(додаткова)
11 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2869/20
Провадження № 22-ц/820/1212/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Корніюк А.П.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.,
з участю представника ОСОБА_1 адвоката Місяця А.П.,
представників ТОВ «Міронекс» адвокатів Смішної І.В., Євдоченко Н.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2025 року, суддя Кутасевич О.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галущенко Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, визнання недійсним договору, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галущенко Наталії Миколаївни, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, визнання недійсним договору,
встановив:
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Міронекс» (далі - ТОВ «Міронекс»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., третя особа - АТ «Райффайзен Банк», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном і визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 27 травня 2021 року залучено до участі в справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2021 року залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_2 .
У вересні 2021 року третя особа ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Міронекс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., ОСОБА_1 , третя особа - АТ «Райфайзен Банк», про усунення перешкод у користуванні майном і визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17.04.2025 у задоволенні позовних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.05.2025 заяви представників ТОВ «Міронекс» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь ТОВ «Міронекс» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Євдоченко Н.Д.: з ОСОБА_1 в розмірі 40000 грн., з ОСОБА_2 в розмірі 30000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Міронекс» в рівних частках судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Смішної І.В. в розмірі 90000 грн., по 45000 грн. з кожного.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17.04.2025.
У суді апеляційної інстанції ТОВ «Міронекс» просило вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача ТОВ «Міронекс» адвокатом Євдоченко Н.Д було повідомлено про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач ТОВ «Міронекс» очікує понести на стадії апеляційного розгляду справи та заявила про подачу доказів в строки передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
02.09.2025 представником ТОВ «Міронекс» адвокатом Смішною І.В. подано до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій зазначено, що згідно з додатковою угодою №6 від 27.05.2025 та актом приймання-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правничої допомоги від 01.06.2020, товариством понесено витрати на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 35000 грн., які просило суд компенсувати за рахунок позивача.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03.09.2025 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову. Визнано нечинними рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17.04.2025 в частині відмови в позові ОСОБА_1 та додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.05.2025 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міронекс» витрат на правничу допомогу.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Міронекс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галущенко Н. М., третя особа - АТ «Райффайзен Банк», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном і визнання недійсним договору, закрито.
08.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшла заява представника ТОВ «Міронекс» адвоката Євдоченко Н.Д. про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Адвокат зазначив, що на підтвердження понесених витрат ТОВ «Міронекс» на правничу допомогу, надано додаткову угоду №6 від 27.05.2025, укладену між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Євдоченко Н.Д. та акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правничої допомоги №б/н від 01.06.2020, додаткові угоди №б/н від 23.09.2020 та №6 від 27.05.2025 між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Євдоченко Н.Д., витяг з договору про надання правової допомоги №9/16 від 08.07.2016, додаткову угоду між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Євдоченко Н.Д. до договору про надання правової допомоги від 06.06.2025.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ «Міронекс» адвоката Євдоченко Н.Д. про ухвалення додаткового рішення.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення позивача до суду із заявою про відмову від позову не є необґрунтованим, тому відсутні підстави для покладення на позивача понесених ТОВ «Міронекс» під час апеляційного розгляду витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2026 касаційні скарги ТОВ «Міронекс» задоволено частково.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03.09.2025 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18.09.2025 скасовано, справу в частині вирішення питань про розподіл судових витрат направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій оскаржуваній частині ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03.09.2025 залишено без змін.
Скасовуючи судові рішення щодо відмови у вирішенні судових витрат касаційний суд вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач заявив вимоги про компенсацію цих витрат на підставі частини третьої статті 142 ЦПК України і таке його право не пов'язано з наявністю чи відсутністю необґрунтованих дій позивача, у зв'язку з чим передчасно відмовив у задоволенні його заяв про стягнення витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні представники ТОВ «Міронекс» підтримали заяви про стягнення судових витрат.
Також адвокат Смішна І.В. просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міронекс» додатково 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в даній справі.
Адвокат Євдоченко Н.Д. просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міронекс» додатково 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в даній справі.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяв представників ТОВ «Міронекс».
Дослідивши матеріали справи колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяв з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
За змістом частин першої, другої та третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, § 268)).
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Втім, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022, №922/1964/21).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов'язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.
Оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №522/7662/23).
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання правової допомоги №9/16 від 08.07.2016 та додаткової угоди до нього від 18.11.2020, укладених ТОВ «Міронекс» з АБ Євдоченко Н.Д., розрахунку суми судових витрат, актів виконаних робіт та платіжних інструкцій, адвокатським бюро в суді першої інстанції було надано ТОВ «Міронекс» правничу допомогу на загальну суму 82523 грн., до складу якої увійшло вивчення законодавства та процесуальних документів, підготовка проектів процесуальних заяв по суті справи та інших заяв, участь у судових засіданнях.
Відповідно до договору №9/16 від 08.07.2016 про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього від 06.06.2025, акту наданих послуг №61 від 09.06.2025, укладених ТОВ «Міронекс» з АБ Євдоченко Н.Д., вартість правничої допомоги адвокатського бюро в суді апеляційної інстанції склала 40000 грн., яка включає в себе надання консультацій, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання пояснень, представництво клієнта в Хмельницькому апеляційному суді у справі №683/2869/20.
Згідно з договором №9/16 від 08.07.2016 про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього від 29.09.2025, актом наданих послуг №114 від 29.09.2025, укладених ТОВ «Міронекс» з АБ Євдоченко Н.Д., вартість правничої допомоги адвокатського бюро в суді касаційної інстанції склала 15000 грн., до складу якої включено вивчення ухвали Хмельницького апеляційного суду від 18.09.2025 та правових позицій Верховного Суду по аналогічних спорах, підготовка та подання касаційної скарги, додаткових пояснень та заяв з процесуальних питань (у разі потреби), здійснення представництва клієнта у суді (у разі потреби).
З урахуванням заперечень представників ОСОБА_1 адвокатів Звонарьова В.В., та Кузнецова К.С. щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, критеріїв, окреслених в частині третій статті 141 ЦПК України, зважаючи на складність справи, складність застосування норм права при підготовці адвокатом Євдоченко Н.Д. заяви про закриття провадження у справі об'ємом 10 сторінок, відзиву на позовну заяву об'ємом 8 сторінок, заяви про залучення правонаступника об'ємом 5 сторінок, відзиву на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору об'ємом 12 сторінок, письмової промови у судових дебатах об'ємом 16 сторінок, заяви про ухвалення додаткового рішення об'ємом 6 сторінок, відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду об'ємом 9 сторінок, заяви про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції об'ємом 13 сторінок, касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду об'ємом 15 сторінок. Також підлягає врахуванню участь адвоката Євдоченко Н.Д. в судових засіданнях в суді першої інстанції 16.12.2020, тривалістю 21 хв., 25.01.2021, тривалістю 01 год. 19 хв., 15.03.2021, тривалістю 01 год. 13 хв., 25.08.2021, тривалістю 01 год. 26 хв., 14.09.2021, тривалістю 08 хв., 30.09.2021, тривалістю 01 год. 08 хв., 01.11.2021, тривалістю 15 хв., 20.12.2021, тривалістю 02 год. 07 хв., 20.01.2022, тривалістю 01 год. 41 хв., 05.12.2024, тривалістю 34 хв., 22.01.2025, тривалістю 01 год. 48 хв., 12.02.2025, тривалістю 02 год. 07 хв., 25.02.2025, тривалістю 01 год., 25.03.2025, тривалістю 11 хв., 08.04.2025, тривалістю 01 год. 51 хв., 17.04.2025, тривалістю 04 хв., в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 16.11.2021, тривалістю 34 хв., 03.09.2025, тривалістю 01 год. 32 хв., колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявлений ТОВ «Міронекс» до відшкодування в суді першої інстанції в сумі 82523 грн., апеляційної інстанції в сумі 40000 грн., касаційної інстанції в сумі 15000 грн., є завищеним, не відповідає об'єму фактично наданої адвокатським бюро правової допомоги, є непропорційним предмету спору та підлягає зменшенню до 22000 грн. в суді першої інстанції, до 10000 грн. в суді апеляційної інстанції та до 6000 грн. в суді касаційної інстанції, відповідно.
Також, відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020, додаткових угод до нього від 23.09.2020 та 18.04.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 18.04.2025,укладених між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Смішною І.В., в суді першої інстанції ТОВ «Міронекс» було надано правничу допомогу цим адвокатом на суму 95000 грн., яка є фіксованим гонораром адвоката. До переліку послуг наданих в суді першої інстанції увійшли надання консультацій протягом всього терміну розгляду справи, вивчення позовної заяви, подання заяви про закриття провадження, відзиву на позовну заяву, подання заяви про застосування строків позовної давності, підготовка відзиву на апеляційну скаргу Фурсова А.В., складення заяв по суті та участь в судових засіданнях апеляційної інстанції за апеляційною скаргою третьої особи на ухвали місцевого суду, спільна робота з іншими представниками, складення та подання процесуальних заяв та клопотань у справі, участь у проведенні будівельно-технічної експертизи з виїздом на об'єкт дослідження, підготовка письмових пояснень та виступу у судових дебатах.
Також, відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020, додаткової угоди №6 до нього від 27.05.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2025, укладених між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Смішною І.В., вартість правничої допомоги адвоката Смішної І.В. в суді апеляційної інстанції склала фіксовану суму 35000 грн., яка включає в себе підготовку процесуальних документів та документів по суті спору у справі №683/2869/20, участь у судових засіданнях.
Відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020, додаткової угоди №7 до нього від 15.09.2025, укладених між ТОВ «Міронекс» та адвокатом Смішною І.В., вартість правничої допомоги адвоката Смішної І.В. в суді касаційної інстанції визначена у фіксованій сумі - 15000 грн., яка включає в себе підготовку процесуальних документів та документів по суті справи.
З урахуванням заперечень представників ОСОБА_1 адвокатів Звонарьова В.В., та Кузнецова К.С. щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, враховуючи критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, зважаючи на складність справи, складність застосування норм права при підготовці адвокатом Смішною І.В. заяви про застосування строків позовної давності, об'ємом 5 сторінок, відзив на апеляційну скаргу на ухвалу суду про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, об'ємом 8 сторінок, заперечення проти прийняття позовної заяви третьої особи, об'ємом 9 сторінок, апеляційну скаргу на ухвалу про призначення експертизи, об'ємом 9 сторінок, письмові пояснення у дебатах, об'ємом 14 сторінок, заяви про ухвалення додаткового рішення, об'ємом 8 сторінок, письмові пояснення щодо ухвалення додаткового рішення, об'ємом 5 сторінок, касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду, об'ємом 14 сторінок, зважаючи на участь адвоката Смішної І.В. в судових засіданнях в суді першої інстанції 16.12.2020, тривалістю 21 хв., 25.01.2021, тривалістю 01 год. 19 хв., 15.03.2021, тривалістю 01 год. 13 хв., 07.04.2021, тривалістю 03 хв., 25.08.2021, тривалістю 01 год. 26 хв., 14.09.2021, тривалістю 08 хв., 30.09.2021, тривалістю 01 год. 08 хв., 01.11.2021, тривалістю 15 хв., 20.01.2022, тривалістю 01 год. 41 хв., 09.10.2024, тривалістю 02 год., 22.01.2025, тривалістю 01 год. 48 хв., 12.02.2025, тривалістю 02 год. 07 хв., 25.02.2025, тривалістю 01 год., 25.03.2025, тривалістю 11 хв., 08.04.2025, тривалістю 01 год. 51 хв., 17.04.2025, тривалістю 04 хв., в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 16.11.2021, тривалістю 34 хв., 29.03.2022, тривалістю 25 хв., 12.05.2022, тривалістю 50 хв., 03.09.2025, тривалістю 01 год. 32 хв., колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ТОВ «Міронекс» до відшкодування в суді першої інстанції в сумі 95000 грн., апеляційної інстанції в сумі 35000 грн., касаційної інстанції в сумі 15000 грн., є завищеним, не відповідає об'єму фактично наданої адвокатом правової допомоги, не пропорційний предмету спору, тому підлягають зменшенню до 25000 грн. в суді першої інстанції, до 10000 грн. в суді апеляційної інстанції та до 6000 грн. в суді касаційної інстанції, відповідно.
Посилання ТОВ «Міронекс» на те, що при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції суд не має права зменшувати розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи є помилковим, оскільки суд, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Стосовно поданих адвокатами Смішною І.В. та ОСОБА_4 заяв про стягнення правничої допомоги при новому розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн. та 5000 грн. відповідно, колегія суддів зазначає, що по суті підготовка таких заяв про стягнення витрат на правничу допомогу не є правничою допомогою, адже заява про стягнення чи то розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовки таких заяв відшкодуванню не підлягають (постанова Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
Оскільки під час постановлення ухвали Хмельницького апеляційного суду від 03.09.2025 в даній справі питання про відшкодування витрат не було вирішено, заяви адвокатів відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу слід визнати частково обґрунтованою та відповідно до положень статей 141, 142 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Міронекс» судові витрати, понесені товариством у зв'язку із наданням адвокатами Смішною І.В. та ОСОБА_4 правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 47000 грн., апеляційної інстанції в сумі 20000 грн., касаційної інстанцій в сумі 12000 грн.
Крім того, відповідно до положень статті 141 ЦПК України судові витрати ТОВ «Міронекс» зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3028 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міронекс».
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» судові витрати, понесені у зв'язку із наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції по 23500 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» судові витрати, понесені в суді касаційної інстанції зі сплати судового збору в сумі 3028 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу розмірі 12000 грн.
В решті вимог заяв відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 13 травня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
А.П. Корніюк