13 травня 2026 року Справа 160/2272/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача-1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним в адміністративній справі №160/2272/26, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ "ДПВІ"" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивачем заявлені позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2025 року № 13476612/44128729 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.09.2025 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 02.12.2025 року №13476609/44128729 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.07.2025 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 02.12.2025 року № 13476607/44128729 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.09.2025 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 02.12.2025 року №13476610/44128729 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 09.09.2025 року № 1, від 14.07.2025 року № 1, від 19.09.2025 року № 2 та від 31.07.2025 року № 6, подані ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ "ДПВІ" датою їх фактичного надходження (подання).
До суду від відповідача-1 надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним, в якому просить не брати до уваги документи, які позивачем не надавалися комісії регіонального рівня та визнати такими, що не підлягають розгляду в якості доказу: договір безоплатного зберігання паливних карток № 24/25-1 від 01.01.2025 року між ТОВ "ДПВІ" та ТОВ "ОПТО-ТРЕЙД"; зведений акт № 1 з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року приймання-передачі паливних карток на безоплатне зберігання від 31.08.2025 року між ТОВ "ДПВІ"" та ТОВ "ОПТО-ТРЕЙД".
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що за результатами розгляду документів, які надано на розгляд комісії регіонального рівня встановлено розбіжність з документами, які подані позивачем до суду в якості доказів до позовної заяви на підтвердження своєї позиції. Зокрема, на розгляд комісії не було надано, натомість надано разом з позовом: договір безоплатного зберігання паливних карток № 24/25-1 від 01.01.2025 року між ТОВ "ДПВІ" та ТОВ "ОПТО-ТРЕЙД"; зведений акт № 1 з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року приймання-передачі паливних карток на безоплатне зберігання від 31.08.2025 року між ТОВ "ДПВІ" та ТОВ "ОПТО-ТРЕЙД".
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 КАС України).
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, за змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, вищеозначені норми стосуються саме доказів, яким суд за тих чи інших обставин під час розгляду справи надає правову оцінку, що має місце під час розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача-1 про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним в цій адміністративній справі задоволенню не підлягає з підстав заявлених в ньому.
Керуючись статтями 72-75, 241-243, 256 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання відповідача-1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним в адміністративній справі №160/2272/26 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма