про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2026 року м. Київ № 320/62819/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акта,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акта.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.
Позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Водночас, до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом не додано.
На підтвердження наявності за позивачем ІІ групи інвалідності останній додає копію довідки до акта огляду МСЕК.
Разом з цим, суд не визнає цю копію довідки належним та допустимим доказом підтвердження статусу особи з інвалідністю ІІ групи, з огляду на таке.
Статтею 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що пільги людини з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу людини з інвалідністю з дитинства та дітям-людини з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та людини з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Таким чином документом, що підтверджує пільгове становище є виключно посвідчення, а не довідки відповідних медичних установ.
Наведена судом обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за звернення з даним позовом до суду або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а саме: копії посвідчення встановленого законом зразка на підтвердження другої групи інвалідності..
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про оскарження нормативно-правового акту, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.