29 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 160/14596/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 160/14596/25 (суддя Лозицька І.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2017р. по 24 лютого 2025 р., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 в повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2017 р. по 24 лютого 2025 р., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 та, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 р. по день фактичної виплати грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на день звільнення позивача зі служби відповідачем не проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України, зокрема Законом України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 у даній справі позовні вимоги позивача були задоволені частково. Так, суд:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 24 лютого 2025 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 в повному обсязі;
- зобов'язав Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 24 лютого 2025 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44 та, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає, що діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб і в порядку визначеному Законом. Судом не враховано, що відповідач у спірному періоді нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення відповідно до базового місяця індексації - листопад 2015 року. Посадові оклади поліцейських Національнорї поліції, починаючи з листопада 2015 року по теперішній час не змінювались. У 2025 році індексація грошового забезпечення проводилась згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації проводиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року. Тобто, в діях відповідача немає протиправності, а навпаки всі дії відповідають вимогами чинних нормативних актів.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
В свою чергу, позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.03.2017 по 24.02.2025 проходив службу у підрозділах Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Представник позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з адвокатським запитом з метою отримання інформації про здійснення індексації грошового забезпечення позивача.
Листом №31762-2025 від 14.05.2025 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлено представнику позивача про те, що позивач проходив службу в підрозділах Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 01.03.2017 по 24.02.2025. За період з 01.11.2017 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до базового місяця індексації - листопада 2015 року. Одночасно повідомлено, що згідно пункту 3 розділу “Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону № 1282 - 1991 на 2023 рік було зупинено. Таким чином, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 були відсутні правові підстави для нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення. Враховуючи зміни індексів споживчих цін, норми Закону № 1282 - 1991, Порядку № 1078 - 2003 та норми статті 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік» індексація грошового забезпечення у 2024 році ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась у наступних розмірах: за січень 2024 року - 0,00 грн; за лютий 2024 року - 0,00 грн; за березень 2024 року - 0,00 грн; за квітень 2024 року - 0,00 грн; за травень 2024 року - 0,00 грн; за червень 2024 року - 0,00 грн; за липень 2024 року - 0,00 грн; за серпень 2024 року - 130,20 грн; за вересень 2024 року - 130,20 грн; за жовтень 2024 року - 130,20 грн; за листопад 2024 року - 130,20 грн; за грудень 2024 року - 254,35 грн. Статтею 34 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. У лютому 2025 року індекс споживчих цін наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року не перевищив поріг індексації 103 % - таким чином суми індексації грошового забезпечення за січень 2025 року та лютий 2025 року дорівнювали нулю. Таким чином індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2017 по 24.02.2025 проводилася у відповідності до вимог чинного законодавства. Правові підстави проведення нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 по 01.03.2017 з урахуванням базового місяця січня 2008 року та базового місяця березня 2018 року за період з 01.03.2018 по 24.02.2025 відсутні.
Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновків, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо не вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації у визначених законами розмірах за період з 01.03.2017 по 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 по 24.05.2025 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині, враховуючи наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII).
Наказом МВС від 06.04.2016 №260, який набрав чинності з 27.05.2016, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 наказу МВС України від 06.04.2016 №60 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію», тобто з 07.11.2015.
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (у редакції на дату спірних правовідносин, далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 6 Закону №1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 “Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 24.10.2017, внесені зміни до пункту 2 Порядку №1078, та доповнено абзац п'ятий після слова “військовослужбовців» словом “поліцейських».
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції від 01.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати.
Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати, сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Тобто, фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.
Починаючи з грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейського, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №169 від 03.06.2025 про грошове забезпечення позивача за період з 01.03.2017 по 24.02.2025 індексація за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не виплачувалась, за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 була нарахована та виплачена у грудні 2017 року в загальній сумі 373,85 грн. Відтак, вперше індексацію було нараховано у листопаді 2017 року.
Водночас, Закон України “Про Національну поліцію» набрав чинності з 07.11.2015. Отже, Національна поліція України є новоствореним органом, тому, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача на період з 01.03.2017 по 28.02.2018, із встановленням місяця для обчислення цін листопад 2015 року, як базового місяця.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4, ст. 6 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток); у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з п. 11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.
Відповідно до п. п. 2, 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців; індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Положеннями абзаців 1 - 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу;
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру;
до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 11 цього Порядку.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у постанові від 19.05.2022 у справі №380/11404/21, у постанові від 28.09.2022 у справі №560/3965/21, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Аналіз положень п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком №1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абз. 1 п. 5 Порядку №1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.
Отже, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування приписів абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078 при нарахуванні, починаючи з березня 2018 року, індексації грошового забезпечення необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078, сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення позивача.
З огляду на викладене є правильними висновки суду, що відповідач протиправно не виконав вимоги абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та, починаючи 01.03.2018 по 31.12.2022, не виплачував позивачеві індексацію грошового забезпечення, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, у зв'язку з чим, відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Водночас, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинена на 2023 рік дія Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Проведення індексації регулюють Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» та “Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який розроблено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону.
З огляду на зазначене слідує, що якщо дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» призупинено, то відповідно Порядок проведення індексації грошових доходів населення також не діє протягом 2023 року.
Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині не конституційними не визнавалися.
Таким чином, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.
Отже, позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не підлягали задоволенню.
Разом з тим, щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 24.02.2025, встановлення статтею 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених статтею 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця, оскільки після прийняття Урядом постанови № 988, якою було затверджені схеми окладів поліцейських, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, тому базовим місяцем для визначення індексації залишився листопад 2015 року.
Отже, відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.02.2025 з встановленням базового місяця - листопад 2015 року.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4, 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Тому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №380/813/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 18.04.2024 у справі №160/10789/22, від 27.06.2024 у справі №580/602/22.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування оскарженого відповідачем рішення не вбачається.
З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 160/14596/2525 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак