13 травня 2026 р. Справа № 120/7241/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою від 02.06.2025 судом відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
22.04.2026 року представником відповідача надійшла заява про закриття провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/5635/25 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 по 28.03.2025 в сумі 436014,30 грн. Втім, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та, окрім іншого, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року скасовано в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 02.08.2021 року по 28.03.2025 року в розмірі 436014,30 грн та ухвалено цій частині нову постанову, якою стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 року по 28.03.2025 року в розмірі 313930,3 грн.
Також представник відповідача у поданій заяві вказав, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/7240/25 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 по 18.07.2022 та 19.07.2022 по 30.04.2025 в сумі 255772,80 грн.
З огляду на зазначене, представник відповідача вказав, що предмет спору щодо нарахування середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 17.02.2023 року по 28.04.2025 року вже охоплений у межах виконання рішень у справах №120/5635/25 та 120/7240/25.
Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування такої підстави для закриття провадження у справі є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Верховий Суд в постанові від 22.01.2020 за результатом розгляду справи №826/19197/16 зазначив, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Тобто, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Так, судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2025 в справі № 120/5635/25 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та, окрім іншого, стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 року по 28.03.2025 року в розмірі 436014,30 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та, окрім іншого, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року скасовано в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 року по 28.03.2025 року в розмірі 436014,30 грн. та ухвалено в цій частині нову постанову, якою стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 року по 28.03.2025 року в розмірі 313930,3 грн.
При цьому підставою позову в справі № 120/5635/25 була несвоєчасна виплата позивачу індексації грошового забезпечення та частини одноразових видів грошового забезпечення у розмірі 315273,06 грн.
Також, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 в справі № 120/7240/25 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та стягнено з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2021 року до 30.04.2025 року у розмірі 117 655, 49 грн.
Натомість, предметом спору у цій справі є вимоги позивача про виплату середнього заробітку за період з 02.08.2021 року по 30.04.2025 року включно. Поряд із тим, підставою позову у справі № 120/7240/25 була несвоєчасна виплата позивачу за 29.01.2020 по 01.08.2021 грошового забезпечення, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.
Разом із тим, межах справи №120/7241/25 предметом спору є виплата середнього заробітку за період з з 25.02.2022 по 16.02.2023 та з 18.04.2023 по 19.05.2023. Підставою позову у межах даної справи була виплата несвоєчасна грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 16.02.2023 та з 18.04.2023 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.07.2017.
З огляду на викладене, порівняльний аналіз позовних заяв у справах №120/5635/25, 120/7240/25 та №120/7241/25 вказує на те, що хоча справи і стосуються спору між одними й тим сторонами (за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ), однак предмет та підстави звернення до суду у цих справах різні.
За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстав для закриття провадження в адміністративній справі №120/7241/25.
Відтак у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі № 120/7241/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна