Справа № 467/465/26
Провадження № 2/467/414/26
13.05.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді Догарєвої І.О.,
за участю секретаря Скорнякової С.В.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.04.2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 20.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) №20.09.2025-100001667.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 140 днів.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 600,00 грн.
Відповідачка не виконала належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у розмірі 10800,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3000,00 грн, заборгованість за процентами - 4200,00 грн, заборгованість по комісії (за надання кредиту) 600,00 грн, відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України 3000,00 грн.
Ухвалою судді від 14.04.2026 року у справі відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, позовні вимоги визнала частково, зазначивши, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, сплата заборгованості у зазначеному у позові розмірі є для неї надмірним фінансовим тягарем.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
20.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, заявки від 20.09.2025 року, було укладено кредитний
договір №20.09.2025-100001667 (кредитної лінії), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е367».
Ідентифікація клієнта проведена з використанням інформації, отриманої з Системи BankID НБУ.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (пункт 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Сума кредиту 3000,00 грн. Строк на який надається кредит 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 06.02.2026 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5232-44ХХ-ХХХХ-5517 (преамбула, п. 2, 3, 4 Заявки).
Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.6 Заявки).
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Розрахунок денної процентної ставки: 0,87%=(3668,14/3000)/140*100% (п. 10 Заявки).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 600,00 грн. (п.7 Заявки).
Перерахування коштів за допомогою системи iPay.ua у розмірі 3000,00 грн 20.09.2025 року на картку номер НОМЕР_1 за договором №20.09.2025-100001667 підтверджено повідомленням №1-2073 від 27.03.2026 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення», надавача платіжних послуг за договором ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати в кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір №24.03.2025-100001667 від 20.09.2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці кошти в сумі 3000,00 грн строком на 140 днів, а вона, в свою чергу, зобов'язалася повернути кошти, сплатити відсотки за користування кредитом, а також неустойку та комісії у випадку невиконання/неналежного виконання зобов'язань за договором.
20.09.2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачці, що підтверджено повідомленням надавача платіжних послуг та відповідачкою не оспорюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про платіжні послуги» після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов'язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:
1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);
2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;
3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);
4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);
5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).
Враховуючи, що позивач ТОВ «Споживчий центр» є фінансовою, а не банківською установою, зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», підтвердження надавача платіжних послуг про здійснення переказу грошових коштів є первинними обліковими документами, що підтверджують факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.
Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком заборгованості за кредитним договором №20.09.2025-100001667 від 20.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із основного боргу 3000,00 грн, процентів 4200,00 грн, комісії (за надання кредиту) 600,00 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 3000,00 грн, а всього 10800,00 грн.
Встановивши укладення сторонами кредитного договору, строк користування кредитом, а також неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, суд зробив висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» за вказаним кредитним договором заборгованості за основним боргом в розмірі 3000,00 грн, процентів 4200,00 грн та комісії (за надання кредиту) 600,00 грн відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Позовні вимоги про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 3000,00 грн суд вважає безпідставними та їх не задовольняє, з наступних підстав.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 7800,00 грн, що складається із основного боргу 3000,00 грн, процентів 4200,00 грн та комісії (за надання кредиту) 600,00 грн.
Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1922,79 грн (2662,40 х 72,22%).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором у розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1922 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) гривні 79 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О.Догарєва