про повернення заяви
13 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/10504/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612), міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича (90300, вул. Романова, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було задоволено: визнано протиправними дії міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича щодо неналежного розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 14 листопада 2023 року; зобов'язано Виноградівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, з урахуванням висновків суду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, вул. Романова, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, РНОКПП 2210321092) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) судових витрат.
Вказане рішення суду набрало законної сили з 24.06.2024 року.
29 грудня 2025 року було видано виконавчий лист у справі.
11 травня 2026 року до суду від позивача надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій ОСОБА_1 просить суд з'ясувати всі обставини справи у відповідачів щодо причин бездіяльності відповідачів щодо невиконання судового рішення по суті.
При вирішенні заяви в порядку статті 383 КАС України суд керується таким.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст.383 КАС України.
Відповідно до ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Аналізуючи наведену норму слід дійти висновку, що будь-який поданий заявником документ процесуального характеру має містити мінімальний об'єм відомостей, які дозволили б суду розглянути заяву у строк та в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу заявника на те, що ним в заяві не зазначено, які саме протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідачем вчинено на виконання рішення суду.
Окрім того, в заяві не зазначено, які дії заявник просить суд зобов'язати вчинити відповідача за результатами розгляду даної заяви. Суд не уповноважений на власний розсуд обирати замість заявника спосіб захисту свого порушеного права.
Так, відповідно до ч.2 ст.383 КАС України у заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Вказана заява містить відомості про те, що 31.12.2025 року - день пред'явлення виконавчого листа. Заявник не зазначає про хід виконавчого провадження, вказуючи про те, що йому хід такого не відомий. Разом з тим, зазначає, що державний виконавець закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №260/10504/23.
Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.
Тобто, при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі №640/1364/19.
Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За таких обставин, враховуючи положення частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що подана заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Повернути заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України у справі №260/10504/23 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Я. М. Калинич