13 травня 2026 року м. Київ № 640/9715/21
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та Севастополі до приватного підприємства «Делоникс» про визнання недійсними установчих документів, припинення юридичної особи,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республиці Крим та м.Севастополі (далі - позивач) з позовом до приватного підприємства «Делоникс» (далі - відповідач / ПП «Делоникс») про визнання недійсними установчих документів, припинення юридичної особи, в якому просить визнати недійсними установчі документи приватного підприємства «Делоникс» (код ЄДРПОУ 40843463) припинити названу юридичну особу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що засновником та керівником ТОВ «Делоникс» є ОСОБА_1 . Відповідно до матеріалів кримінального провадження, реєстрація ПП «Делоникс» відбулась з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а відтак має бути визнана недійсною у судовому порядку.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Приватне підприємство «Делоникс» (код ЄДРПОУ 40843463) зареєстровано 20.09.2016, про що зроблено запис №10691020000037776. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником підприємства є Литовченко Геннадій Володимирович.
За основним місцем податкового обліку ПП «Делоникс» перебуває в Головному управління ДПС у м. Києві.
На адресу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшов лист Херсонської обласної прокуратури від 01.03.2021 №10/1-15вих-21 з копією ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2020 по справі №766/3697/20, згідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до матеріалів справи №766/3697/20 суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що ПП «Делоникс» має ознаки фіктивності, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Верховний Суд України у постанові 30.09.2015 у справі № 21-1575а15, застосовуючи нормативний синтетичний підхід у подібних правовідносинах, дійшов висновку, що посадові особи податкового органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними в разі виявлення ознак фіктивності суб'єкта господарювання (підприємництва).
Стаття 55-1 Господарського кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містила ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами.
Відповідно до підпункту 67.2 статті 67 ПК України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Згідно зі статтею 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:
зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Зі змісту абзацу 4 частини першої статті 55-1 Господарського кодексу України, для висновку щодо наявності ознак фіктивності юридичної особи, необхідно встановити, що її передано у володіння чи управління особам, які, зокрема, не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Відтак, стаття 55-1 ГК України містила ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами.
Тобто, необхідною умовою для застосування вказаної норми є відсутність наміру (тобто задуму, бажання) відповідних осіб провадити фінансово-господарську діяльність від самого початку, тобто вже на момент реєстрації товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 826/25343/15.
Звертаючись до суду з позовом про припинення юридичної особи, позивач посилається на ст. 55-1 Господарського кодексу України, вказуючи, що реєстрація ТОВ «Делоникс» була проведена на підставну особу.
Так, матеріалами справи встановлено, що 19.09.2016 ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Херсон, за не встановленою адресою, у не встановлений точний час, умисно, на виконання злочинної змови із особою на ім'я ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що статутний капітал юридичних осіб ним не формувався та юридичні особи реєструються ним без мети здійснення статутної діяльності, а лише з метою отримання грошової винагороди, підписав документи, які йому надав останній, чим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а саме:
- ??до Статуту ПП «Делоникс» (код за ЄДРПОУ 40843463) від 16.09.2016 року про те, що підприємство створено з метою отримання прибутку, формування статутного капіталу підприємства у сумі 1 000 000,0 (один мільйон) гривень, що не відповідає дійсності; ??
- до Рішення №l власника ПП «Делоникс» (код за ЄДР 40843463) від 16.09.2016 року про створення та покладання на себе обов'язків директора ПП «Делоникс» (код за ЄДР 40843463), затвердження статуту ПП «Делоникс» (код за ЄДР 40843463) та визначення місцезнаходження підприємства за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд.1, офіс 9, що не відповідає дійсності;
- до Заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи (реєстраційна картка, затверджена Наказом Міністерства юстиції України №15/5 від 06.01.2016 року) від 19.09.2016 року на проведення державної реєстрації юридичної особи ПП «Делоникс» (код за ЄДР 40843463) про місцезнаходження юридичної особи за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд. 1, офіс 9, формування статутного капіталу підприємства у сумі 1 000 000,0 (один мільйон) гривень, видів економічної діяльності, якими юридична особа, буде займатися під час здійснення господарської діяльності (коди 46,21; 46,90), що не відповідає дійсності.
20.09.2016 року, ОСОБА_1 на виконання злочинної домовленості, будучи під розпис попереджений про відповідальність, визначену частиною четвертою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом, умисно, перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. Суворова 29, у не встановлений точний час, подав вказані завідомо неправдиві документи до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Херсонської міської ради для проведення державної реєстрації юридичної особи ПП «Делоникс» (код за ЄДР 40843463).
У подальшому останній, на виконання досягнутої злочинної домовленості та з метою отримання грошової винагороди за свої дії, передав реєстраційні документи невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_2 , досудове розслідування, щодо якого здійснюється у окремому кримінальному провадженні.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за частиною другою статті 205-1 КК України як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні у справі №766/3697/20 ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорив.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копію ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2020 у справі №766/3697/20.
Таким чином, в межах вказаної справи, суд встановив, що ОСОБА_1 достовірно усвідомлював факт відсутності мети реального здійснення фінансово-господарської діяльності.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсними реєстраційних документів ПП «Делоникс», суд зазначає, що частиною першою статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено вичерпний перелік судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а саме судові рішення про: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Отже, наявність ознак (критеріїв) фіктивності підприємства є підставою для припинення юридичної особи.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Згідно до частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи, відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та Севастополі до приватного підприємства «Делоникс» про визнання недійсними установчих документів, припинення юридичної особи - задовольнити.
Визнати недійсними установчі документи приватного підприємства «Делоникс» (код ЄДРПОУ 40843463).
Припинити юридичну особу - приватне підприємство «Делоникс» (код ЄДРПОУ 40843463).
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.