Ухвала від 11.05.2026 по справі 320/16993/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 травня 2026 року справа №320/16993/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 21.05.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 21.05.2025 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум);

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум);

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум);

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.

Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що цей адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Судом встановлено, що 04.04.2026 вказану позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано через підсистему «Електронний суд» особою, яка зазначена як представник позивача - Богдан Юлією Валеріївною.

Проте, до матеріалів позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження повноважень Богдан Юлії Валеріївни як представника позивача на підписання зазначеної позовної заяви (довіреність або ордер) відповідно до вимог частини 4 статті 59 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що 04.04.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява, до якої додано, зокрема, документ в pdf-форматі під назвою: «договір, ордер, свідоцтво.pdf» на 4 аркушах, в якому міститься копія договору про надання правничої допомоги №48-1/26 на 2 аркушах та копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №5202/10 від 19.12.2016 на 2 аркушах.

Однак, в документі в pdf-форматі під назвою: «договір, ордер, свідоцтво.pdf» відсутній такий документ як ордер, який би підтверджував повноваження представника позивача.

При цьому, судом не беруться до уваги клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2168378, які подані через підсистему «Електронний суд» 06.04.2026 та 24.04.2026, оскільки докази на підтвердження повноважень представника позивача мають бути надані у момент подання до суду позовної заяви.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що вказані вище клопотання подані через підсистему «Електронний суд» не у день подання позовної заяви до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі №914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі №914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку у момент звернення до суду з даною позовною заявою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

При цьому, суд повідомляє, що відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ
136479492
Наступний документ
136479494
Інформація про рішення:
№ рішення: 136479493
№ справи: 320/16993/26
Дата рішення: 11.05.2026
Дата публікації: 15.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (11.05.2026)
Дата надходження: 23.04.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КУШНОВА А О