12 травня 2026 рокуСправа №215/923/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича про визнання протиправним та незаконним розпорядження, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича про визнання протиправним та незаконним розпорядження, встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2026 вказану позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли за підсудністю матеріали справи №215/923/26 (провадження 2-а/215/103/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича про визнання протиправним та незаконним розпорядження, встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою від 11.03.2026 суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича в частині позовних вимог щодо встановлення наявності компетенції.
Щодо іншої частини позовних вимог про визнання протиправним та незаконним розпорядження, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, в цій частині позовну заяву ухвалою суду від 11.03.2026 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання до суду документа про сплату судового збору за подання цього адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн, сплаченого в установленому порядку, або надання належних доказів на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, заявивши відповідне клопотання.
01.05.2026 на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду надійшла заява про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, в якій позивач не погоджується з підставами залишення позовної заяви без руху та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
До вказаної заяви позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.02.2026 за період з січня по грудень 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 3328,00 грн.
Тобто, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач, становить 1331,20 грн (3328 х 0,4).
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено, що встановлений на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, що перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік - 1272 грн.
Шляхом здійснення арифметичних дій, судом встановлено, що розмір річного доходу позивача за 2025 рік відповідно до наданої на усунення недоліків довідки становить 25570,00 грн.
Відповідно 5 % від річного доходу за 2025 рік складає 1278,5 грн (25570,00 х 5%). При цьому, належною до сплати сумою судового збору є 1311,20 грн, а не 3328 грн, як зазначає позивач.
Таким чином, суд наголошує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2025 рік).
Відтак, клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Отже, позовна заява приведена у відповідність до вимог, установлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
З огляду на положення ст. 12, ст. 257, ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного суду України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на наведені норми процесуального законодавства, з метою повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази у справі.
У період з 05.05.2026 по 08.05.2026 суддя Кучугурна Н.В. знаходилася на лікарняному, тому ухвала постановляється після виходу судді на роботу.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 160, 161, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича про визнання протиправним та незаконним розпорядження, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради в особі голови Кушніра Сергія Івановича про визнання протиправним та незаконним розпорядження, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, і відкрити провадження в адміністративній справі №215/923/26 за наведеним позовом.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Витребувати у відповідача: належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, що стосуються розгляду клопотання ОСОБА_1 від 06.01.2026 вх. №С-1-П.
Витребувані судом документи мають бути надані до суду разом з відзивом на позов.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відзив має відповідати вимогам, установленим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив і доданих до неї документів.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Інформацію щодо цієї адміністративної справи особи, які беруть участь у справі, можуть отримати на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя Н.В. Кучугурна