13 травня 2026 року м. Київ № 320/38346/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними рішення та акту, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними рішення та акту, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо списання 38 697,79 грн безнадійного боргу ОСОБА_1 та зобов'язати переглянути вимогу ОСОБА_1 про списання безнадійного боргу;
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2023 №10227-10, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати Акт опису майна від 22.02.2023 №691/26-15-1306-13, виданий Головним управлінням ДПС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішення про опис майна у податкову заставу та акту опису майна, оскільки станом на момент їх прийняття податковий борг у розмірі 38 697,79 грн мав статус «безнадійного». Наголошено, що протягом 1095 днів з моменту настання строку сплати боргу відповідачем не було вжито жодних заходів з метою погашення платником податку податкового боргу. При цьому, контролюючий орган не вчинив дій, передбачених пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України щодо списання безнадійного боргу, чим, на думку, позивача, допустив протиправну бездіяльність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України станом на 21.03.2023 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг по податку на майно, в частині плати за землю з фізичних осіб (ККДБ 18010700) за 2014 рік відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 №1753-15 на суму 38159,63 грн.
У зв'язку з наявним податковим боргом, відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2023 №10227-10, на підставі якого складено Акт опису майна від 22.02.2023 №691/26-15-1306-13.
Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
За приписами пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Аналіз наведених правових норм, надає суду підстави для висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У разі коли контролюючий орган ініціював стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 823/127/17, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Головного управління ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №222/ЗПІ/26-15-24-01-11-18, станом на 21.03.2023 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг по податку на майно, в частині плати за землю з фізичних осіб (ККДБ 18010700) за 2014 рік відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 №1753-15 на суму 38159,63 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0101114763820 за адресою реєстрації платника та було отримано 13.08.2014.
Отже, з моменту виникнення зазначеного податкового боргу минуло вже більше трьох календарних років, а відтак 1095 денний строк, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув, що зумовлює визнання податкового боргу «безнадійним».
З урахуванням викладеного та порушення контролюючим органом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу для ініціювання його стягнення до Державного бюджету, внаслідок чого вказаний борг безумовно вважається безнадійним, суд доходить висновку, що позовні підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві щодо списання 38159,63 грн безнадійного боргу ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача переглянути вимогу ОСОБА_1 про списання безнадійного боргу, суд зазначає таке.
Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність 23.08.2022).
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку №577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Водночас звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Разом з тим, Наказом Міністерства фінансів України 28 липня 2022 року № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, відповідно до п.5 ч.2 якого безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Згідно п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку №220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
Тобто, згідно Порядку №220 списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів також здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, повинні засвідчувати існування правовідносин і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
В контексті наведеного, в межах цього спору підлягають дослідженню обставини вчинення контролюючим органом відповідних дій (бездіяльності), що зумовили звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання податковий орган прийняти рішення про списання боргу, як безнадійного.
Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), досліджуючи складові принципу належного урядування, наголошував на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Відтак, підлягає перевірці наявність факту отримання Державою у ситуації, що склалася з позивачем, вигоди внаслідок невиконання списання податкового боргу позивача.
Разом з тим, пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Податковий кодекс є спеціальним нормативно-правових актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.
При цьому слід зазначити, що строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.
Також, суд зауважує, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Отже, виходячи з наведеного, зобов'язанню суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, як правило, має передувати встановлення судом порушення діями та/або бездіяльністю цього суб'єкта прав позивача й, відповідно, визнання їх протиправними, що також випливає й зі змісту приписів статті 245 КАС України.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи те, що податковий борг ОСОБА_1 у розмірі 38159,63 грн. є безнадійним, несписання податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправним, а можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, суд доходить висновку, що зобов'язання Головне управління Держаної податкової служби у м. Києві прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 по податку на майно, в частині плати за землю з фізичних осіб за 2014 рік у сумі 38 159,63 грн та визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2023 №10227-10 є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №300/2353/19.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Акту опису майна від 22.02.2023 №691/26-15-1306-13, суд зазначає, що такий акт лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акта опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.
Таким чином, суд вважає, що акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акта не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.
Вказана правова відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.11.2022 у справі №826/5581/16 та від 13.02.2020 у справі №560/495/19.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Акту опису майна від 22.02.2023 №691/26-15-1306-13, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3220,80 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1610,40 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними рішення та акту, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо списання 38159,63 грн безнадійного боргу ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 06.02.2023 №10227-10, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку на майно, в частині плати за землю з фізичних осіб за 2014 рік у сумі 38 159,63 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.