Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 травня 2026 року № 520/1820/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Харківській області щодо залишення без виконання заяви позивача про повернення податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Харківській області підготувати висновок про повернення позивачеві сплаченого податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн. та подати висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України, що здійснює обслуговування місцевого бюджету
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у залишення без виконання заяви позивача про повернення податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн., який позивачем було сплачено при укладенні договору купівлі - продажу квартири вдруге.
Відповідач, Головне управління ДПС в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належала квартира за адресою АДРЕСА_1 .
08.12.2023 позивач продав зазначену квартиру ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 3164, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шахматовою I.В.
07.02.2025 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу № 3164 від 08.12.2023, за яким було розірвано зазначений договір.
26.04.2025 позивач уклав договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_4 , заресстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В. №177.
26.04.2025 позивачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн., що підтверджується копією квитанції.
ОСОБА_1 , вважаючи, що ним безпідставно було сплачено зазначену суму, 27.11.2025 звернувся до ГУ ДПС в Харківській області з відповідною заявою для вирішення цього питання.
ГУ ДПС в Харківській області листом №3726/С/20-40-24-02-09 від 03.12.2025 на звернення позивача повідомило, що внаслідок укладання додаткового договору від 07.02.2025 щодо розірвання договору купівлі - продажу від 08.12.2023 відбувся перехід права власності, та, відповідно, на момент подальшого продажу вказана квартира перебувала у власності позивача менше 3-х років, дохід, отриманий від продажу згідно договору купівлі - продажу від 26.04.2025 належної позивачу квартири АДРЕСА_2 , оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, визначених ст. 172 ПКУ та підстави для повернення ПДФО у сумі 118542,75 грн. - відсутні.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлено у Податковому кодексі України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, в тому числі: частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 172.2 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Так, п.167.2 ст.167 ПКУ встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Пунктом 172.4 статті 172 Податкового кодексу України визначено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 цієї статті, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 172.5 статті 174 ПК України сума податку визначається та самостійно сплачується через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.
Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПК України не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці).
Відповідно до пункту 172.8 статті 172 ПК України для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об'єкти нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва/майбутній об'єкт нерухомості, подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Так, позивачу на праві власності належала квартира за адресою АДРЕСА_1 .
08.12.2023 позивач продав зазначену квартиру ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 3164, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шахматовою I.В.
Отже, 08.12.2023 відбувся перехід права власності вказаної квартири ОСОБА_2 .
07.02.2025 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу № 3164 від 08.12.2023, за яким було розірвано зазначений договір.
За таких обставин 07.02.2025 відбувся перехід права власності вказаної квартири позивачу.
26.04.2025 позивач уклав договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_4 , заресстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В. №177.
26.04.2025 позивачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн., що підтверджується копією квитанції.
Позивач посилався на те, що оскільки перший договір купівлі-продажу було розірвано, то зазначену грошову суму він сплатив безпідставно і вона підлягає поверненню.
Проте, при укладанні додаткового договору від 07.02.2025 щодо розірвання договору купівлі - продажу від 08.12.2023 відбувся перехід права власності, та, відповідно, на момент подальшого продажу вказана квартира перебувала у власності позивача менше 3-х років.
За таких обставин, дохід отриманий позивачем від продажу згідно договору купівлі - продажу від 26.04.2025 належної позивачу квартири оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для повернення позивачу податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 118 542,75 грн.
Позивач посилався на позицію Верховного Суду у постанові від 23.06.2018 по справі №810/3522/16.
Верховний Суд у справі №810/3522/16 зазначив, що у разі розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, за який сплачений податок, платник такого податку має право на його повернення.
Проте, у даній справі спірні правовідносини склались не через відмову в поверненні податку на доходи з фізичних осіб на підставі розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Натомість, у даній справі розглядаються спірні правовідносини щодо відмови в поверненні податку на доходи з фізичних осіб через те, що відбувся продаж квартири, яка перебувала у власності позивача менше 3-х років, що виключає правові підстави для не оподаткування такого доходу.
За таких обставин, позиція Верховного Суду у постанові від 23.06.2018 по справі №810/3522/16 не є релевантною по відношенню до даної справи.
Таким чином, вищевказані посилання позивача є необґрунтованими.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.