Справа № 752/11535/26
Провадження № 2-з/752/112/26
про відмову в забезпеченні позову
13 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кирильчук І.А., при секретарі Сінчук І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про захист прав споживачів,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про захист прав споживачів.
Ухвалою судді від 11 травня 2026 року за поданим позовом відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва.
Також, 12 травня 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про захист прав споживачів, відповідно до вимог якої позивач просить суд:
1) заборонити ТОВ «ХОЛД ГРУП» у будь який спосіб стягувати штрафні санкції зазначені у квитанції від 11.04.2026 року у розмірі 10 (десять) гривень з ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення суду;
2) заборонити ТОВ «ХОЛД ГРУП» включати в платіжні квитанції ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) штрафні санкції у розмірі 10 (десять) тисяч гривень до набрання законної сили рішення суду.
Заяву обґрунтовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. 24 квітня 2026 року від ТОВ «ХОЛД ГРУП» ним отримано вимогу-попередження щодо наявності заборгованості за житлово-комунальні та додаткові послуги із вимогою її сплати протягом п'яти робочих днів. Не погоджуючись із діями відповідача, 29 квітня 2026 року заявник звернувся до суду з позовом. Разом з тим, 12 травня 2026 року відповідачем направлено платіжну квитанцію за квітень 2026 року, до якої включено штраф у розмірі 10 000 грн, який є предметом судового спору. Заявник вважає, що до вирішення справи по суті відповідач може продовжувати нарахування штрафних санкцій та вчиняти дії щодо обмеження надання житлово-комунальних послуг, що може призвести до порушення його прав та ускладнити ефективний захист. У зв'язку з цим просить вжити заходів забезпечення позову.
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно з частини другої статті 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Разом з тим, відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до частин першої другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до вимог пункту другого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до пункту сьомого частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати неправомірним складення акту про виявлення порушення та зобов'язати ТОВ «ХОЛД ГРУП» здійснити перерахунок і виключити з обліку заборгованість у розмірі 10 000 грн, яка, на думку позивача, нарахована безпідставно.
Водночас у поданій заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити відповідачу стягувати штрафні санкції у розмірі 10 000 грн та включати їх до платіжних квитанцій до набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, заявлені заходи забезпечення позову фактично спрямовані на досягнення того самого правового результату, який є предметом заявлених позовних вимог, а саме - припинення обліку та стягнення спірної заборгованості у розмірі 10 000 грн. Отже, задоволення заяви про забезпечення позову на даній стадії призвело б до фактичного вирішення спору між сторонами по суті до ухвалення рішення у справі, що не узгоджується із метою та правовою природою інституту забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підміняє собою рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
У постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі №925/731/18 зазначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи характер спірних правовідносин між власником квартири та управителем житлового комплексу, предмет і підстави заявленого позову, суд приходить до висновку, що звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ХОЛД ГРУП» стягувати та включати до платіжних квитанцій штрафні санкції у розмірі 10 000 грн, нараховані на підставі акту від 14.04.2026 року №223, заявник фактично просить суд до ухвалення рішення у справі вирішити питання щодо правомірності самого нарахування вказаної суми та обов'язку відповідача виключити її з обліку.
Отже, заявлені заходи забезпечення позову є фактично тотожними заявленим позовним вимогам та їх задоволення на даній стадії призвело б до передчасного вирішення спору по суті до ухвалення судового рішення у справі.
Ураховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд,
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про захист прав споживачів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала виготовлена 13 травня 2026 року.
Суддя І. А. Кирильчук