Рішення від 11.05.2026 по справі 260/1430/26

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/1430/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю: позивача: ОСОБА_1 - не з'явилася

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом оловного управління ДПС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна» (про накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна» (далі - відповідач), яким просить суд винести судове рішення, яким накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна», що знаходяться в банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентів електронних грошей на суму податкового боргу в розмірі 19797544,99 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 19 797 544,99 грн, в т.ч. пеня у розмірі 509 616,16грн, за такими платежами: - 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 19 789 544,99грн, в т.ч. пеня у розмірі 509616,16грн; - 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДФС-рай.)» у розмірі 8000грн.

11 березня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 11 березня 2026 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «повертається» "адресат відсутній за вказаною адресою", датованою 24.03.2026 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2022 року у справі №522/3598/16-а, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Частиною 4 ст.124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч.11 ст.126 КАС України копія ухвали від 11 березня 2026 року вручена відповідачу належним чином.

Відзиву або доказів, які би спростували позовні вимоги відповідачем не надано.

13 квітня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна».

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 13 квітня 2026 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «повертається» "адресат відсутній за вказаною адресою", датованою 08.05.2026 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Розгляд справи призначено на 11 травня 2026 року о 14:00 год.

У судовому засіданні представник позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просили суд, задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.

Обставини встановлені судом

Судом встановлено, що «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна», код ЄДРПОУ 38837424, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Минайська, буд. 16 та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів.

За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 19797544,99 грн, в т.ч. пеня у розмірі 509616,16 грн, за такими платежами:

- 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 19789544,99грн, в т.ч. пеня у розмірі 509616,16 грн;

- 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДФС-рай.)» у розмірі 8000 грн.

Указаний податковий борг виник на підставі поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 01.08.2024 у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за декларацією №9216972165 від 01.09.2021 у розмірі 660833 грн (залишок несплаченої суми становить 659272,03 грн).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/ або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.56.11 ст.56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Добровільно податковий борг за указаним уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань відповідачем не погашено.

На підставі абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 ПК України позивачем здійснювались заходи щодо стягнення указаного податкового боргу у відповідності до прийнятого рішення про стягнення коштів з рахунків №55/4-0716 від 14.03.2025. На виконання указаного рішення сформовано та надіслано до банків платіжні інструкції про стягнення коштів 07 квітня 2025 року. Однак, указані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача, через відсутність коштів на рахунках такого.

Також, з 20.08.2025 формування контролюючим органом платіжних інструкцій на стягнення коштів здійснюється в електронній формі, у відповідності до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі затв. наказом Мінфіну від 30.12.2024 №669 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2-3 розділу II Порядку, обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ). Створення електронного документа завершується накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису та/або печатки.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку, територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС.

Згідно пункту 3 розділу III Порядку, підписані платіжні інструкції відображаються в електронному журналі платіжних інструкцій, який ведеться в ІКС ДПС та забезпечує можливість відстеження стану виконання платіжних інструкцій відповідно до отриманих від Казначейства повідомлень. ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства.

Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку, Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції.

Отже, позивачем здійснено формування платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі у строк з жовтня 2025 року по лютий 2026 року.

Однак, указані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача, через відсутність коштів на рахунках такого.

Також, указаний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень рішень:

- за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» від 20.02.2025 №000/1402/07-16-04-06 про накладення штрафних санкцій на суму 340грн (акт камеральної перевірки від 17.01.2025 №702/07-16-04-06/41878387), від 18.12.2025 №000/18683/07-16-07-07 про накладення адміністративного штрафу на суму 5818 849 грн. та №000/18682/07-16-07-07 про збільшення грошового зобов'язання на суму 12801467,80 грн: збільшено зобов'язання - 11637698грн + штрафні санкції - 1163769,8 грн (акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.11.2025 №19309/07-16-07-07/41878387).

- за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДФС-рай.)» від 18.12.2025 №000/18684/07-16-07-07 про накладення штрафу на суму 8000 грн. (акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.11.2025 №19309/07-16-07- 07/41878387).

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем податкові повідомлення-рішення, винесених на підставі вищевказаних актів перевірки не було оскаржено ні в адміністративному, ані в судовому порядку.

Відтак, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

Також, у відповідності до статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 509 616,16грн.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1 ст.59 ПКУ виставлено податкову вимогу від 12.09.2024 №0008775-1302-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, однак, поштове відправлення повернуто відправнику (повідомлення №0600962494045). На підставі пункту 42.5 статті 42 ПК України указана податкова вимога вважається вручена відповідачу.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Головне управління з урахуванням указаної норми звертається до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, підтверджується наступним.

Так, у відповідності до статті 89 ПК України, Головним управлінням прийнято рішення про опис майна у податку заставу №397/13-02-14 від 13.09.2024, згідно з яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків, а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, право власності на яке він набуде у майбутньому. Дане рішення надіслано на адресу відповідача листом від 16.09.2024 №13944/6/07-16-13-02-11(повідомлення №0600962494045)

Також, позивачем з метою з'ясування майнового стану даного боржника було надіслано листи у відповідні установи, а саме:

- лист до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 21.03.2025 №2900/5/07-16-13-08-07, на який отримано інформацію про відсутність зареєстрованих земельних ділянок у відповідача по справі;

- лист до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 21.03.2025 №2897/5/07-16-13-08-07, на який отримано інформацію про відсутність технологічних транспортних засобів у відповідача по справі;

- лист до Територіального сервісного центру МВС №2141 від 21.03.2025 №2892/5/07- 16-13-08-07, на який отримано інформацію про відсутність зареєстрованих транспортних засобів у відповідача по справі;

- електронний запит до Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 03.02.2026, на який отримано інформацію про відсутність транспортних засобів у dідповідача по справі

Згідно з інформаційними довідками від 13.03.2025 №417718704 та від 04.03.2026 №466606877 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будьякі об'єкти нерухомого майна у ТОВ Торговий дім «Трейдагрохім Україна» відсутні.

У відповідності до пункту 91.1 статті 91 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

У зв'язку з встановленням факту відсутності майна у ТОВ «Торговий дім «Трейдагрохім Україна», Головним управлінням надіслано лист від 16.09.2024 №13944/6/07-16-13-02-11 керівнику ТОВ «Торговий дім «Трейдагрохім Україна», згідно з яким на підставі пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, ст.87-89 ПК України Головне управління просило надати перелік ліквідних активів, які можливо використати, як джерело погашення податкового боргу. Указаний лист Головного управління надіслано на юридичну адресу відповідача. Жодної відповіді від ТОВ «Торговий дім «Трейдагрохім Україна» не надходило.

Згідно з інформаційно-комунікаційними системами ДПС України за відповідачем значяться відкриті рахунки у банку АТ «Сенс Банк», АТ «ПУМБ» та АТ «Укргазбанк».

Таким чином, ураховуючи наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 19 797 606,94 грн та відсутність будь-якого майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу, наявні правові підстави для накладення на відповідача у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей.

В частині розмежування понять адміністративного арешту як майна, так і коштів на підставі норм пункту 94.2 ПК України так і на підставі норм підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, постановою від 24 квітня 2020 року у справі №802/2067/15-а та постановою від 01 листопада 2023 року у справі № 380/4604/20 сформував наступні правові висновки.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання.

Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, правове застосування норм підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України до оскаржуваних відносин у даній справі за аналогічних обставин врегульовано з урахуванням висновків Верховного суду.

За змістом ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу, відсутність доказів його сплати, а також встановлено відсутність майна відповідача для погашення цього податкового боргу, то наявні усі підстави для накладення арешту на кошти, що знаходяться в банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентів електронних грошей, на суму податкового боргу відповідача.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна» (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 41878387) про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейдагрохім Україна» (код ЄДРПОУ 41878387), що знаходяться в банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентів електронних грошей на суму податкового боргу в розмірі 19797544,99 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 травня 2026 року

Попередній документ
136479170
Наступний документ
136479172
Інформація про рішення:
№ рішення: 136479171
№ справи: 260/1430/26
Дата рішення: 11.05.2026
Дата публікації: 15.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.05.2026)
Дата надходження: 10.03.2026
Предмет позову: про накладення арешту на кошти
Розклад засідань:
13.04.2026 11:30 Закарпатський окружний адміністративний суд
11.05.2026 14:00 Закарпатський окружний адміністративний суд