ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" травня 2026 р. справа № 300/1477/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Адвокат Остап'як Микола Михайлович звернувся до суду 13.03.2026 через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у припиненні виплати надбавки до пенсії за особливі заслуги ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та поновити виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III 01.09.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач є особою, яка відповідно до довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д визнана жертвою політичних переслідувань та має правовий статус борця за незалежність України. На підставі даної довідки пенсійним органом позивачу було встановлено пенсію довічно за особливі заслуги перед Україною, відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III в розмірі 5055,77 грн. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомив позивача, що з 01.09.2025 було припинено нарахування пенсії за особливі заслуги перед Україною. Підставою такого перерахунку є те, що позивач на думку відповідача не відноситься до осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та в матеріалах електронної пенсійної справи такі документи відсутні, відповідно відсутні підстави для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III. Вважаючи протиправними вказані дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, представник позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду 25.03.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.01.2004 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 05.03.2025 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії щодо надання надбавки члену сім'ї реабілітованих долучивши до звернення довідку з Інформаційного центру та Регіональної комісії з реабілітації, згідно з якими проведено перерахунок пенсії. За результатами розгляду поданих документів позивачу було встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною як особі, яка відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III, хоча заявниця є дитиною, батьків яких було засуджено (репресовано) і реабілітовано у відповідності до Закону № 962. З 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії без врахування пенсій за особливі заслуги перед Україною про що повідомлено позивача листом від 28.08.2025 № 0900-0306-8/42923. Тобто пенсійну справу було переглянуто та приведено у відповідність з 01.09.2025. Довідкою, виданою інформаційним центром управління внутрішніх справ Івано-Франківської області від 15.09.1992 № 3/3-25846 зазначено, що 31.07.1950 із села Угринов-Горишний Станіславського району на спецпоселення в Іркутську область з конфіскацією майна разом із сім'єю виселена і неповнолітня ОСОБА_1 . Натомість довідкою, виданою Регіональною комісією з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д підтверджено, що відповідно до ст. 1 Закону № 314-VIII особа є борцем за незалежність України у XIX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років" № 962-XII є реабілітованою із числа осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Оскільки позивач відноситься до членів сім'ї осіб, яких було піддано політичним репресіям, тобто не відноситься до осіб, визначених п. 7 ст. 1 Закону № 1767-III, а в матеріалах електронної пенсійної справи такі документи відсутні, відповідно відсутні підстави для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону № 1767-III.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 16.01.2004 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
Згідно посвідчення № 1497 позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (а.с. 12).
Відповідно до довідки Управління внутрішніх справ Івано-Франківської області про реабілітацію від 15.09.1992 №3/3-25846 батьки позивача 31.07.1950 були виселені з с. Угрінів-Горішний Станіславського району на спецпоселення в Іркутську область з конфіскацією майна. Разом з ними вивезена неповнолітня дочка ОСОБА_1 , 1949 р.н. З спецпоселення звільнено позивача разом з батьками 25.06.1958. На підставі ст. 3 Закону України від 17.04.1991 "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" вищезазначені особи реабілітовані (а.с. 14, 15).
Згідно довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д, виданої позивачу для цілей, визначених пунктом 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III зазначено, що цією довідкою підтверджується, що відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII, особа є борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 962-XII є реабілітованою, із числа осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Довідка видана відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 7-2 Закону № 962-XII (а.с. 13).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 28.08.2025 № 0900-0306-8/42923 повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 962-XII реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Категорії осіб, які визнаються реабілітованими, визначено статтею 1-2 Закону № 962-XII. Позивачу була встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III, хоча позивач є дитиною, батьків яких було засуджено (репресовано) і реабілітовано у відповідності до Закону № 962-XII. Надбавка за особливі заслуги була встановлена на підставі документів, виданих Національною (або Регіональною) комісією з реабілітації. Оскільки позивач не відноситься до осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та в матеріалах електронної пенсійної справи такі документи відсутні, відповідно відсутні підстави для встановлення позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону № 1767-III (а.с. 16).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" від 01 червня 2000 року № 1767-III передбачає встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.
Згідно статті 1 Закону № 1767-III пенсія за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсія за особливі заслуги) встановлюється таким громадянам України:
1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України;
2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України;
6) матерям, які народили п'ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку;
7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 962-XII реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Як встановлено, згідно довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д, виданої позивачу для цілей, визначених пунктом 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III зазначено, що цією довідкою підтверджується, що відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII, особа є борцем за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 962-XII є реабілітованою, із числа осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Довідка видана відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 7-2 Закону № 962-XII (а.с. 13).
Суд зазначає, що саме зазначена довідка Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д підтверджує право позивача на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 28.08.2025 № 0900-0306-8/42923 повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" № 314-VIII визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 962-XII реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Категорії осіб, які визнаються реабілітованими, визначено статтею 1-2 Закону № 962-XII. Позивачу була встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III, хоча позивач є дитиною, батьків яких було засуджено (репресовано) і реабілітовано у відповідності до Закону № 962-XII. Надбавка за особливі заслуги була встановлена на підставі документів, виданих Національною (або Регіональною) комісією з реабілітації. Оскільки позивач не відноситься до осіб, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та в матеріалах електронної пенсійної справи такі документи відсутні, відповідно відсутні підстави для встановлення позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною згідно з пунктом 7 статті 1 Закону № 1767-III (а.с. 16).
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Доказів наявності обставини з нечинності довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д відповідач суду не надав.
При цьому, відповідач жодними доказами не довів вчинення ним приписів частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV з вимоги відповідних документів у Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для перевірки обґрунтованості видачі довідки від 12.02.2025 № 11-Д та достовірності відомостей вказаної довідки.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач не довів нечинність довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д та не довів вчинення ним приписів частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV з вимоги відповідних документів для перевірки обґрунтованості видачі вказаної довідки та достовірності її відомостей, відповідачем необґрунтовано за результатами перегляду матеріалів електронної пенсійної справи позивачу з 01.09.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було проведено перерахунок пенсії без врахування пенсії за особливі заслуги перед Україною.
За таких обставин, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії позивачу без врахування пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 12.02.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III до основного розміру пенсії та довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії позивачу, яким відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 12.02.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III відповідно до довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 12.02.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III до основного розміру пенсії та довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною, встановленої з 12.02.2025 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" № 1767-III відповідно до довідки Регіональної комісії з реабілітації при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 12.02.2025 № 11-Д.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.