Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2625/26
Номер провадження 2-о/711/100/26
12 травня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді: Казидуб О. Г.
при секретарі: Шульга А.В.
за участю:
заявника: ОСОБА_1
представника заявника-адвоката: Топор І.О.
представника заінтересованої особи-адвоката: Федоренко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку окремого позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В заяві заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19 березня 2026 року ухвалою заяву залишено без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
03 квітня 2026 року ухвалою відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, призначено справу до судового розгляду.
06 травня 2026 року адвокат Федоренко Олег Павлович, який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , через систему «Електронний суд» надав Заперечення на заяву про встановлення факту родинних відносин, в якій звертає увагу на той факт, що відповідно до Свідоцтва про народження видане 21.10.2009 Серії НОМЕР_1 батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 .
Наголошує, що відомості про батька у Свідоцтві про народження ОСОБА_2 внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем матері - « ОСОБА_8 ». Це означає, що жодного юридичного зв'язку між ОСОБА_7 та дитиною не виникло. Суд в окремому провадженні за ст. 315 ЦПК не може підмінити собою процедуру визнання батьківства, передбачену СК України і де-факто встановити походження дитини від особи, записаної у Свідоцтві про народження іншою дитиною.
ОСОБА_7 загинув, з моменту смерті відкрилась спадщина. До кола спадкоємців першої черги за Законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України, належать дружина спадкодавця ОСОБА_5 , його мати ОСОБА_3 та рідна донька ОСОБА_6 .
Задоволення заяви в її нинішньому вигляді автоматично означатиме визнання ще однієї дочки спадкодавця і це безпосередньо зменшить спадкову частку кожного з нинішніх спадкоємців першої черги.
Крім того, встановлення батьківства є підставою для отримання заявником пенсії у зв'язку з втратою годувальника та одноразових виплат, передбачених законодавством у разі загибелі військовослужбовця, що заявниця прямо вказує як мету звернення до суду. Все це становить майновий спір, а не безспірне підтвердження факту.
Просить суд залишити заяву без розгляду, в зв'язку з наявністю спору про право.
Адвокат Федоренко Олег Павлович, який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задоволити.
Адвокат Тараненко Мирослав Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_4 , в судове засідання, надавши через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначає, що підтримує подане адвокатом Федоренко Олегом Павловичем клопотання щодо залишення заяви без розгляду. Також, просив розглянути справу за його відсутності.
Адвокат Топор Ігор Олександрович, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду. Зазначив, що станом на день звернення до суду не було ніяких спорів про право, заявник на даний час не є спадкоємцем та не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Також, зазначив, що якщо суд прийде до висновку, що заява підлягатиме залишенню без розгляду, то просить повернути сплачений судовий збір.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала думку адвоката.
Зацікавлена особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, причини неявки невідомі. Про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Також, відповідно до Постанови Верховного Суду № 212/6502/23 від 26 березня 2026 року, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведеністю наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, вказує, що встановлення вищезазначеного факту їй обхідне для захисту прав та інтересів дитини, як спадкоємця, з метою в подальшому отримання пенсії в зв'язку з втратою годувальника та інші виплати передбачені в разі загибелі військовослужбовця.
Тобто, встановлено, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення дійсно вбачається спір про право.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи суддя залишає заяву без розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що з заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вбачається спір про право, то заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.
Тому, суд приходить до висновку про залишення вказаної заяви без розгляду на підставі ч. 6 ст.294 та ч. 4 ст.315 ЦПК України.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із позовом на загальних підставах.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону № 3674-VІ.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, яке набрало законної сили, засвідчена належним чином.
Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.
Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.
Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Таким чином, суд вважає, що необхідно повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений при подачі заяви судовий збір у розмірі 666 грн. 00 коп., відповідно до Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 43 від 26 березня 2026 року.
Керуючись ст.ст. 13,258-261, 294,315,354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що дана справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений при подачі заяви судовий збір у розмірі 666 грн. 00 коп., відповідно до Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 43 від 26 березня 2026 року в АТ «УкрСиббанк», за подачу до Придніпровського районного суду м. Черкаси цієї заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб