м. Вінниця
13 травня 2026 р. Справа № 120/16097/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та не виключення зазначених відомостей з відповідного реєстру, а також дій відповідача щодо направлення звернення до управління Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 , як особи яка скоїла адміністративне правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання протоколу.
Ухвалою від 01.12.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
10.02.2026 від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою від 12.02.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду, в зв'язку з поданням вказаної зачви без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.02.2026 від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також їх посадовим особам до набрання законної сили рішенням у справі №120/16097/25: ініціювати розшук ОСОБА_1 ; звертатися до Національної поліції щодо затримання або приводу ОСОБА_1 ; здійснювати примусову доставку або утримання ОСОБА_1 ; змінювати місце військового обліку ОСОБА_1 без його особистого звернення та без законних підстав.
Ухвалою від 27.02.2026 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі № 120/16097/25 відмовлено.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що що проходження військово-лікарської комісії є обов'язком військовозобов'язаного відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положення про військово-лікарську експертизу. Непроходження ВЛК розцінюється як порушення правил військового обліку, що є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та звернення до органів Національної поліції щодо доставлення особи до ТЦК та СП для складання протоколу за ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач наголосив на тому, що інформація у Реєстрі та додатку «Резерв+» щодо «порушення правил військового обліку» або «розшуку ТЦК» має інформаційний характер і не свідчить автоматично про притягнення особи до адміністративної відповідальності. На думку відповідача, чинне законодавство не ставить внесення таких відомостей у залежність від наявності постанови про адміністративне правопорушення.
Також відповідач вказав, що станом на дату подання відзиву позивач перебуває на військовому обліку в іншому ТЦК та СП, а тому у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня технічна можливість самостійно виключити спірні відомості з Реєстру. Крім того, відповідач вважає, що заявлений спосіб захисту фактично втручається у дискреційні повноваження органу військового управління.
Окремо відповідач зазначає, що підстави, на які посилався позивач, втратили актуальність, оскільки в Реєстрі наявні інші відомості про порушення позивачем правил військового обліку, зокрема неприбуття за повісткою.
04.03.2026 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач подав відзив із пропуском встановленого судом процесуального строку, не заявивши клопотання про його продовження та не навівши поважних причин пропуску. На думку позивача, це свідчить про порушення вимог процесуального закону та ухвали суду.
Також позивач вказав на те, що відповідач не виконав ухвалу суду в частині надання доказів на підтвердження своїх заперечень, оскільки до відзиву не додано жодних документів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, наявність постанови чи протоколу про адміністративне правопорушення, підстави оголошення позивача у розшук або факт відмови від проходження ВЛК.
Також у відповіді на відзив наголошено на тому, що інформація в застосунку «Резерв+» про перебування його у розшуку у зв'язку з нібито непроходженням або відмовою від проходження ВЛК не підтверджена належними доказами. Зокрема, відповідачем не надано документів щодо направлення позивача на ВЛК, належного повідомлення про її проходження, фіксації відмови чи складання відповідного акта.
Крім того, позивач зазначив, що саме інформація про перебування у розшуку стала підставою для його адміністративного затримання 07.02.2026, однак відповідач не довів законність таких дій та не надав доказів існування правових підстав для оголошення у розшук.
Окремо позивач заперечив законність переведення його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки він не змінював місце проживання чи реєстрації, а відповідач не надав жодних документів щодо виключення його з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , передачі облікової картки та підстав переведення до іншого ТЦК.
Ухвалою від 13.05.2026 відмовлено в задоволенні поданих позивачем клопотання про витребування додаткових доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно з військово-обліковим документом, сформованим 09.02.2025 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов'язаним. Станом на дату формування витягу перебував на військовому обліку у відповідача.
В позовній заяві представник позивача повідомив, що у вересні 2025 року позивач та його адвокат отримали інформацію про те, що щодо ОСОБА_1 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів було надіслано звернення до органів Національної поліції України для його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.09.2025 № 10569 судом встановлено, що підставою для таких дій слугувала відсутність у Реєстрі інформації про ступінь придатності позивача до виконання військового обов'язку та проходження ним медичного огляду ВЛК, що кваліфіковано відповідачем як порушення правил військового обліку.
Позивач вказує, що жодних повісток та/або направлень для проходження ВЛК військовозобов'язаний не отримував.
Також вказує, що станом на сьогодні жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено на нього не було.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку та направлення до органів Національної поліції України звернення про його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі за текстом - Закон № 2232-XII, у редакції від 31.07.2025).
За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини першої-п'ятої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої-п'ятої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, але не виключно, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Так, 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.
Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
За даними військово-облікового документу позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» убачається, що позивач взагалі проходив ВЛК, а відтак не визнавався обмежено придатними до військової служби (а.с. 31, 32).
Згідно абз. 1-4 ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Аналіз наведених положень абз. 1- 4 ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII дає підстави для висновку, що закон покладає на громадян, які перебувають на військовому обліку, обов'язок уточнення персональних даних, прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також проходження медичного огляду у випадках та порядку, визначених законом. Водночас реалізація таких обов'язків передбачає наявність належного виклику особи, її належного повідомлення та прийняття уповноваженим органом відповідних рішень, що мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Сам по собі факт відсутності в військово-обліковому документі відомостей про проходження військовозобов'язаним ВЛК не є самостійною підставою для внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, за відсутності доказів відмови такої особи у проходженні ВЛК.
Згідно зі ст. 28 Постанови №560 від 16.05.2024 «Про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно ч. 2 ст. 41 Постанови №560 від 16.05.2025, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
В даному випадку, матеріали справи не містять, а відповідачем у відзиві на позовну заяву не повідомлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 , з дотриманням визначеної Постановою №560 процедури, позивача було оповіщено про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою проходження ВЛК.
За відсутності доказів прийняття рішення та його доведення до позивача про необхідність пройти медичний огляд, відсутні підстави для формування висновку проте, що позивач відмовився від проходження ВЛК.
Також, з огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX, в позивача був відсутній обов'язок самостійно, за відсутності відповідного рішення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, звертатись до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в зв'язку з чим, дії щодо внесення відповідних відомостей до реєстру та, як наслідок, направлення до органів Національної поліції України звернення про його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визнати протиправними.
В той же час, визначаючись щодо вимог зобов'язального характеру в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_8 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, то суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та доводів відповідача, станом на дату подання відзиву позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується наявним в матеріалах справи військово-обліковим документом, сформованим 25.02.2026 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+».
Слід зазначити, що ведення персонально-якісного військового обліку та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється уповноваженим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування особи на військовому обліку.
Суд погоджується з тим, що після зміни місця військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 об'єктивно позбавлений можливості самостійно здійснювати подальше адміністрування персональних відомостей позивача у Реєстрі, у тому числі вносити зміни або виключати відповідні записи, оскільки такі повноваження реалізуються органом, у якому особа перебуває на обліку на момент виконання рішення суду.
Разом з тим, наведені відповідачем доводи щодо неможливості втручання суду у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень суд оцінює критично, оскільки адміністративний суд, відповідно до статті 2 КАС України, зобов'язаний забезпечити ефективний захист порушених прав особи, а тому у разі встановлення протиправності дій суб'єкта владних повноважень має право застосувати належний та ефективний спосіб захисту.
При цьому дискреційні повноваження не є необмеженими та не виключають судового контролю за дотриманням суб'єктом владних повноважень принципу законності, визначеного статтею 19 Конституції України.
Втім суд враховує, що заявлена позивачем вимога сформульована саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 як до суб'єкта, який на момент розгляду справи не здійснює ведення персонально-якісного обліку позивача та не є належним розпорядником відповідних актуальних відомостей Реєстру.
Крім того, як вбачається з відзиву відповідача, на момент розгляду справи у Реєстрі містяться інші відомості щодо порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з неприбуттям за повісткою №4323 від 11.02.2026, тобто фактично виникли нові правовідносини, які не були предметом первісного позову та правова оцінка яким у межах даної справи судом не надається.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про зобов'язання саме ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку не підлягає задоволенню, оскільки заявлена до неналежного суб'єкта виконання, а її задоволення у запропонований позивачем спосіб не забезпечить ефективного та реального виконання судового рішення.
Як похідна, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині обов'язання ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .
Водночас, суд зазначає, що визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та направлення до органів Національної поліції України звернення про його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 є самостійним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин.
Доводи позивача щодо пропуску відповідачем строку на подання відзиву судом враховані, однак самі по собі не можуть бути безумовною підставою для неврахування поданого відзиву, оскільки відповідно до принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи суд зобов'язаний надати оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовувались підстави внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а саме: доказів належного виклику позивача до ТЦК та СП, направлення на ВЛК, доказів відмови від її проходження чи інших документів, що свідчили б про наявність у діях позивача порушення правил військового обліку.
За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на такого суб'єкта покладається обов'язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також правомірності направлення до органів Національної поліції України звернення про його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції України звернення про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна