запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/381/26Головуючий у 1-й інстанції Боєв Є.С.
Єдиний унікальний №336/11251/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
24 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисника Зіненко Анастасії Олександрівни на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 26.10.2025 року о 00 год. 00 хв. по вул.Чарівній, 155 у м.Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник Зіненко А.О. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги мотивувала тим, що зупинка транспортного засобу патрульними поліцейськими була незаконна.
За нормою закону існує конкретний перелік підстав для можливості зупинення поліцейськими транспортного засобу. Поліцейським не було задокументовано та не доведено належними доказами факту існування конкретної підстави, передбаченої ст.35 Закону України «Про національну поліцію».
ОСОБА_1 після проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, не було роз'яснено його право пройти такий огляд у медичному закладі.
В матеріалах справи відсутній сертифікат на Драгер.
Відеозапис із нагрудної камери поліцейського не є безперервним.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та захисник Зіненко А.О. не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28 через додаток «Viber». Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 та захисника Зіненко А.О. не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджена даними, що містяться
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №494167 від 26.10.2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений час керував автомобілем «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння;
- в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, за результатом якого встановлено позитивний результат з показником 0,70 ‰ алкоголю і з яким ОСОБА_1 погодився;
- у роздруківці результатів приладу "Alcotest Drager 6820", з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager 6820», а результат тестування склав 0,70 ‰ алкоголю, (тест №3291), з результатом ОСОБА_1 погодився, підписавши його;
- відеозаписом правопорушення.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед його зупинкою патрульним поліцейським не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів відеофіксації правопорушення, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений патрульними поліцейськими. Патрульний поліцейський представився водієві та зазначив що підставою зупинки транспортного засобу було керування ним ОСОБА_1 у комендантську годину та без увімкнення покажчиків повороту.
Далі, поліцейським під час спілкування з ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, названо їх та запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився.
Перед початком огляду ОСОБА_1 було роз'яснено порядок його проведення, надано на огляд цілісності упакування тестувальну трубку, проведено контрольний забір повітря, а надалі безпосередньо тестування ОСОБА_1 з результатом 0,70 ‰ алкоголю, що зафіксовано протоколом тесту №3291.
Пройшовши такий огляд на місці зупинки і встановивши факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 погодився з його результатами.
Патрульним поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено водія з його змістом.
Суд наголошує, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатом тесту, підписання відповідних документів свідчить про те, що він погодився з результатом огляду. Останньому після підписання документів і до складання протоколу роз'яснювались поліцейським його права. Також ОСОБА_1 бажання пройти огляд в медичному закладі не виявив.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у даному протоколі обставини дійсно мали місце.
Суд критично ставиться до заперечень апеляційної скарги щодо допущеної безперервності відеофіксації вказаної події. Долученим до матеріалів провадження відеозаписом в достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Наявні в матеріалах справи фрагменти відеозаписів та інші матеріалі справи, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.9 «а» ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника щодо неправомірного використання «Alcotest Drager 6820» під час проведення оглядів на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Згідно з положеннями п.п.1,3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у тому числі і «Alcotest Drager 6820», та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29.12.2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Згідно з п.13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки для категорії «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» становить 1 рік.
Всім вказаним вимогам «Alcotest Drager 6820» відповідає, його використання здійснювалось із дотриманням вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання.
З виписки результату огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820» вбачається, що датою калібрування приладу є 21.11.2024 року. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік, тобто до 21.11.2025 року, а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними - відсутні.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про незаконність використання спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820» під час огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, перед проходженням ОСОБА_1 не вимагав пред'явлення йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку вказаного вимірювального засобу, а після проходження алкотесту його результатів не оспорював.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують.
Таким чином, зазначені у протоколі відомості повно та всебічно досліджено судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами. Апеляційний суд дійшов висновку, що заперечення апелянта про наявні порушення під час його складення не знайшли свого підтвердження.
У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Зіненко Анастасії Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 грудня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 336/11251/25