про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
13 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/825/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Цимбалюка Артема Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 22.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Цимбалюка Артема Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2) та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-3), в якій (з урахуванням уточнених вимог) просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення медичного огляду ОСОБА_1 .
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 358/7-МГ від 28.12.2025 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 , або - Відповідач 1) було призвано наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 358/7-МГ від 28.12.2025 попри те, що 25.09.2000 останній був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі ст. 59 «а» гр. I (наказ МОУ № 2 від 04.01.1994 р.) (докази додаються).
Факт непридатності Позивача до військової служби є таким що не потребує доказування (преюдиційним), оскільки вже є встановленим рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1891/25 від 01.12.2025.
Цим же рішенням ІНФОРМАЦІЯ_7 було зобов'язано внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо непридатності ОСОБА_1 (відповідні відомості містяться в обліково послужній картці, виданій замість військового квитка) та виключити останнього з військового обліку. Рішення суду набрало законної сили лише 16.02.2026, відповідно саме під час набрання рішенням законної сили
Позивача було призвано на військову службу під час мобілізації.
В свою чергу, такі дії ІНФОРМАЦІЯ_6 вважаємо протиправними, оскільки Позивач мав статус непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку, рішення у справі № 360/1891/25 лише додатково підкреслило цей факт та додаткового зобов'язало орган ведення реєстру до вжиття заходів, які і так входили в їх обов'язок.
Ігнорування статусу Позивача як непридатного до військової служби призвели до неправомірного взяття його на облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлення на проходження військово-лікарської комісії (яку Позивач фактично не проходив) та призову останнього на військову службу під час мобілізації, як результат - останній несе військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 28.12.2025 по теперішній час.
Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин; уточнену позовну заяву, оформлену відповідно до вимог, викладених у статті 160 КАС України із визначенням всіх відповідачів та зазначенням змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів.
05.05.2026 від представника позивача на виконання ухвали від 24.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява з додатками.
Ухвалою суду від 07.05.2026 продовжено процесуальний строк адвокату Цимбалюку Артему Сергійовичу на 3 (три) дні з дня отримання ухвали для подання доказів направлення заяви про усунення недоліків та уточненої позовної заяви з додатками відповідачам на належну адресу.
12.05.2026 представником позивача усунуто вказані недоліки.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна відповідає вимогам статей 160,161 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Представником позивача у позові заявлено клопотання про витребування доказів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтовано дотримання строків звернення до суду тим, що Позивач не мав можливості об'єктивно оцінити обсяг його порушених прав, оскільки не мав доступу до копій відповідних документів (наказів ТЦК та військової частини), що унеможливило формування виваженої правової позиції в межах місячного строку.
Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали, додані до позову, суд дійшов до такого.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.».
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 620/978/21.
Представник позивача зазначає, що не до всіх позовних вимог застосовується місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, оскільки заявлено сім позовних вимог, які за своєю правовою природою умовно поділяються на дві групи:
Перша група (вимоги № 3 та № 4) - оскарження дій суб'єктів владних повноважень, які мали місце до моменту прийняття позивача на військову службу:
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;
- визнання протиправними дій та скасування рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 про проведення медичного огляду ОСОБА_1 .
Зазначені дії були вчинені суб'єктами владних повноважень до видання наказу про призов на військову службу та зарахування до особового складу військової частини. Ці дії стосуються процедур взяття на військовий облік та проведення медичного огляду - тобто не належать до правовідносин з приводу проходження публічної служби, а є публічно-правовим спором із суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
До цієї групи вимог застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Друга група (вимоги № 5, № 6 та № 7) - оскарження актів та зобов'язання вчинити дії, що безпосередньо стосуються прийняття позивача на військову службу та її проходження:
- скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 358/7-МГ від 28.12.2025 в частині призову на військову службу;
- скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379 в частині зарахування до особового складу;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 видати наказ про звільнення з військової служби.
Лише до другої групи вимог застосовується місячний строк звернення до суду згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України.
Факт самого зарахування до військової частини НОМЕР_1 (28.12.2025) ще не свідчить про обізнаність позивача з усім обсягом порушених прав. Позивач не мав можливості об'єктивно оцінити обсяг його порушених прав, оскільки не мав доступу до копій відповідних документів, що унеможливило формування виваженої правової позиції в межах місячного строку.
Навіть станом на день подачі позовної заяви позивачем так і не було отримано копії документів, у зв'язку з чим позивачем було додатково запрошено у суду витребувати ряд доказів з відповідачів. В свою чергу Позивач вживав активних дій, що спрямовані на отримання копій запитуваних документів самостійно, Відповідачі в кожному випадку створювали штучні перешкоди на цьому шляху, через що навіть зараз Позивач не має можливості ознайомитись зі змістом рішення (постанови) військово-лікарської комісії, карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №358/7-МГ від 28.12.2025, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1891/25 від 01.12.2025 набрало законної сили 16.02.2026, а отримане позивачем лише 22.03.2026, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» по відправленню №R067116842138. Зазначене рішення є ключовим доказом у справі і встановлює преюдиційний факт непридатності позивача до військової служби з виключенням з військового обліку. До цього моменту позивач не мав остаточно сформованого юридичного підґрунтя для звернення до суду з вимогами, які ґрунтуються на встановленому факті непридатності.
Вважає, що початок перебігу строку звернення до суду слід обчислювати не раніше 23.03.2026 - 23.03.2026, з огляду на що:
- для першої групи вимог (6-місячний строк) - 22.03.2026 - 22.09.2026;
- для другої групи вимог (місячний строк) - 22.03.2026 - 22.04.2026.
З огляду на те, що позов подано 22.04.2026, вважає строк на подання позовної заяви не пропущеним.
Також в обґрунтування пропущеного строку зазначає, щодо перебування позивача на військовій службі обмежує можливість реалізації права на судовий захист, потрапляння його в умови проходження військової служби призвело до істотного погіршення стану здоров'я, та посилається на активні дії позивача та його представника з досудового врегулювання спору і збору доказів та очікування набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/1891/25 як преюдиційного факту.
З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи та наведених обставин суд не має можливості на цей час вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви представника позивача про поновлення строків звернення до суду після надходження відзиву на позовну заяву від усіх відповідачів у справі.
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До публічної служби належить також і державна служба, в тому числі проходження військової служби (стаття 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Посада публічної служби, яку обіймає позивач та у зв'язку з проходженням служби на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи положення статей 12, 262 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник позивача у позові просить витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_3 докази, а саме: копію рішення (постанови) військово-лікарської комісії, копію карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 358/7-МГ від 28.12.2025, а також витребувати з військової частини НОМЕР_1 доказ, а саме: копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379.
В обґрунтування зазначає, що вказані докази можуть підтвердити такі обставини:
- факт порушення процедури проведення медичного огляду військово-лікарською комісією відносно ОСОБА_1 ;
- факт проведення ІНФОРМАЦІЯ_9 призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Докази знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_3 про, що свідчить відповідь Вих.2167 від 17.02.2026 на звернення ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 01.02.2026 направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву, метою якої було отримання аналогічного пакету копій документів. ІНФОРМАЦІЯ_9 надіслав відповідь Вих.2167 від 17.02.2026, якою теж, фактично, відмовив надіслати копії відповідних документів.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до військової частини з метою отримання відповідної копії, але до позитивного результату це не призвело. Більше того, систематично мають місце відмови у реєстрації офіційно оформлених звернень.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд зазначає про таке.
Частинами другою та третьою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частинами першою третьою статті 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Оскільки позивач не може самостійно надати докази які необхідні для підтвердження обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Керуючись статтями 5, 9, 12, 77, 80, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду розглянути після надходження відзиву на позов від усіх відповідачів у справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цій справі.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Клопотання про витребування доказів задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали надати суду:
- копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 358/7-МГ від 28.12.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 358/7-МГ від 28.12.2025 в частині, що стосується позивача.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом 15 днів з моменту отримання ухвали надати суду:
- копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
- інформацію щодо ознайомлення позивача з вказаним наказом та отримання позивачем наказу (витягу з наказу) командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2025 № 379 в частині зарахування до особового складу військової частини;
- інформацію про внесення до військового квитка інформації про зарахування його до складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу від 28.12.2025 № 379.
Зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали надати суду:
- копію рішення (постанови) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення медичного огляду ОСОБА_1 ;
- копію карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ;
- інформацію про те, чи звертався ОСОБА_1 під час проходження ВЛК зі скаргами на стан здоров'я та чи повідомляв про наявність у нього хронічних хвороб, які додаткові обстеження у зв'язку з цим йому проведено.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Смішливою Т.В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива