Справа № 752/3342/26
Провадження № 1-кс/752/1557/26
16 березня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000201 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100010000201 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: подрібнював із нашаруванням речовини всередині, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050041; розкладну телескопічну палицю, яку поміщено до спеціального пакета № RIC2120052; три флеш-накопичувачі, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050043; шість набоїв різного калібру та магазин без набоїв, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050045; мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050044; п'ять пакетів із насінням, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050042; системний блок із явними ознаками пошкодження та експлуатації, який опечатано стрічкою з маркуванням Національної поліції опломбовано пломбою № NPU-7499303.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Прокурор вказував, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2026100010000201 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївського УП надійшло звернення про те, що в період часу з 16.09.2025 по 16.10.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа чоловічої статі вчиняла дії сексуального характеру, вагінальним шляхом, відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.02.2026 у період часу з 08 год. 36 хв. по 10 год. 34 хв., слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення та речей, які можуть містити інформацію, підтверджуючу факт вчинення злочину, слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 10.02.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: подрібнювач із нашаруванням речовини всередині, який поміщено до спеціального пакета № 1CR0050041; розкладну телескопічну палицю, яку поміщено до спеціального пакета №RIC2120052; три флеш-накопичувачі, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050043; шість набоїв різного калібру та магазин без набоїв, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050045; мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050044; п'ять пакетів із насінням, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050042; системний блок із явними ознаками пошкодження та експлуатації, який опечатано стрічкою з маркуванням Національної поліції опломбовано пломбою № NPU-7499303.
18.02.2026 слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_8 , вище вказані предмети визнано речовим доказом.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів: подрібнював із нашаруванням речовини всередині, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050041; розкладну телескопічну палицю, яку поміщено до спеціального пакета № RIC2120052; три флеш-накопичувачі, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050043; шість набоїв різного калібру та магазин без набоїв, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050045; мобільний телефон марки Хіаоті, модель Redmi 13, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050044; п'ять пакетів із насінням, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050042; системний блок із явними ознаками пошкодження та експлуатації, який опечатано стрічкою з маркуванням Національної поліції опломбовано пломбою № NPU-7499303, а також запобігання можливості їх приховування, знищення або відчуження прокурор просила накласти арешт на майно.
Судове засідання з розгляду вказаного клопотання було призначено на 24.02.2026 року, проте розгляд клопотання відкладено на 16.03.2026 року у зв'язку з неявкою учасників судового провадження.
Виклик власника майна здійснювався засобами телефонного зв'язку, однак матеріали клопотання не містять беззаперечних та об'єктивних даних, які б підтверджували належність вказаного номера телефону особі, у якої було вилучено майно та за адресою проживання якої проведено обшук. Інших альтернативних засобів повідомлення стороною обвинувачення не надано, у зв'язку з чим виклик власника майна додатково здійснювався засобами поштового зв'язку за адресою проведення обшуку. Разом із тим, конверт із судовою повісткою повернувся на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Орган процесуального керівництва у визначені дати розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим, при цьому клопотань про відкладення розгляду чи про розгляд клопотання за його відсутності подано не було.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки, якими є копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000201 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївського УП надійшло звернення про те, що в період часу з 16.09.2025 по 16.10.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа чоловічої статі вчиняла дії сексуального характеру, вагінальним шляхом, відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.02.2026 у період часу з 08 год. 36 хв. по 10 год. 34 хв., слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення та речей, які можуть містити інформацію, підтверджуючу факт вчинення злочину, слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 10.02.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: подрібнювач із нашаруванням речовини всередині, який поміщено до спеціального пакета № 1CR0050041; розкладну телескопічну палицю, яку поміщено до спеціального пакета №RIC2120052; три флеш-накопичувачі, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050043; шість набоїв різного калібру та магазин без набоїв, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050045; мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13, який поміщено до спеціального пакета № ICR0050044; п'ять пакетів із насінням, які поміщено до спеціального пакета № ICR0050042; системний блок із явними ознаками пошкодження та експлуатації, який опечатано стрічкою з маркуванням Національної поліції опломбовано пломбою № NPU-7499303.
18.02.2026 слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_8 , вище вказані предмети визнано речовим доказом.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У клопотанні, що розглядається, прокурор посилався на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а тому слідчим суддею мають бути враховані п.п. 1-2, 5-6 наведеної вище статті.
Проте вирішуючи питання про накладення арешту на майно із підстав визнання його речовим доказом, слідчий суддя самостійно перевіряє його ознакам викладеним у ст. 98 КПК України.
Разом із тим, надана стороною обвинувачення постанова слідчого від 08.10.2025 про визнання вилучений речей речовим доказом у кримінальному провадженні, не може сама по собі свідчити про наявність ознак речового доказу в розумінні статті 98 КПК України.
Прокурор у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи додаткових матеріалів на підтвердження доводів клопотання до суду не подав. При цьому, всупереч вимогам статей 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення не надано протоколів огляду вилучених технічних пристроїв, зокрема мобільного телефону, флеш-накопичувачів та системного блоку, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити наявність у вказаного майна ознак речових доказів та встановити їх зв'язок із обставинами здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України. За таких обставин сам по собі факт вилучення технічних пристроїв під час проведення обшуку не є безумовною підставою для накладення на них арешту.
Разом із тим, щодо іншого вилученого майна, а саме набоїв та телескопічної палиці, слідчий суддя враховує, що майно, вилучене з цивільного обороту, підлягає вилученню незалежно від того, чи було прямо надано дозвіл на його відшукання в ухвалі про проведення обшуку. Водночас необхідність накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на що посилається прокурор, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, внесену до ЄРДР, та відсутність належного обґрунтування зв'язку такого майна із предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 155 КК України.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, не відповідає ознакам речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а тому в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,
клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000201 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1