13 травня 2026 рокуСправа №160/2601/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТІНА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
05.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТІНА" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій просить суд:
- рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.11.2025 року № 13434473/44993373, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 13.08.2025 року;
- рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.11.2025 року № 13434474/44993373, яким відмовлено у реєстрації податкової на №2 від 13.08.2025 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 13.08.2025, податкову накладну №2 від 13.08.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №1 від 13.08.2025, №2 від 13.08.2025. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ТОВ “АВТО ТІНА» направлено пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведеної фінансово-господарських операцій, що стала підставою для складання податкових накладних реєстрацію яких зупинено. Відповідно до прийнятих рішень в реєстрації ПН відмовлено у зв'язку з наданням платником податку копій документів, що складено із порушенням законодавства.
10.02.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків позовної заяви.
16.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 20.03.2026 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
25.02.2026 представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про вихід з спрощеного провадження та розгляд справи за правилами загального провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/2601/26 в порядку загального позовного провадження або у спрощеному провадженні з викликом сторін.
03.03.2026 представник Державної податкової служби України звернувся до суду з відзивом на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, суд фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Таким чином, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
03.03.2026 представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що реєстрація податкових накладних була зупинена у зв'язку з невідповідністю вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Враховуючи такий обов'язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону №996-XIV підтверджують факт господарської операції. Тобто, контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
03.03.2026 представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в обґрунтування якого зазначив, що документи, надані ТОВ «АВТО-ТІНА» під час розгляду цієї справи не були надані позивачем і не досліджувались контролюючим органом під час прийняття спірних рішень, тому не можуть досліджуватися судом як докази неправомірності рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, а підлягають врахуванню лише ті документи, що подавались платником податків безпосередньо суб'єкту владних повноважень, який приймав відповідні рішення.
Щодо даного клопотання, суд зазначає наступне.
Приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Приписами статті 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, положеннями статті 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, зазначені норми застосовуються до доказів, оцінка яких надається судом у процесі вирішення справи по суті.
Окрім того, суд зазначає, що недопустимим є доказ, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Водночас представник відповідача не наводить змісту порушень, допущених позивачем.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ТІНА» є господарюючим суб'єктом.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ТІНА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙОРОІЛТРЕЙД» було укладено Договір про надання послуг перевезення вантажу № 23/01/25-3 від 23.01.2025р.
Відповідно до п.1.1. Договору у відповідності до цього Договору Перевізник зобов'язується надавати послуги з перевезення ввірених йому Замовником вантажів до пунктів призначення в установлені в письмових замовленнях Замовника (далі - замовлення на перевезення -п.2.1.Договору) строки та видавати вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (Вантажоодержувачам), а Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.
Згідно п.4.4 Договору оплата за послуги перевезення вантажу здійснюється замовником шляхом передплати 100% вартості послуги в строки, які вказані у рахунках-фактурах або Замовленнях (специфікаціях) Перевізника. З моменту зарахування на поточний рахунок 100% оплати за надання послуги Замовнику, ціна на послуги не підлягає зміні.
Згiдно Договору №23/01/25-3 від 23.01.2025р Замовнику було виставлено рахунок на оплатy наданих послуг N 13 вiд 13.08.2025 в cyмі 1 035 001,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 172500,30грн., та рахунок на оплату №14 від 13.08.2025 в сумі - 1 260 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 210 000,00 грн.
ТОВ «ЙОРОІЛТРЕЙД» згідно платіжних інструкцій №308 від 13.08.2025 та №309 від 13.08.2025 було здійснено перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок ТОВ «АВТО ТІНА».
На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ «АВТО ТІНА» було сформовано та відправлено на реєстрацію податкові накладні № 1 від 13.08.2025 на суму 1 035 001,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 172500,30грн. та податкову накладну №2 від 13.08.2025 на суму 1 260 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 210 000,00 грн.
Згідно квитанцій від 26.08.2025 реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена та зазначено: “Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 13.08.2025 №1, від 13.08.2025 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=15.0840%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АВТО ТІНА» на адресу податкового органу були надіслані Пояснення та копії документів на їх підтвердження з проханням прийняти та зареєструвати податкові накладні №1 від 13.08.2025 та №2 від 13.08.2025.
Однак за результатами розгляду пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТІНА», контролюючим органом були прийняті: Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13434473/44993373 від 12.11.2025; №13434474/44993373 від 12.11.2025.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, що викладено у рішеннях №13434473/44993373 від 12.11.2025; №13434474/44993373 від 12.11.2025 є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Відповідно до наданих документів та електронних баз ДПСУ встановлено формування реєстраційного ліміту для реєстрації зазначеної податкової накладної за рахунок придбання товарів (код УКТЗЕД 2710194300) в обсягах не співставних обсягам реалізації, що також формує податковий кредит та як результат призводить до заниження позитивного значення (р.18 Декларації з податку на додану вартість).
Позивач вважає вищевказані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно із пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Разом з цим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
З матеріалів справи вбачається, що у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Формальне зазначення у квитанціях пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими до врахування судом.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних як наслідок є протиправним.
Як зазначалось, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 13.08.2025 та №2 від 13.08.2025, в якості підстав відмови у реєстрації зазначено з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Відповідно до наданих документів та електронних баз ДПСУ встановлено формування реєстраційного ліміту для реєстрації зазначеної податкової накладної за рахунок придбання товарів (код УКТЗЕД 2710194300) в обсягах не співставних обсягам реалізації, що також формує податковий кредит та як результат призводить до заниження позитивного значення (р.18 Декларації з податку на додану вартість).
Разом з тим, зазначена інформація також не конкретизована, відповідачем не зазначено, які саме пояснення та документи надані позивачем з порушенням законодавства.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити.
У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Одночасно, суд звертає особливу увагу на той факт, що вирішуючи питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен надавати аналіз господарської операцій позивача на предмет її реальності.
Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення контролюючим органом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі 640/1131/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 13.08.2025 та №2 від 13.08.2025, тому оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України дискреційними, оскільки суб'єкт владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за №1 від 13.08.2025 та №2 від 13.08.2025, що складені позивачем, датою їх подання.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 5324,80 грн, що документально підтверджується платіжним документом № 652 від 13.02.2026.
Оскільки оскаржувані рішення, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних ухвалено саме Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5324,80 грн, понесені позивачем згідно платіжного документа №652 від 13.02.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТІНА" (49082, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Широка, буд. 225, код ЄДРПОУ 44993373) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податковий накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2025 року № 13434473/44993373, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 13.08.2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТІНА» №1 від 13.08.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податковий накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2025 року № 13434474/44993373, яким відмовлено у реєстрації податкової на №2 від 13.08.2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ТІНА» №2 від 13.08.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТІНА" (49082, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Широка, буд. 225, код ЄДРПОУ 44993373) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5324,80 (п'ять тисяч триста двадцять чотири гривень вісімдесят копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець