Справа № 467/361/26
2/467/353/26
13.05.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Явіци І.В.
з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М.
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з с-щі Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Вказана цивільна справа перебуває у спрощеному позовному провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області з 24 березня 2026 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про його дату, час і місце сповіщені належно, причин неявки не вказали.
Однак, позивач заявою від 13 травня 2026 року клопотав про залишення його позову без розгляду.
Тому в силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України, з урахуванням належного сповіщення учасників справи про це провадження, суд вважав за можливе вирішити винесене на його розгляд питання за їх відсутності.
У даному контексті суд виходив із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого, зокрема, у ст. 13 ЦПК України.
Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тоді як відповідно ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У даному випадку позивач ініціює залишення його позову без розгляду.
Звідси суд, діючи в межах принципу диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що це клопотання підлягає до задоволення на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, згідно якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Зокрема, ВС у постанові від 11 квітня 2019 року у справа № 712/13263/17 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Крім цього, КЦС ВС у постанові від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 вказав, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України).
Проте, позивач в силу п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тоді як із відповідача судові витрати можуть бути стягнуті за наслідками вирішення спору.
Про інші судові витрати сторони не заявляли.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 257, 259-261 ЦПК України, суд,
Клопотання позивача - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на неї безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя Ірина Явіца