про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3106/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
11 травня 2026 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в Закарпатський окружний адмінсуд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті яким просить:
- Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011175 начальника Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Вивчивши подану позову заяву з додатками суд констатує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, у позивача виник обов'язок сплатити судовий збір у загальному розмірі 1064,96 грн.
Так, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору №5251-9442-3121-7209 від 23 квітня 2026 у розмірі 1064,96 грн.
Але, додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору №5251-9442-3121-7209 від 23 квітня 2026 не є доказом сплати судового збору по вказаному позову, так як, до позовної заяви додано копію квитанції, оригінал якої міститься у адміністративній справі 160/6125/26.
Відтак, суд виходить з того, що квитанція про сплату судового збору №5251-9442-3121-7209 від 23 квітня 2026, не є належним доказом сплати судового збору по даній справі.
Так, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Також, частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися з позовом або до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або до суду за місцезнаходженням відповідача.
Встановлено, що відповідачами у справі є Державна служба України з безпеки на транспорті, Управління Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
У позові позивач зазначає про те, що проживає у АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відповідно до відповіді №2727947 від 12.05.2026 року, адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 .
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Всупереч існуючому правовому порядку, позивач не надав суду відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця проживання (перебування) позивача в межах Дніпропетровської області.
Саме лише зазначення у позові адреси проживання у АДРЕСА_1 . області не підтверджує зазначені обставини, оскільки такі мають бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 1064,96 грн.;(застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.)
- зазначити у позовній заяві, вірне місцезнаходження позивача.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова