Справа № 489/2226/26
Провадження № 2/489/1693/26
Іменем України
13 травня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
встановив:
В березні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 093,74 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 17.03.2025 був укладений кредитний договір (оферти) № 16.03.2025-100001886, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 12 000,00 грн., строком на 168 днів та зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Відповідно до договору від 17.03.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 строком на 168 днів, які ОСОБА_1 отримав 17.03.2025.
25.03.2025 року Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв'язку з чим внести наступні зміни до Договору:
1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 13000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів, зазначених в Договорі та в укладених Сторонами Додаткових Договорах.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 17 093,74 грн., що складається з: тіла кредиту - 12599.82 грн., процентів - 1 763,92 грн., неустойки - 2730 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином відповідачу була направлена судова повістка з копією ухвали суду про відкриття провадження, повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Правом надання відзиву відповідач не скористалася.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 17.03.2025 ТОВ «Споживчий центр» надало пропозицією (оферта) на укладення електронного кредитного договору (оферти) у порядку. Передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». І не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні статті 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні статті 633 ЦК України. Крім загальних положень, пропозиція (оферта) містить умови щодо порядку укладення електронного кредитного договору, предмет договору, умови надання та повернення кредиту, обов'язки і права кредитодавця та позичальника, відповідальність, обставини непереборної сили, строк дії договору та інші умови договору.
17.03.2025 позичальником ОСОБА_1 було подано позивачу заявку кредитного договору №16.03.2025-100001886 (кредитної лінії), яка є частиною електронного кредитного договору в якій просив надати кредит в сумі 12 000,00 грн. строком на 168 днів до 31.08.2025, які підлягають перерахуванню на належний позичальнику платіжний засіб: НОМЕР_1 . Надання кредиту просив здійснити зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія нараховується в порядку, встановленому договором.
17.03.2025 позивач підписав Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №16.03.2025-100001886 (кредитної лінії), в якій погодився із запропонованими умовами кредитування.
Пропозиція (оферта), заявка позичальника та відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) підписані позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору «Е728».
25.03.2025 року Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв'язку з чим внести наступні зміни до Договору:
1.1. Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 13000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів, зазначених в Договорі та в укладених Сторонами Додаткових Договорах.
Фактичне зарахування кредитних коштів в сумі 12 000,00 грн. та 1000,00 грн. на картковий рахунок позичальника в ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» (5355*08 позивач підтвердив квитанцією від 04.03.2026, ID платеж:682815448, 690846567).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.03.2025-100001886 від 17.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 17 093,80 грн., яка складається із 12 599,82 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1 763,98 грн. заборгованості за процентами, 2 730,00 неустойки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи доведення позивачем отримання відповідачем кредиту та порушення останнім грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі, вказаному у розрахунку позивача, яка відповідачем не спростована, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині, а саме 14 363,80 грн., яка складається з: 12 599,82 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1 763,98 грн. - заборгованості по процентам.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 2 730,00 грн., судом встановлено наступне.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кредитний договір було укладено сторонами в період дії воєнного стану, який триває до теперішнього часу, правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 неустойки в сумі 2 730,00 грн. відсутні, відповідно в цій частині вимог необхідно відмовити.
Позивачем ТОВ «Споживчий центр» у поданій позовній заяві зазначено про те, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу становить 6 000,00 грн., проте доказів понесення таких витрат до позовної заяви не долучено.
Згідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково (84,03%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 237,21 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.03.2025-100001886 від 17.03.2025 в загальному розмірі 14 363,80 грн. (чотирнадцять тисяч триста шістдесят три гривні 80 коп.) та судовий збір в сумі 2 237,21 грн. (дві тисячі двісті тридцять сім гривень 21 коп.)
В задоволені іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 13.05.2026.
Суддя Г.С.Костюченко