11 травня 2026 року справа №320/19411/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України , за участі третіх осіб - Військової частини НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головне управління Національної гвардії України за участі третіх осіб - Військової частини НОМЕР_1 НГУ, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення комісії Головного управління Національної Гвардії України, викладеного у протоколі від 19.09.2023 року №325/168 про виплату одноразової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця, ОСОБА_4 , батька ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та зобов'язання Головного управління Національної Гвардії України здійснити перерозподіл одноразової грошової допомоги із врахуванням єдиної дитини загинувшого військовослужбовця, ОСОБА_1 .
Ухвалою суду провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Попри отримання ухвали суду відповідачем і третьою особою 1 із використанням підсистеми "Електронний Суд" та направлення ухвали засобами поштового зв'язку третім особам 2 і 3, відзиву на позовну заяву, пояснень третіх осіб, матеріалів для долучення до справи та інших клопотань таких сторін судом на момент розгляду справи не отримано.
Стороною позивача було направлено заяву, зареєстровану канцелярією суду 19.05.2025 року за вхідним номером 33374 з використанням підсистеми "Електронний Суд", про забезпечення позову шляхом зупинки виплат одноразової грошової допомоги до набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду суду від 21.05.2025 року, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 року, відмовлено у забезпеченні позову.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що є єдиною дитиною військовослужбовця, загинувшого ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України через агресію рф. Рішенням відповідача, викладеним у протоколі №325/168 від 19.09.2023 року здійснений розподіл одноразової грошової допомоги, яким одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, призначено матері ( ОСОБА_3 ) та батькові ( ОСОБА_2 ) у рівних (1/2) частинах без урахування позивача як дитини, що перебувала на утриманні загинувшого військовослужбовця.
Статус дитини, що перебувала на утриманні військовослужбовця на час загибелі останнього позивачем підтверджується рішенням суду у справі №160/16526/22 та рапортом ОСОБА_4 про виділення 1/4 грошового забезпечення військовослужбовця в якості аліментів на утримання позивача до закінчення ним здобуття вищої освіти.
Позивач вказує, що двічі звертався із заявою про включення його до переліку осіб, що мають право на отримання частки одноразової грошової допомоги, проте такі заяви відповідачем не були належним чином розглянуті.
У зв'язку із неотриманням заяв по суті справи або інших клопотань сторони відповідача та третіх осіб, залучених до справи, судом вирішено здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 .
Згідно із витягом №00039774808 про державну реєстрацію смерті, виданого Дніпровським відділом ДРАЦС у Дніпровському районі області Південного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 загинув внаслідок вогнепального поранення голови у місті Маріуполі Донецької області під час військових дій.
14.03.2023 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнятий наказ по стройовій частині №81, яким ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини та знято зі всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю.
Відповідно до протоколу 19.09.2023 року №325/168 комісією Головного управління Національної гвардії України вирішено здійснити розподіл одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України наступним чином: батькові загинувшого - ОСОБА_2 (1/2 розміру) 7 500 000,00 грн., матері загинувшого - ОСОБА_3 (1/2 розміру) 7 500 000,00 грн..
05.01.2024 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради позивачеві видане посвідчення серії НОМЕР_4 як члену сім'ї загинувшого військовослужбовця.
У відповідь на звернення позивача про включення його до переліку членів сім'ї загинувшого військовослужбовця, яким надане право на отримання частки одноразової грошової допомоги, відповідачем листом від 12.03.2024 року №27/13/3-Х-556 повідомлено про оскаржуване рішення та відмовлено у проведенні такого перерахунку без зазначення причин відмови.
Не погоджуючись із вищеозначеною відмовою, позивач звернувся до суду із позовною заявою, що розглядаєтсья.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами першою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз. 1 п. 2 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066).
Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Спір у відносинах, що склалися, полягає у невключенні позивача до переліку осіб, що мають право на отримання частки одноразової грошової допомоги внаслідок смерті військовослужбовця.
Аналіз вищеозначених норм дає підстави для висновку, що сім'ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, тощо виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_4 ) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент звернення позивача із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Військовослужбовець ОСОБА_4 , відповідно до зазначеного в свідоцтві про смерть, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим із вказаної дати члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану від 19 вересня 2023 року №325/168, батьку та матері загинувшого ОСОБА_4 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000,00 грн. у рівних частках кожному.
Проте, при винесенні оскаржуваного рішення проігноровано наявність у загинувшого повнолітньої дитини, що на момент загибелі знаходилась на утриманні військовослужбовця до закінчення здобуття такою дитиною базової вищої освіти, що підтверджується зокрема рішенням суду у справі №160/16526/22 та рапортом ОСОБА_4 про виділення 1/4 грошового забезпечення військовослужбовця в якості аліментів на утримання позивача.
З огляду на вищеозначене, дитина загинувшого військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , у розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, з огляду на що рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, викладене протоколом від 19.09.2023 року №325/168, є протиправним.
Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції, суд вважає належним способом відновлення порушеного права позивача на включення позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної гвардії України щодо невключення до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, повнолітньої дитини, що перебувала на утриманні на момент загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та зобов'язання включити останнього до числа осіб, які мають отримати цю допомогу внаслідок загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проте, суд наголошує, що частина заявлених позовних вимог, зокрема - вимоги, що стосуються введення позивача в оману посадовою особою відповідача, або ж погрози насиллям щодо позивача, не можуть бути розглянуті в межах цієї адміністративної справи, адже оголошене позивачем відповідає диспозиціям статтей особливої частини Кримінального кодексу України, тобто, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за ознакою предметної юрисдикції.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ: 08803498) за участи третіх осіб - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ: 08803498) щодо невключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до кола осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 .
3. Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ: 08803498) включити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до кола осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 .
4. У решті заявлених позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.