Справа № 473/2182/26
іменем України
"13" травня 2026 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №649239 від 24.04.2026 року, поліцейський, який його склав, зазначив, що: «24.04.2026 о 22:25 в м.Вознесенськ по вул.Софіївська біля буд.3 ОСОБА_1 керував ТЗ мопед Альфа д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому мав явні ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КП КНП ВБПЛ ВМР ОСОБА_1 відмовився».
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи за допомогою смс-повідомлення, яке отримав 04.05.2026 року, яке надіслано на номер телефону, що вказано поліцією в матеріалах справи (в протоколі про адміністративне правопорушення), про поважні причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надав, тому розгляд справи відбувся у його відсутності згідно із положеннями ст.268 КУпАП.
Окрім протоколу серія ЕПР1 №649239 від 24.04.2026 року до матеріалів справи долучені відеозаписи на диску, а саме два файли:
"E:\WhatsApp Video 2026-04-28 at 09.09.30.mp4"
"E:\0000000_00000020260424223245_0009.MP4".
Файл "E:\WhatsApp Video 2026-04-28 at 09.09.30.mp4" звуку не має та містить відео зупинки тз поліцією.
Файл "E:\0000000_00000020260424223245_0009.MP4" має відео з реєстратора з автомобіля поліції та знімає картину події через лобове скло. Звуку по суті правопорушення немає. Пропозиції пройти водієві огляд не містить. І лише в кінці цього відео поліцейський підходить до камери та зачитує протокол.
Також у справі є направлення для проходження огляду водія для визначення стану наркотичного сп'яніння в лікарні від 24.04.2026 року о 22.20 год., де зазначено, що огляд не проводився через відмову водія. Також долучено копію постанови серія ЕНА №7082868 від 24.04.2026 р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121,ч.1 ст.126, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122, об'єднано за ч.2 ст.126 КУпАП КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Проте надані відео не містять пропозиції пройти водієві освідування та виявлені поліцейським підстави для такого освідування, встановити це із файлів, що не має звуку та повного звуку, із файлів, що надані із реєстратора, - не можливо через відсутність звуку, а також відсутність фіксації пропозиції пройти водієві освідування.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що через допущені поліцією порушення надані докази є недопустимими, а отже їх не можна покласти в основу пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Оглянуті під час судового розгляду провадження відеозаписи свідчать про те, що вони не містять повної процедури фіксації правопорушення згідно із вимогами ст.266 КУпАП.
Тоді як поліція має фіксувати правопорушення належним чином за ст.130 КУпАП, оскільки такі правопорушення становлять підвищену суспільну небезпеку.
Окрім того частина відео не має звуку. Проте запис не містить встановлених поліцейськими ознак можливого сп'яніння у ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд та відмови від такого огляду - належним чином не зафіксовано.
Частина 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Згідно із ст.266 КУпАП: «Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».
Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Так згідно п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».
Також Розділ УІІ вказаного Наказу передбачає, що:
«1. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
2. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
3. За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам'яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку.»
Тоді як у цій справі відео не містить належної фіксації пропозиції ОСОБА_1 пройти освідування на визначення стану сп'яніння та його відмови від такого освідування.
Тоді як винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано, при фіксації правопорушення допущено порушення вимог ст.266 КУпАП, запис не містить пропозиції ОСОБА_1 пройти освідування, можливих ознак сп'яніння, тому на підставі положень ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки поліція не довела належними доказами поза розумним сумнівом його вини у вчиненні правопорушення та мали місце порушення при збиранні та наданні до суду доказів фіксації правопорушення.
Суд не вправі збирати докази на підтвердження пред'явленого обвинувачення, оскільки коли суд виконує роль сторони обвинувачення - ЄСПЛ постановляє порушення вимоги безсторонності суду - рішення ЄСПЛ "Гайдашевський проти України" від 6.02.2025.
Розглянувши скарги заявника Європейський суд зазначив, що апеляційний суд за власною ініціативою відшукав ключові докази, які шкодили позиції обвинуваченого, і використав їх у своїй постанові для спростування наведених стороною захисту аргументів. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести таку перевірку чи зібрати докази. Крім того, Європейський суд відзначив, що відшукавши такі докази за власною ініціативою та згодом визнавши заявника винним на підставі отриманих у такий спосіб доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді, а тому дав підстави для законних сумнівів щодо безсторонності суду за результатами об'єктивної перевірки. Європейський суд дійшов висновку, що визначені у цій справі виправдані сумніви щодо об'єктивної безсторонності апеляційного суду не можна вважати сумісними зі статтею 6 Конвенції, незважаючи на те, що справа заявника стосувалася незначного порушення правил безпеки дорожнього руху, і, таким чином, провадження, в якому гарантії за кримінальним аспектом статті 6 Конвенції не застосовуються з повною суворістю, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
За встановлених обставин суд вважає, що право, а не обов'язок суду приймати рішення про повернення протоколу.
Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
«74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».
Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 та п.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».
Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар