13 травня 2026 року Справа № 640/7955/20 ЗП/280/654/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - Фуд"
до - Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо - Фуд" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обгрунтування позову, представник зазначає наступне.
Щодо підстав проведення фактичної перевірки, Позивач, з посиланням на п. 80.2 ст. 80 і п. 81.1 ст. 81 ПК України, зазначив, що в наказі ГУ ДПС у Запорізькій області про проведення фактичної перевірки відсутня інформація про порушення або можливі порушення ТОВ «Сільпо - Фуд» вимог податкового законодавства чи законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, у зв'язку з чим фактична перевірка проведена безпідставно та поза межами передбачених законодавством повноважень.
З питання встановленого під час перевірки порушення, з посиланням на абзац 3 частини 4 статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами (далі - Закон № 481) та пп. 14.1.107 п. 14.1. ст. 14 ПК України позивач зазначає, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої були промарковані акцизним и марками встановленого зразка, які мали пошкодження. Та звертає увагу на той факт, що наявність марок свідчить про сплату акцизного податку виробником (імпортером) до Державного бюджету України, отже свідчить про відсутність порушень з боку позивача.
Позивач вертає увагу на відсутність у контролюючого органу доказів в підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок або з пошкодженим марками акцизного податку та вважає що ні акт перевірки, ні інші докази відповідача не містять відомостей щодо характеру пошкоджень марок.
Щодо застосованих санкцій позивач також висловив свою незгоду з двох причин: відповідальність за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку суперечить принципу пропорційності і законності втручання, який закріплено Першому протоколі до Конвенцій про захист прав та основоположних свобод, та не має на меті матеріальної компенсації, натомість, має виключно каральний характер, тож суперечить висновкам рішень ЄСПЛ.
14.04.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, 21.03.2025 справа № 640/7955/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 справу № 640/7955/20 передано на розгляд судді Сацькому Р.В.
26 березня 2025 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/7955/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - Фуд" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Сацьким Р.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
27 травня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представник просить суд - у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. У відзиві Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в поданих процесуальних документах повідомлено про невизнання вимог позивача та надано заперечення щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову.
З приводу підстав для призначення перевірки. До Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов лист Державної податкової служби України від 26.11.2019 № 5915/7/99-00-04-01-02-17 зі зверненням Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців алкогольної галузі» від 15.11.2019 щодо можливого обігу алкогольних напоїв маркованих підробленими марками акцизного податку зокрема в магазинах ТОВ «Сільпо - Фуд», що й стало підставою для призначення фактичної перевірки Позивача.
Щодо виявлених порушень контролюючий орган вказує на акт перевірки, де на сторінці 3 міститься опис порушення:
- 1 (один) тетрапак вина ординарного столового напівсолодкого червоного «Ізабелла» Чорноморська, об'ємом 1 літр, вміст спирту 9 - 12 % VOL.(об.), виробник - ТОВ «Одеський завод класичних вин» (Україна, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул.Центральна,34), вартість згідно цінника становить 42,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, а саме: марка акцизного податку пошкоджена більше ніж на 10 міліметрів та не перекриває кришку тетрапаку (реквізити марки акцизного податку 15ААВБ 089082 08/19 0,010 грн);
- 1 (один) тетрапак вина ординарного столового напівсолодкого червоного «Кадарка» Чорноморська, об'ємом 1 літр, вміст спирту 9 - 12 % VOL.(об.), виробник - ТОВ «Одеський завод класичних вин» (Україна, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Карла Маркса, 34), вартість згідно цінника становить 42,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, а саме: марка акцизного податку пошкоджена більше ніж на 10 міліметрів та не перекриває кришку тетрапаку (видно лише частину реквізита марки акцизного податку «919502»);
- 1 (одна) пляшка вина сортового білого напівсухого «SAINT MARC» RESERVE (ТМ Резерв Сент Марк), об'ємом 0,75 л, вміст спирту 12 % VOL.(об.), країна походження Франція, виробник UCFONCALIEU Domaine de Corneille, 11290 Arzens, France, вартість згідно цінника становить 129,00 грн, на якій відсутня марка акцизного податку встановленого зразка.
Також відповідач надає в підтвердження фото пляшок алкогольних напоїв, опис яких міститься в акті перевірки.
З приводу характеру застосованих санкцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області зазначає, що частина друга статті 17 Закону № 481 не встановлює залежність відповідальності від факту сплати акцизного податку виробником алкогольного напою та зі ступенем вини суб'єкта господарювання щодо пошкодження марок. Натомість, визнання позивачем факту наявності алкогольних напоїв в його магазині з пошкодженими марками акцизного податку лише вказують на правомірність застосованих фінансових санкцій.
17 червня 2020 року від позивача до суду надійшов відповідь на відзив, в якому представник просить суд - позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області від 02.12.2019 № 437, № 438, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.12.2019 № 908 та на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 і підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами), у зв'язку з отриманням звернення Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців алкогольної галузі» від 15.11.2019 щодо можливого обігу алкогольних напоїв маркованих підробленими марками акцизного податку, проведено фактичну перевірку ТОВ «Сільпо - Фуд» за місцем знаходження об'єкту господарювання (магазину) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41, за період з 12.11.2019 по день закінчення фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів в Україні.
За результатами фактичної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 13.12.2019 за № 0174/08/01/32/40720198 (далі - Акт), яким встановлено, що позивачем, за адресою здійснення діяльності: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41, знаходяться в реалізації алкогольні напої за відсутності цілісності марок акцизного податку, що є порушенням вимог: абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481) та п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Посадова особа ТОВ «СІЛЬПО - ФУД» - заступник керуючого магазином Щербатова О.В. підписала та отримала другий екземпляр Акту, що підтверджує її особистий підпис на сторінці 4 Акту.
На Акт ТОВ «СІЛЬПО - ФУД» подали до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення, де зазначили про невизнання висновків Акту у зв'язку з відсутністю відомостей щодо характеру пошкоджень акцизної марки.
ГУ ДПС у Запорізькій області за результатами розгляду заперечень надіслало відповідь від 11.01.2020 № 956/10/08-01-32-01-16, яким висновки Акту залишені без змін.
На підставі Акту фактичної перевірки від 13.12.2019 за № 0174/08/01/32/40720198, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 № 0000173201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 000,00 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення - рішення не оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки. Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень - рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь - які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб'єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.
Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15 грудня 2023 року у справі № 820/6187/16.
Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою перевірки зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Як зазначено в наказі про проведення фактичної перевірки позивача, підставою є пп. 80.2.2 і пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, отже, внаслідок отримання податкової інформації про можливі порушення податкового законодавства у сфері діяльності, яку здійснює позивач, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю, а також для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині відсутності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.
Також, суд зауважує, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
В постанові від 28 квітня 2025 року у справі № 280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Виходячи з наведеного, суд відхиляє доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки.
Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.
В магазині № 149, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41, де здійснює діяльність ТОВ "СІЛЬПО - ФУД", 03.12.2019 виявлено на полицях в торговому залі не розкорковані алкогольні напої, на яких відсутня частина марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема:
- 1 (один) тетрапак вина ординарного столового напівсолодкого червоного «Ізабелла» Чорноморська, об'ємом 1 літр, вміст спирту 9 - 12 % VOL.(об.), виробник - ТОВ «Одеський завод класичних вин» (Україна, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Центральна, 34), вартість згідно цінника становить 42,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, а саме: марка акцизного податку пошкоджена більше ніж на 10 міліметрів та не перекриває кришку тетрапаку (реквізити марки акцизного податку 15ААВБ 089082 08/19 0,010 грн) (фото міститься в матеріалах справи);
- 1 (один) тетрапак вина ординарного столового напівсолодкого червоного «Кадарка» Чорноморська, об'ємом 1 літр, вміст спирту 9 - 12 % VOL.(об.), виробник - ТОВ «Одеський завод класичних вин» (Україна, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Карла Маркса, 34), вартість згідно цінника становить 42,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, а саме: марка акцизного податку пошкоджена більше ніж на 10 міліметрів та не перекриває кришку тетрапаку (видно лише частину реквізита марки акцизного податку «919502») (фото міститься в матеріалах справи);
- 1 (одна) пляшка вина сортового білого напівсухого «SAINT MARC» RESERVE (ТМ Резерв Сент Марк), об'ємом 0,75 л, вміст спирту 12 % VOL.(об.), країна походження Франція, виробник UCFONCALIEU Domaine de Corneille, 11290 Arzens, France, вартість згідно цінника становить 129,00 грн, на якій відсутня марка акцизного податку встановленого зразка (фото додається).
Тобто, в магазині з метою реалізації виставлено на полицях алкогольні напої, що мають цінники, за відсутності цілісності марок акцизного податку.
Таким чином, порушено абзац 3 частини 4 статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами (далі - Закон № 481).
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1251 затверджене Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Пунктом 20 Положення № 1251 визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Відповідно до п. 226.6. ст. 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до п. 226.1. ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 гривень.
Стаття 226 Податкового кодексу України та Положення № 1251 містять поняття «немарковані», що тотожний виразу «без марок акцизного податку встановленого зразка», який згідно з абзацом 19 частини 2 статті 17 Закону № 481 є ознакою (об'єктивною стороною) порушення.
Відповідальність, передбачена частиною другою статті 17 Закону № 481, не потребує виявлення наслідків у вигляді шкоди, несплати обов'язкових платежів, т. інш., тобто має формальний характер та застосовується саме за недотримання суб'єктом господарювання встановленого порядку маркування.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з відмовою у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат, судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - Фуд" (02152, м. Київ, просп. Тичини Павла, буд. 1-В, каб. 188, код ЄДРПОУ 40720198) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 13 травня 2026 року.
Суддя Р.В. Сацький