Справа № 186/604/26
Провадження № 1-кс/0186/93/26
"13" травня 2026 р. м.Шахтарське
Слідчий суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Шахтарському, в режимі відеоконференції клопотання прокурора Шахтарської окружної прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202604138000080 від 14 лютого 2026 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, вдови, маючої на утриманні одну неповнолітню та двох малолітніх дітей, працюючої пралею в КНП «Шахтарська міська лікарня» Шахтарської міської ради, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючої, несудимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
11 травня 2026 року прокурор звернувся до слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої - ОСОБА_5 , внесеним в рамках кримінального провадження №12026041380000080 від 14 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт по ч.2 ст.307 КК України відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2026 року підозрюваній - ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 17 травня 2026 року.
У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, та, враховуючи тяжкість злочину, після скерування обвинувального акту до суду, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.?
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 не працює, у неї відсутній постійний заробіток, у зв'язку з чим остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.
У зв'язку з тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час існують та не припинилися з часом, прокурор просить слідчого суддю продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої - ОСОБА_5 , на 60 днів, з визначенням застави у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 гривень.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою до обвинуваченої, просив його задовільнити.
Обвинувачена проти клопотання заперечувала, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт з можливістю працювати.
Захисник підтримав позицію підзахисної, доповнив, що вона несудима, в розшуці не перебувала і не переховувалася, працює, має трьох дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, ризики, наведені прокурором, надумані.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи свого клопотання, слідчий суддя дійшла до наступного висновку.
Встановлено, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду 08 травня 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026041380000080 від 14 лютого 2026 року відносно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (судова справа № 186/994/26).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 186/994/26 між суддями від 08 травня 2026 року, головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю ОСОБА_6 , станом на 13 травня 2026 року дату проведення підготовчого засідання у вказаній справі не визначено.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2026 року закінчується о 21 годині 00 хвилин 17 травня 2026 року.
Відповідно ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Оскільки досудове розслідування кримінального провадження вже закінчено шляхом звернення до суду з обвинувальним актом, оцінка слідчим суддею обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_5 по ч.2 ст.307 КК України виходить за межі його повноважень, слідчий суддя обмежується дослідженням обставин, які свідчать про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою.
Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього матеріали, зокрема, копію ухвали слідчого судді від 21 березня 2026 року про обрання підозрюваній - ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копію обвинувального акту від 06 травня 2026 року, інформацію з автоматизованої системи документообігу суду по судовій справі № 186/994/26, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно копії ухвали слідчого судді від 21 березня 2026 року про обрання підозрюваній - ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на час обрання цього запобіжного заходу слідчим суддею було описано відомі на той час обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася ОСОБА_5 , досліджено докази, якими обґрунтовувалася підозра, підтверджено об'єктивне існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 , затвердженому прокурором 06 травня 2026 року, викладено встановлені за результатами досудового розслідування фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які за своїм обсягом та правовою кваліфікацією суттєво не відрізняються від фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації, які були встановлені на момент обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурор зазначив, що вищевказані ризики існують на теперішній час, не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не в змозі запобігти заявленим ризикам.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановила, що вони частково знайшли своє підтвердження.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість покарання по ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, після скерування обвинувального акту до суду, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.?
Натомість, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який прокурор в клопотанні обґрунтовує тим, що обвинувачена не працює і в неї відсутній постійний заробіток, не знайшов свого підтвердження, оскільки слідчий суддя встановила, що обвинувачена працює пралею в КНП «Шахтарська міська лікарня» Шахтарської міської ради, тобто має джерело доходів. Інших обставин на підтвердження ризику вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення прокурор у клопотанні та в судовому засіданні не навів.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що за встановлених під час розгляду клопотання обставин, реальним та об'єктивно існуючим на теперішній час є ризик переховування обвинуваченої від суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи обґрунтованість зазначеного ризику, виходжу також з наступного.
Так, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року в справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 року в справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року в справі «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року в справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте, й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Відповідно ст.178 КПК України враховую тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , обставини його вчинення, покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винуватою, а також особу обвинуваченої, яка є несудимою, має на утриманні одну неповнолітню та двох малолітніх дітей, вдова, працює.
З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризик переховування від суду, який був заявлений під час обрання запобіжного заходу, є реальним та продовжує існувати на теперішній час. Об'єктивних відомостей про те, що вказаний ризик зменшився на час розгляду цього клопотання, слідчим суддею не отримано.
Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченої такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити її до суду на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до обвинуваченої такого виду запобіжного заходу, як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вважаю, за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відповідно.
Такою сумою застави визначаю шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 гривень), що складає 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, який не є завідомо непомірним для неї, з покладанням на обвинувачену обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Оскільки досудове розслідування вже закінчене шляхом звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, однак строк запобіжного заходу спливає до проведення підготовчого судового засідання, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів, до 11 червня 2026 року включно, що буде достатнім для проведення підготовчого судового засідання, під час якого суд, який розглядає обвинувальний акт, згідно ч.3 ст.315 КПК України має право за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-187, 193-199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої - ОСОБА_5 , - задовільнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 30 (тридцять) днів - з 13 травня по 11 червня 2026 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Визначити заставу у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та покласти на неї наступні обов'язки: не відлучатись з м. Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області, за місцем проживання: по АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачена ? вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що, якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Ухвала оголошена, копію ухвали отримала «___» травня 2026 року о «_____» годині «____» хвилин.
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_5 .