Справа № 187/319/26
2/0187/371/26
"08" травня 2026 р.
08 травня 2026 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
23.02.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 06.08.2018 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 22038000071194. Відповідно до Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі -УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.
15.12.2021 р згідно умов Договору факторингу №15/12/21, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22038000071194 від 06.08.2018 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 22023,78грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 15056,11 грн; заборгованість по відсотках: 2032,47 грн.; заборгованість по комісії: 4935,2 грн.
За наведеного позивач просить суд: Прийняти позовну заяву про стягнення заборгованості до розгляду та відкрити провадження у справі; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 22038000071194 від 06.08.2018р. у розмірі 22023,78 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. Позивачем разом з позовом заявлено клопотання про витребування доказів у справі. Позивач просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від АТ «Банк Кредит Дніпро» докази по справі. Витребувана інформація надійшла до суду 17.03.2026 р.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду 07.05.2026 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 06.08.2018 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено кредитний договір № 22038000071194.
Згідно з умовами кредитного договору Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним Договором в повному обсязі.
Відповідно до п.1.2. за цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: Сума Кредиту 31000,00 (тридцять одна тисяча гривень 00 копійок), строк кредитування 24 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 06 серпня 2020 р.; цільове призначення: на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: 1.99% від Суми Кредиту; процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 0.001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56,0% річних.
Відповідно до п.1.3. банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та Ін.
Відповідно до п. 1.4. кредит надається шляхом зарахування суми Кредиту на поточний рахунок Клієнта.
Відповідно до п. 1.5 договору Клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 Цивільного кодексу України та ст. 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає Банку в дату видачі Кредиту, здійснити перерахування з Рахунку Клієнта на користь страховика ПРАТ СК УНІКА ЖИТТЯ суму страхового платежу у розмірі 6000,00 грн. за весь період страхування, згідно Договору страхування № ВР- 22038000071194 від 06 серпня 2018 р.
Кредитний Договір та заява-приєднання (Акцепт) до договору добровільного страхування життя позичальника підписаний відповідачем 06.08.2018 власноручно.
Судом також встановлено, що первісний кредитодавець виконав свої зобов'язання за укладеним договором у повному обсязі, відповідно до умов такого, надавши відповідачу грошові кошти у сумі та на умовах, визначених договором, що підтверджується витребуваними доказами у справі. 17.03.2026 АТ «Банк Кредит Дніпро» надано до суду виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 06.08.2018 по 14.12.2021, з якої вбачається зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору № 22038000071194 в сумі 31000,00 грн., 06.08.2018 року.
Отже, позивачем доведений факт укладення Кредитного договору між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 .
В подальшому 15.12.2021 р., АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на підставі укладеного договору факторингу № 15/12/21 відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 22038000071194 від 06.08.2018року в якому Відповідач виступає Позичальником.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників б/н до Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 22038000071194 від 06.08.2018 року на суму: 22023,78 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту 15056,11 грн., заборгованість по відсотках 2032,47 грн., заборгованість по комісії 4935,20 грн.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Банк Кредит Дніпро» надав детальний розрахунок за кредитним договором № 22038000071194 від 06.08.2018 р., з якого вбачається, що нарахування відсотків за кредитним договором відбувалось з 06.08.2018 по 06.08.2020 року, та станом на 14.12.2021 року заборгованість склала: 22023,78 грн, що складається з простроченого кредиту - 15056,11 грн., прострочених відсотків- 2032,47 грн, простроченої комісії - 4935,20 грн.
05.06.2025 року позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитом, однак дана вимоги залишена ним без задоволення. Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1ст.530ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, та нарахованими відсотками в розмірі 17088,58 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комісії за обслуговування кредиту суд вважає за доцільне зазначити наступне.
З системного аналізу укладеного кредитного договору вбачається, що його умовами визначено щомісячну комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного Банку України постановою від 08.06.2017 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18, викладено правовий висновок про те, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Так, Верховний Суд у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 дійшов висновку, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Позивачем не наданого жодного підтвердження факту надання послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна плата за обслуговування кредиту. Позивач не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку таких послуг, які надаються більше, ніж один раз на місяць, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом. Та обставина, що оплата таких послуг внесена в графік погашення кредиту, не нівелює обов'язок позивача довести позовні вимоги належним чином.
Враховуючи зазначене вище, стягнення комісії за обслуговування кредиту, у розмірі 4935,20 за кредитним договором № 22038000071194 від 06.08.2018 року, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 77,59 % (17088,58 грн * 100 / 22023,78 грн), а саме у розмірі 2065,76 грн (2662,40 грн * 77,59%).
Позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025 р., детальний опис робіт виконаних адвокатом та Акт 22038000071194 про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом, згідно яких вартість наданих послуг складає 3500,00 грн.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат, понесених під час розгляду справи у розмірі 3500,00 грн., що підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2715,65 грн. (3500,00 грн *77,59%).
Керуючись ст.ст. 3,11,15,16,509,526,530,610,611,612,623,633-634,1050,1054-1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22038000071194 від 06.08.2018 у загальному розмірі 17088 (сімнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 58 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15056,11 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 2032,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2065 гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2715 гривень 65 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місце знаходження: 04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО, будинок 8, ЄРДПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.А. Караул