Справа № 710/790/26
Провадження № 1-кс/710/16/26
12.05.2026 м. Шпола
Слідчий суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 27.04.2026 в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність службових осіб ВП №2 (м.Шпола) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
11.05.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 27.04.2026 в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність службових осіб ВП №2 (м.Шпола) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 303 КПК України за її заявою від 29.047.2026, яка зареєстрована в ІТС ІПНП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області за №11329 від 29.04.2026.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Нормами ст.38 КПК України передбачено, що органом досудового розслідування є зокрема слідчі підрозділи органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 визначає, що структура центрального органу управління та територіальних органів Національної поліції, кошторис Національної поліції затверджуються Головою Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
У структуру Головного управління Національної поліції в Черкаській області, входять:
1. Звенигородський районний відділ поліції.
2. Золотоніський районний відділ поліції.
3. Уманське районне управління поліції.
4. Черкаське районне управління поліції.
До структури Звенигородського районного відділу поліції, відповідно до затвердженої структури, входить орган досудового розслідування, а саме: Слідчий відділ Звенигородського районного відділу поліції, який також знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Благовісна, 50, що територіально підсудне Звенигородському районному суду Черкаської області.
В ухвалах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 607/16332/20, від 22.04.2020 у справі № 487/7605/19, викладено позицію, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Крім того, згідно методичної інформації від 16.10.2025 №556/0/158-25 Верховний Суд зауважив, що «звертаємо увагу на те, що під час визначення територіальної підсудності відповідного органу досудового розслідування Національної поліції потрібно керуватися вимогами кримінального процесуального законодавства та відповідними положеннями законодавства, яке визначає правовий статус та структуру правоохоронного органу, до складу якого мають входити відповідні органи (підрозділи) досудового розслідування.
У випадку не створення в територіальному (відокремленому) підрозділу (управлінні/відділі/відділенні поліції) Національної поліції відповідного (відокремленого) органу досудового розслідування (слідчого управління відділення) слідчі Національної поліції мають звертатися не до тих місцевих судів межах територіальної юрисдикції яких розташовані службові приміщення Національної поліції в адміністративних будівлях, а до тих місцевих судів у межах територіальної юрисдикції яких розташовані територіальні підрозділи Національної поліції в яких створені відповідні (відокремлені) органи досудового розслідування».
У подальшому, надаючи методичну рекомендацію Верховний Суд у своєму листі від 20.01.2026 за №40/0/158-26 зазначив, що «місцезнаходження відповідного органу досудового розслідування Національної поліції є місце розташування (реєстрації) територіального підрозділу Національної поліції, що має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального (відокремленого) підрозділу, який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування. У Вашому листі місцем знаходження Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області є вул. Благовісна, 50, м. Звенигородка, Звенигородський район. Тому саме на підставі цього розташування необхідно визначати місцезнаходження слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції та, відповідно, суд, якому підсудні клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження…».
З матеріалів справи встановлено, що скарга стосується дій уповноважених осіб Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції в Черкаській області. До структури вказаного відділу не входить орган досудового розслідування (слідчий (слідчі, дізнавач (дізнавачі)). Тобто, в його структурі не створювався будь-який слідчий підрозділ, дізнавач.
Однак, на даний час Відділ поліцейської діяльності № 2 (м. Шпола) Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області є структурним підрозділом Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 « Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
Місцезнаходження органу досудового розслідування територіально не відноситься до підсудності Шполянського районного суду Черкаської області, тому подане клопотання не підлягає розгляду в Шполянському районному суді Черкаської області.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно з ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
За таких обставин, подана скарга повинна розглядатися слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто Звенигородським районним судом Черкаської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 24, 303, 304, 306 КПК України
Скаргу ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 27.04.2026 в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність службових осіб ВП №2 (м.Шпола) Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
Повернення скарги не позбавляє права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться Звенигородський районний відділ поліції ГУНП в Черкаській області.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1