.
Представник заінтересованої особи подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обовязки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Виходячи зі змісту вказаної статті, обов'язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов'язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи, підгрупа «А» (а.с.7-8).
Відповідно до витягу з рішення експертної команди повсякденного функціонування особи від 06.02.2005 року №200/25/187/Р ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.
Згідно із висновком експерта № 150 від 21.04.2026 року за результатами судово-психіатричної експертизи підекспертна ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - глибокою розумовою відсталістю, що згідно МКХ-10 F73. ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За таких обставин, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 страждає психічним розладом - глибокою розумовою відсталістю та не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні всі правові підстави для визнання її недієздатною.
При ухваленні рішення про визнання особи недієздатною слід вирішити питання про встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна.
Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна недієздатній особі переслідує перш за все найважливішу ціль - не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Відповідно ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до висновку (а.с.19), затвердженого рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області від 25.03.2025 року №81, опікунська рада виконавчого комітету Калуської міської ради підтверджує можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над її дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення ОСОБА_1 її опікуном.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 39, 55, 60, 64 ЦК України; ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 295-300, 354 ЦПК України,
Заяву задоволити.
Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 .
Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
У відповідності до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною - два роки з моменту набрання ним законної сили.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 13.05.2026 року.
Головуючий
Присяжні