м. Вінниця
13 травня 2026 р. Справа № 120/5661/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча Компанія "Перспектива." до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 14.04.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-25-012968-а.
В подальшому, представником позивача подано клопотання про залучення до участі в справі останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ Керуюча Компанія «Перспектива.».
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 30.04.2025 року, шляхом уточнення суб'єктного складу відповідачів.
Ухвалою від 05.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено сторонам строки на подання процесуальних документів та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча Компанія «Перспектива.»
07.05.2025 року представником відповідача подано заперечення щодо розгляду даної справи в порядку письмового провадження, в задоволенні якої відмовлено ухвалою від 26.05.2025 року.
В той же час, 16.05.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив залишити їх без задоволення.
19.05.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
22.05.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, а 27.05.2025 року представником відповідача було подано заперечення на вказану відповідь.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25 лютого 2025 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з: «Капітального ремонту будівлі №136/20 м. Немирів». (Класифікація за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) за № UA-2025-02-25-012968-a.
17 березня 2025 року відбулось розкриття тендерної пропозиції одного учасника, третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Перспектива.» код ЄДРПОУ: 40161982.
Протокольним рішенням № 1-П уповноваженої особи позивача від 19 березня 2025 року проведено розгляд тендерної пропозиції учасника - ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» код ЄДРПОУ: 40161982 на відповідність вимогам тендерної документації та визнано останнього переможцем процедури закупівлі. В цей самий день, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було розміщено повідомлення про намір укласти договір.
В подальшому, 25 березня 2025 року між позивачем - квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Перспектива.» укладено договір №9367.
В той же час, згідно з Наказом Північного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України у Вінницький області від 24.03.2025 року №22-з, управлінням прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі № UA-2025-02-25- 012968-a, проведеної Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
14 квітня 2025 року о 17 год. 11 хв. відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури означеної закупівлі (надалі по тексту - Висновок), за результатами якого встановлено порушення вимог установлено порушення вимог абзацу 8 пункту 3 Особливостей №1178 та статті 25 Закону, вимог пунктів 10 та 11 частини першої статті 10 Закону, вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178.
У зазначеному висновку відповідач зобов'язав позивача усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, у тому числі із застосуванням наслідків його недійсності, та оприлюднити відповідну інформацію протягом п'яти робочих днів.
Не погодившись із таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Положеннями Закону № 922 установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідач у даній справі, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом № 922.
Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 Закону № 922.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 7 Закону № 922.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Нормами ст. 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до п. 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п. 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем виявлено низку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які належним чином відображені у відповідному висновку.
Зокрема, судом встановлено, що позивачем в тендерній документації на закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі № 136/20 м. Немирів (пункт 2 розділу 3) та оголошенні про проведення відкритих торгів встановлена вимога щодо надання забезпечення тендерних пропозицій у розмірі 71 477,28 грн, що становить 3 % очікуваної вартості закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» розмір забезпечення тендерної пропозиції у разі проведення процедури закупівлі робіт не може перевищувати 0,5% очікуваної вартості закупівлі.
Таким чином, встановлений замовником розмір забезпечення тендерної пропозиції значно перевищує гранично допустимий законом, що свідчить про невідповідність умов тендерної документації вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що норма пункту 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» є імперативною та не передбачає можливості її довільного тлумачення чи відступу від встановлених обмежень.
За таких обставин встановлення замовником розміру забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 3% є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що обґрунтовано встановлено відповідачем під час здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Крім того, судом підтверджено, що тендерна пропозиція переможця, ТОВ Керуюча Компанія «Перспектива.», не відповідала встановленим кваліфікаційним критеріям.
Так, позивачем в пункті 6 розділу 3 тендерної документації зазначено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики), згідно з пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону №922, встановлено в Додатку 2 до тендерної документації.
В Додатку 2 до тендерної документації містяться два дефектні акти на виконання робіт з капітального ремонту, в тому числі ремонтно-будівельних та з блискавкозахисту, якими визначені конкретні найменування робіт та їх обсяги.
Дефектним актом на ремонтно-будівельні роботи (позиція 19, розділ «Вимощення») передбачено улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску в обсязі 5,6 куб.м.
При цьому, в підпункті 4.1. пункту 4 та пункті 1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації КЕВ встановив вимогу про надання розрахунку договірної ціни (виконаного з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва») згідно вартості тендерної пропозиції учасника, визначеної останнім при поданні такої пропозиції через електронну систему закупівель, а також підтверджуючих розрахунків за статтями витрат договірної ціни, а саме: пояснювальної записки до договірної ціни, договірної ціни, при цьому всі зазначені в цьому пункті розрахунки повинні бути виконані з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281
В той же час, учасником ТОВ Керуюча Компанія «Перспектива.» у складі тендерної пропозиції надано договірну ціну із підтверджуючими розрахунками за статтями витрат до неї (файл «10 Кошторис.pdf»).
Відповідно до локального кошторису №02-01-01 на ремонтно-будівельні роботи обсяг робіт з улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску визначено в кількості 2,8 куб.м, чим не дотримано вимоги Додатку 2 до тендерної документації.
В контексті вказаного, суд зауважує, що згідно з пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону №922, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону №922, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відтак твердження позивача про те, що договором обумовлений обсяг робіт, визначений замовником у Додатку 2 до тендерної документації, не спростовує допущеного КЕВ порушення під час розгляду тендерної пропозиції учасника та обрання його переможцем.
Крім того, у пояснювальній записці учасником ТОВ Керуюча Компанія «Перспектива.» (файл «10 Кошторис.pdf») зазначено, що середньомісячна норма тривалості робочого часу для робіт на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів складає 173,33 людино-години. При цьому, у підсумковій відомості ресурсів (позиції 5 та 7 розділу 1.) (файл «10 Кошторис.pdf») у складі витрат труда враховано витрати труда робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин та автотранспорту при перевезенні ґрунту та автомобільного сміття, які складають 35,65 та 13,32 людино-годин відповідно.
Згідно з пунктом 5.3. розділу V. Настанови заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об'єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об'єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.
Слід відмітити, що у період дії воєнного стану в Україні не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Так, положеннями частини 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частин 3-5 статті 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), статей 71, 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
Отже, з урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та з урахуванням Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2025 рік становить 169,58 людино-години.
Як свідчать матеріали справи, позивачем в поясненнях на запит відповідача, оприлюдненого в електронній системі закупівель, вказано, що у відповідності до пункту 5.1 Настанови ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією. Середньомісячна тривалість робочого часу розрахована із умов тривалості воєнного стану та визначається безпосередньо підрядником під час складання пропозиції. У файлі «10 кошторис.pdf» підсумкова відомість ресурсів передбачено витрати труда робітників зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, а також витрат труда робітників зайнятих керуванням та обслуговуванням автотранспорту при перевезенні грунту і будівельного сміття.
Враховуючи вищезазначене, учасником ТОВ «Керуюча компанія «Перспектива.» середньомісячну норму тривалості робочого часу для робіт на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів визначено з недотриманням вимог пункту 5.3. розділу V Настанови, чим порушено вимоги підпункту 4.1. пункту 4. та пункту 1 розділу 1. Додатку 1 до тендерної документації.
Також позивач в пункті 10 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації встановив вимогу про надання актів на закриття прихованих робіт, виконавчих схем, сертифікатів якості матеріалів.
В підпункті 5.6. пункту 5 Додатку 1 до тендерної документації КЕВ визначив, що у разі, якщо учасник не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства не зобов'язаний складати якийсь з вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави щодо ненадання відповідних документів або не накладення електронного підпису; або надає копію/ї роз'яснення/нь державних органів щодо цього.
Проте, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» не містить актів на закриття прихованих робіт, виконавчих схем, сертифікатів якості матеріалів чи листа-роз'яснення в довільній формі із зазначенням підстав щодо ненадання вказаних документів, чим порушено вимоги пункту 10 розділу 1, підпункту 5.6. пункту 5 Додатку 1 до тендерної документації.
Всупереч вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Керуюча компанія «Перспектива.», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а обрав його переможцем та уклав з ним договір підряду від 25.03.2025 №9367
Окрім вказаного, в ході судового розгляду також знайшли своє підтвердження порушення позивачем вимог пунктів 10 та 11 частини 1 статті 10 Закону №922, оскільки він не оприлюднив в електронній системі закупівель Договір та додатки до нього, а також зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі, а оприлюднив лише у форматі pdf.
Так, відповідно до абзацу 6 пункту 2 Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 (далі - Положення №835), машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.
Також до машиночитаного формату відноситься pdf, що був перетворений з word.
Водночас сканований pdf не є машиночитаним форматом.
Згідно з пунктом 9 Положення №835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: текстові дані (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML); структуровані дані (RDF, XML, JSON, CSV, XLS(X), ODS, YAML).
Одночасно, відповідно до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за №610/34893, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі pdf.
Отже, у разі розміщення замовником в електронній системі закупівель договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, змін до договору про закупівлю (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у форматі pdf, замовником розміщуються також ці документи у машинозчитувальному форматі.
Суд зазначає, що вищенаведені порушення не можуть бути розцінені як формальні або несуттєві, оскільки вони стосуються дотримання кваліфікаційних критеріїв та відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, що є базовими елементами процедури закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №480/11854/21 наголосив, що невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям є самостійною та достатньою підставою для відхилення тендерної пропозиції, а відсутність необхідних документів у складі тендерної пропозиції виключає можливість визнання такого учасника переможцем.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, від 23.03.2023 у справі №400/4705/20, від 15.02.2024 у справі №420/15232/22, які підлягають врахуванню судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів позивача про відсутність негативних наслідків та формальний характер порушень, суд зазначає, що дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель є обов'язковим та не ставиться у залежність від настання чи ненастання певних наслідків.
Таким чином, встановлені під час моніторингу порушення є доведеними, істотними та такими, що впливають на результати процедури закупівлі, а оскаржуваний висновок відповідача прийнято у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом.
Доводи позивача не спростовують правомірності дій відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зобов'язальна частина висновку відповідача є правомірною, прийнятою у межах наданих повноважень та не порушує прав позивача.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (вул. Стрілецька, буд. 87, м. Вінниця, 21015, код ЄДРПОУ 08320218)
Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 40479560)
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча Компанія "Перспектива." (вул. Будівельників, 14, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54034, код ЄДРПОУ: 40161982)
Суддя Чернюк Алла Юріївна