Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1107/26
Провадження №2/711/1337/26
заочне
27 квітня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2022 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.
На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Як зазначено, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач вказує, що банк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Водночас, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 10.02.2026, він має заборгованість у розмірі - 18799 грн. 31 коп., яка складається з наступного: 16854 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом; 1944 грн. 55 коп. - заборгованість по відсоткам.
У позовній заяві також зазначено, що Банк неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов'язання. Між тим, на теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-БАНК".
На підставі викладеного вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2022 у розмірі 18799 грн. 31 коп., яка виникла станом на 10.02.2026, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 19.02.2026 позовну заяву залишено без руху і надано термін для усунення недоліків позовної заяви.
03.03.2026, на виконання ухвали суду від 19.02.2026 про залишення позову без руху, позивачем надані матеріали, які прийняті судом.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача АТ «Акцент-Банк» не з'явився, хоча судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У п.п. 4, 5 прохальної частини позовної заяви зазначено, про можливість розгляду справи за відсутності представника АТ «Акцент-Банк», у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення. Крім того, разом з позовною заявою представник позивача АТ «Акцент-Банк» за довіреністю Шкапенко О.В. подав письмове клопотання від 10.02.2026 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Не заперечував стосовно ухвалення судом заочного рішення за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення СМС-повідомлень на номер телефону вказаного в позовній заяві. Крім того, за відомим зареєстрованим місцем проживання судом скеровувалася відповідачу судова повістка разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та пам'яткою про права та обов'язки. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. ст. 130, 131, 223 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст. ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2022 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», а також Запевнення клієнта до договору надання банківських послуг відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 , строком дії до березня 2028 року, № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_6 , строком дії до грудня 2028 року, що підтверджується довідкою за картами, а також надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Анкети-Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил банківських послуг в А-Банк, Паспорту споживчого кредиту, Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, з чим і погодився позичальник ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил від 27.05.2022.
Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом, ОСОБА_1 : підтверджую, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, та надана ним інформація є правдивою; просить встановити кредитний ліміт по рахунку на суму, зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4 % на місяць з першого дня користування кредитом; засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 02fef5ab81186d632a4b4bd1023c9aca3bc10bce1771f001d1e5ec778567017195, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта; погодився з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг, з підписанням якого Договір набуває чинність.
Отже, договір підписаний електронним підписом, що відповідає нормам ЦК України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 4.9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Як передбачено п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
У разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), оплати Винагороди Банку. (п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил).
Відповідно до п. 2.1.1.12.1 Умов та Правил, під борговими зобов'язаннями за Кредитом Сторони узгодили зобов'язання Клієнта з повернення тіла Кредиту, відсотків за користування Кредитом, комісії та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта.
За даними Паспорту споживчого кредиту - строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження; тип процентної ставки - фіксована; пільгова процентна ставка: 0,000001%, пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Загальні витрати за кредитом - 109 120 грн. 95 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі - 134 120 грн. 95 коп. Реальна річна процентна ставка - 49,34% річних.
Варто зазначити, що відповідно до виписки по рахунку, яка надана позивачем, вбачається, що відповідач до певного часу періодично виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та усвідомлював свої зобов'язання за договором. Так, ним витрачено за період з 27.05.2022 по 10.02.2026 - 84508 грн. 09 коп., а зараховано за цей же період 70825 грн. 12 коп., сума комісій - 1105 грн. 44 коп.
Водночас, у подальшому, відповідач став несвоєчасно надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, який досліджено у судовому засіданні.
При цьому, на думку суду, відсутні підстави вважати надані позивачем: виписка по рахунку та розрахунок заборгованості, а також відомості про відкриття рахунку, про встановлені ліміти, - неналежними доказами, оскільки сам відповідач не скористався правом спростувати належними та допустимими доказами доводи позивача, як і не надав свій розрахунок, або інформацію з банківської установи щодо наявності чи відсутності заборгованості.
Слід зазначити, що анкета-заява позичальника та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» містять всі умови, з якими відповідач погодився і, які дають підстави вважати, що між сторонами мали місце кредитні правовідносини.
Таким чином, суд вважає, що в порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав належним чином. Після отримання кредиту відповідач допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення його договірних зобов'язань з оплати кредиту.
Судом встановлено, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який надано позивачем та досліджено у судовому засіданні.
Так, через невиконання відповідачем умов договору щодо обов'язку повернути кошти в строк, як вказує позивач, виникла заборгованість станом на 10.02.2026, у розмірі 18799 грн. 31 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом - 16854 грн. 76 коп., заборгованість за відсотками - 1944 грн. 55 коп.
Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази в спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов'язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
За змістом 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На час розгляду справи кредитний договір № б/н від 27.05.2022 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач, отримавши у користування кредитні кошти, зобов'язався повернути їх та сплатити проценти за користування ними.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (постанова Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-223цс16).
Суд звертає увагу, що кредитний договір № б/н від 27.05.2022 є споживчим. Таким чином, судом установлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами, мають споживчий характер, а тому на них поширюються норми законодавства про захист прав споживачів.
Так, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок відповідача, надавалися і отримані відповідачем зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених умовами договору.
При укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю позики/кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, відповідач усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, він підтвердив, що отримав від кредитодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законом України «Про споживче кредитування» тощо.
Установивши, що кредитний договір № б/н від 27.05.2022 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та був ознайомлений з сукупною вартістю кредиту.
Судом встановлено, що при укладенні договору, кредитор надав відповідачу в повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Також відповідач не відмовився від укладення договору в спосіб та порядку, які передбачені законодавством.
Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов'язання, відповідач не мав би наслідком виникнення заборгованості. До того ж, і на час розгляду цієї справи відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.05.2022 у повному розмірі.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначаючи обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 18799 грн. 31 коп., яка складається з: 16854 грн. 76 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1944 грн. 55 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Слід зазначити, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених майнових прав.
Також, суд зауважує на тому, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредиту.
Тож, вказаний розрахунок у частині тіла кредиту та нарахованих відсотків є повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору та чинного законодавства України. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
З урахуванням викладеного вище та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.05.2022, укладеним між ним та АТ «Акцент-банк», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-банк», у частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 16854 грн. 76 коп. та заборгованості по відсотках у розмірі - 1944 грн. 55 коп., підлягають до задоволення. При цьому, доказів на спростування доводів позивача в цій частині відповідачем подано не було.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315554878 від 10.02.2026.
Таким чином, оскільки, позовні вимоги АТ «Акцент-банк» задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 2662 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за договором №б/н від 27.05.2022: 16854грн. 76коп. - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), 1944грн. 55коп. - заборгованість за процентами, а також судовий збір в розмірі 2662грн. 40коп., а всього - 21461грн. 71коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 11.05.2026.
Головуючий суддя С.М. Позарецька