13 травня 2026 р.Справа № 160/21952/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі №160/21952/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку,
29.07.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Департаменту патрульної поліції від 09.11.2024, складеного за результатом проведення службового розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції, винних осіб та виду матеріальної відповідальності у зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» в частині встановлення вини майора поліції ОСОБА_1 у завданні шкоди Департаменту патрульної поліції у зв'язку з утворенням нестачі матеріальних цінностей, а саме: бронежилетів п'ятого класу захисту «Корсар МЗ мк-5» - 9 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Корсар МЗ мк-б» 6 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Агту-6» - 5 шт.; бронежилетів п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисних шоломів («КАСКА-1м») - 5 шт., на загальну суму 458550,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним висновком, наполягає, що службове розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції, винних осіб та виду матеріальної відповідальності у зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» - було проведено вкрай упереджено та не об'єктивно, викладені у п. 3 резолютивної частини висновку формулювання інкримінованого позивачу проступку є надуманими та не відповідають дійсності і фактичним обставинам справи. Позивач наполягає, що матеріали проведеного відносно нього службового розслідування було сфальсифіковано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №160/21952/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 в справі №160/21952/25 скасовано. Справу №160/21952/25 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
25.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/21952/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
12.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення документів, до якої додано оригінал позовної заяви разом із додатками, як для суду так і для відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
16.03.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
30.03.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. За правилом п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння Управління, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей», проведене відповідне службове розслідування. За результатами вказаної інвентаризації інвентаризаційною комісією було виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку (нестачу майна) на загальну суму 556123 грн. 28 коп., що підтверджується інформацією, зазначеною в звіряльній відомості результатів інвентаризації необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, капітальні інвестиції) від 23.09.2024 де інвентаризаційною комісією зафіксовано відсутність майна. Згодом частина майна, відсутнього під час проведення інвентаризації була повернута Департаменту, у зв'язку із чим остаточний розмір завданої матеріальної шкоди складає 458550 грн. 50 коп. Також, у відділі документального забезпечення (далі - ВДЗ) Управління дисциплінарною комісією було отримано довідкову інформацію про те, що з червня 2024 року по теперішній час працівники відділу озброєння Управління до ВДЗ Управління з письмовими документами (рапорти, доповідні записки) щодо втрати, виявлення нестачі матеріальних засобів та/або озброєння у відділі озброєння Управління не звертались, згідно з обліковими даними ВДЗ Управління. Разом з цим, згідно з обліковими даними ВДЗ Управління, начальник відділу озброєння Управління майор поліції ОСОБА_2 до ВДЗ Управління не подавав будь-які письмові документи щодо неналежних умов для виконання обов'язків поліцейськими у відділі озброєння Управління. Одночасно з цим, під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія отримала довідкову інформацію у відділі чергової служби Управління про те, що з червня 2024 року по теперішній час за дублікатом ключів від кабінету № 105 адмінбудівлі Управління ніхто не звертався. Дослідивши обставини події, на підставі наявних матеріалів, дисциплінарна комісія встановила, що майора поліції ОСОБА_1 було визначено матеріально відповідальною особою за майно, яке перебуває у відділі озброєння Управління. Загальна вартість майна нестачу якого було виявлено складає в загальному суму 458550 грн. 50 коп. Зазначена сума завданого збитку підтверджується довідкою ДПП про вартісну оцінку завданої шкоди від 18.10.2024 №160. Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_2 , начальник відділу озброєння Управління, будучи визначений матеріально-відповідальною особою, на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.11.2018, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать ДПП і передані йому на відповідальне зберігання, не вжив заходів з контролю за обліком і зберіганням, утриманням в установленій кількості спеціальних засобів, що мало наслідком завдання шкоди ДПП у зв'язку з утворенням нестачі матеріальних цінностей, а саме нестачі: бронежилетів п'ятого класу захисту «Корсар М3мк-5» - 9 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Корсар М3мк-6» - 6 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Army-6» - 5 шт.; бронежилетів п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисних шоломів («КАСКА-1м») - 5 шт., на загальну суму 458550 грн. 50 коп., про що стало відомо за результатами проведеної інвентаризації майна, яке зберігається у відділі озброєння Управління, призначеної наказом ДПП від 29.08.2024 № 1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» і зафіксовано протоколом інвентаризаційної комісії від 23.09.2024 та звіряльними відомостями результатів інвентаризації від 23.09.2024. Враховуючи наведене дисциплінарна комісія прийшла до висновків, що майор поліції ОСОБА_2 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні підпунктів 2.1.7 та 2.1.8 посадової інструкції начальника відділу озброєння, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086. Поряд з цим, скасування висновку взагалі не передбачене чинним законодавством, на відміну від наказу, який міг бути виданий на підставі такого висновку, але виданий не був.
02.04.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу Департаменту від 07.04.2016 №67 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 призначено начальником відділу озброєння Управління.
Між Департаментом та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.11.2018.
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_1 уклав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать ДПП, та взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому ДПП матеріальних цінностей.
Згідно з п. 1 цього Договору, працівник, що займає посаду начальника відділу озброєння Управління або виконує роботу, безпосередньо пов'язану зі зберіганням, відпусканням, перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому Департаментом матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти керівництво Департаменту про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і передавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 3 цього Договору, у випадку незабезпечення з вини Працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, завданих Департаменту, та їх відшкодування здійснюється відповідно до законодавства.
Окрім того, згідно з п. 2.1.6 - 2.1.8, Посадової інструкції начальника відділу озброєння Управління, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086, начальник відділу озброєння Управління організовує роботу щодо підтримання озброєння в технічно справному стані та в установленій кількості; здійснює контроль за обліком та зберіганням озброєння у кімнаті зберігання зброї відділу чергової служби Управління; організовує отримання, транспортування, збереження, видачу підрозділам патрульної поліції, утримання в установленій кількості, правильне використання, обслуговування, списання та поповнення озброєння та спеціальних засобів.
Майор поліції ОСОБА_1 ознайомлений з посадовою інструкцією 16.03.2018.
Відповідно до наказу Департаменту від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» у відділі озброєння Управління було виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку, про що стало відомо з рапорту майора поліції Биковського Сергія за вх. №12476вн/41/19-2024 від 23.09.2024.
У зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння Управління, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей», проведене відповідне службове розслідування.
За результатами вказаної інвентаризації інвентаризаційною комісією було виявлено розбіжності між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку (нестачу майна) на загальну суму 556123 грн 28 коп., що підтверджується інформацією, зазначеною в звіряльній відомості результатів інвентаризації необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, капітальні інвестиції) від 23.09.2024, в якій інвентаризаційною комісією зафіксовано відсутність наступного майна: бронежилетів п'ятого класу захисту «Корсар М3мк-5» - 9 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Корсар М3мк-6» - 6 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Army-6» - 5 шт.; бронежилетів п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисних шоломів («КАСКА-1м») - 5 шт.; «виробу БР-М-92» № ВІ 157473; бронежилетів «Корсар М-1-2» - 2 шт.; балістичного шолому «Polise-1» №2579; бронежилету «Poliсe-5M» № 972; «виробу БР-М-92» № ВІ 157103; шолому кулезахисного «ЗШМ-1А» № КІ 1437; бронежилету «Poliсe-5M» № 1120.
Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 23.09.2024, останньою визначено пропозиції щодо врегулювання виявлених розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних активів та зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наведені в звіряльній відомості та актах інвентаризації, та які в загальному склали нестачу майна на 556123 грн 28 коп.
Під час проведення службового розслідування у відділі озброєння Управління було отримано довідкову інформацію (рапорт майора поліції Биковського С. від 16.10.2024 №13667вн/41/19-2024) щодо раніше проведених інвентаризацій засобів індивідуального захисту в Управлінні у 2024 році, згідно з якою відповідно до наказу ДПП від 17.06.2024 № 1243 «Про проведення інвентаризації засобів індивідуального захисту» було проведено інвентаризацію засобів індивідуального захисту, що перебували на обліку Управління станом на 25.06.2024 (протокол інвентаризаційної комісії від 03.07.2024), за результатом проведення якої, майно зазначене у рапорті Биковського С. від 23.09.2024 №12476вн/41/19-2024 станом на 25.06.2024 було наявне.
Поряд з цим, під час проведення службового розслідування було встановлено, що згідно з обліковими даними відділу озброєння Управління службове майно, відсутність якого було виявлено під час проведеної інвентаризації, призначеної наказом ДПП від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей», а саме: бронежилети п'ятого класу захисту «Корсар М3мк-5» - 9 шт.; бронежилети шостого класу захисту «Корсар М3мк-6» - 6 шт.; бронежилети шостого класу захисту «Army-6» - 5 шт.; бронежилети п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисні шоломи («КАСКА-1м») - 5 шт. працівникам Управління у користування не видавались та знаходились у відділі озброєння Управління на зберіганні у кабінеті №105 на першому поверсі Управління.
Дисциплінарною комісією встановлено, що майор поліції ОСОБА_2 в присутності членів інвентаризаційної комісії, а саме: майора поліції ОСОБА_3 , майора поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції Баранця В. відмовився від підписання інвентаризаційних описів необоротних активів, інвентаризаційних описів запасів, інвентаризаційного опису матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання від 23.09.2024, про що було складено відповідний акт (від 23.09.2024 №52/41/19-2024) про засвідчення факту відмови ОСОБА_5 від підписання вказаних документів.
Під час проведення службового розслідування до т.в.о. начальника управління - головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП капітану поліції Левковій Л. було направлено запит від 14.10.2024 за №13531/41/19/03/01-24 з метою отримання довідки про вартісну оцінку завданої Департаменту шкоди.
У відповідь на запит, з ДПП дисциплінарною комісією отримано довідку про вартісну оцінку завданої шкоди від 18.10.2024 №160, відповідно до якої встановлено загальний розмір завданої шкоди у сумі 556123 грн 28 коп.
Згодом частина майна, відсутнього під час проведення інвентаризації була повернута Департаменту, у зв'язку із чим остаточний розмір завданої матеріальної шкоди складає 458550 грн. 50 коп.
Також, у відділі документального забезпечення (далі - ВДЗ) Управління дисциплінарною комісією було отримано довідкову інформацію про те, що з червня 2024 року по теперішній час працівники відділу озброєння Управління до ВДЗ Управління з письмовими документами (рапорти, доповідні записки) щодо втрати, виявлення нестачі матеріальних засобів та/або озброєння у відділі озброєння Управління не звертались, згідно з обліковими даними ВДЗ Управління.
Разом з цим, згідно з обліковими даними ВДЗ Управління, начальник відділу озброєння Управління майор поліції ОСОБА_2 до ВДЗ Управління не подавав будь-які письмові документи щодо неналежних умов для виконання обов'язків поліцейськими у відділі озброєння Управління.
Одночасно з цим, під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія отримала довідкову інформацію у відділі чергової служби Управління про те, що з червня 2024 року по теперішній час за дублікатом ключів від кабінету №105 адмінбудівлі Управління ніхто не звертався.
Крім того, до відділу чергової служби Управління у вказаний період часу, інформація щодо нестачі майна у відділі озброєння Управління не надходила і не реєструвалась.
Дисциплінарною комісією складено 09.11.2024 висновок, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Євгенієм Жуковим 09.11.2024, в якому зазначено:
- службове розслідування щодо встановлення причин та обставин завдання шкоди Департаменту патрульної поліції, винних осіб та виду матеріальної відповідальності у зв'язку з виявленням відсутності майна за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться у відділі озброєння Управління, проведеної відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29.08.2024 №1862 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей», завершити;
- відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування знайшли своє об'єктивне підтвердження;
- завдання шкоди Департаменту патрульної поліції у зв'язку з утворенням нестачі матеріальних цінностей, а саме: бронежилетів п'ятого класу захисту «Корсар М3мк-5» - 9 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Корсар М3мк-б» 6 шт.; бронежилетів шостого класу захисту «Army-б» - 5 шт.; бронежилетів п'ятого класу захисту (турецький) - 10 шт.; кулезахисних шоломів («КАСКА-Ім») - 5 шт., на загальну суму 458550 грн. 50 коп., сталося з вини майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу озброєння Управління, внаслідок невиконання обов'язків визначених посадовою інструкцією останнього;
- за учинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 10, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2.1.7 та 2.1.8 посадової інструкції начальника відділу озброєння, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 №6086, начальник відділу озброєння Управління майор поліції ОСОБА_1 заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення, але ураховуючи, що наказом Департаменту патрульної поліції від 28 жовтня 2024 року №2437 о/с останнього відповідно до частини вісім та дев'ять статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, обмежитись цим;
- копії висновку службового розслідування направити до управління чергової служби ДІ, управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПІ та відділу правового забезпечення Управління до відома та врахування в подальшій діяльності. 6 Копію висновку службового розслідування для розгляду питання щодо надання правової оцінки та кваліфікації дій ОСОБА_1 в контексті статті 367 КК України надіслати до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава;
- копію матеріалів службового розслідування направити до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для вжиття відповідних заходів реагування, згідно з вимогами чинного законодавства;
- поінформувати ОСОБА_1 про висновки за результатом проведення службового розслідування з метою надання можливості останньому добровільно відшкодувати розмір (вартість) втраченого майна, або повністю чи частково, передати до ДПП в розрахунок відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно.
Не погоджуючись із затвердженим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Позивачем заявлені вимоги виключно щодо скасування висновку Департаменту патрульної поліції від 09.11.2024, складеного за результатом проведення службового розслідування.
Водночас у висновку від 09.11.2024 дисциплінарною комісією вказано, що начальник відділу озброєння Управління майор поліції ОСОБА_1 заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення, але ураховуючи, що наказом Департаменту патрульної поліції від 28.10.2024 №2437 о/с останнього відповідно до частини вісім та дев'ять статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, обмежитись цим.
Отже, стосовно позивача не було винесено наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Вказане підтверджується і відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Позиція щодо можливості розгляду адміністративним судом справ про скасування висновку за результатом службового розслідування була викладена Верховним Судом в постанові від 10.02.2021 у справі №640/9600/20.
Так, Верховний Суд зазначив, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або його посадовими особами в цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень із виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Верховний Суд зазначає, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
В постанові від 10.02.2021 у справі №640/9600/20 Верховний Суд зробив висновок, що за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
За правилом п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто воно стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
В постанові від 10.02.2021 у справі №640/9600/20 Верховний Суд зазначив, що з огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження в справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №826/13810/16, від 12.12.2019 у справі №815/3366/16, від 29.11.2019 у справі №808/965/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Застосовуючи норми чинного законодавства, правову позицію Верховного Суду та здійснюючи аналізу предмету спору у справі, суд доходить висновку, що заявлений позивачем спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом (повідомленням) учасників справи не підлягає задоволенню, оскільки вирішення такого клопотання не впливає на подальший розгляд адміністративної справи.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 238, 242, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/21952/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.
Провадження у справі №160/21952/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування висновку - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський