Справа № 308/19362/25
2-п/308/38/26
12 травня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.03.2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу, -
На розгляді Ужгородського міськрайонного суду перебувала справа № 308/19362/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2026 року позовну заяву задоволено. Шлюб, укладений 06.02.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано відділом реєстрації актів громадського стану Ужгородської міської ради, про що було зроблено актовий запис № 51 у Книзі реєстрації шлюбів та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвано.
24.04.2026 року, ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.03.2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу.
Подану заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що Ужгородський міськрайонний суд дійшов передчасного висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, застосувавши спосіб повідомлення шляхом розміщення інформації на офіційному вебсайті судової влади України без встановлення та належного підтвердження обставин, які відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства допускають застосування такого способу, зокрема невідомості місця проживання чи місця роботи відповідача. Як зазначалося вище, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, застосування такого способу повідомлення є виключним та можливе лише за умови належного встановлення відповідних обставин. Як наслідок, справа розглянута за відсутності відповідача, який був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 43 ЦПК України, у тому числі права подати відзив, надати докази, висловити заперечення та брати участь у судовому засіданні, що призвело до порушення принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, закріплених у ст. 12,13 ЦПК України, а також права на справедливий судовий розгляд. Крім того, під час розгляду справи не було з'ясовано у повному обсязі обставини справи, обмежившись формальним сприйняттям доводів позивача, без дослідження реального характеру сімейних відносин сторін, можливості їх збереження та фактичних підстав для висновку про остаточний розпад сім'ї, що суперечить вимогам ст. 112 Сімейного кодексу України. Особливої уваги заслуговує те, що у сторін є неповнолітня дитина, однак судом не забезпечено належного врахування її інтересів, не досліджено питання впливу розірвання шлюбу на її становище, умови життя та розвиток, не встановлено обставин, які мають істотне значення для забезпечення принципу найкращих інтересів дитини, закріпленого у ст. З, 7, 8 Сімейного кодексу України та підтвердженого практикою Верховного Суду. Розгляд справи за відсутності відповідача унеможливив встановлення повної картини сімейних відносин, що у справах за участю неповнолітніх дітей має вирішальне значення. Таким чином, вважає, що суд дійшов передчасних висновків щодо розпаду сім'ї, не забезпечив дотримання фундаментальних засад цивільного судочинства, не встановив усіх обставин, що мають значення для справи.
Крім цього, ОСОБА_1 вважає, що процесуальний строк пропущено ним з причин, які є поважними та підтверджують відсутність зловживання процесуальними правами.
При цьому слід звернути увагу, що результативною частиною процесуального рішення наведено право сторони на подання апеляційної скарги як альтернативного способу захисту своїх інтересів, що Відповідачем й було використано та мало вираз у поданні апеляційної скарги. Отже, після ухвалення заочного рішення заявник не діяв пасивно та вжив заходів щодо його оскарження, реалізуючи гарантоване ст. 55 Конституції України право на судовий захист. Зокрема, у межах розумного строку ним було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення.
Однак апеляційна скарга була повернута судом з підстав недотримання встановленого процесуального порядку оскарження заочного рішення, оскільки відповідно до вимог ЦПК України первинним способом його оскарження є подання заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції.
Одразу після того як заявникові стало відомо про наявність ухвали про повернення апеляційної скарги-ним без зволікань подано цю заяву про перегляд заочного рішення.
Про наявність такої ухвали заявник дізнався 23.04.2026 року через веб-портал Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, пропуск строку зумовлений не бездіяльністю чи недобросовісною поведінкою, а об'єктивною помилкою у виборі належного процесуального способу захисту, при цьому заявник діяв активно, послідовно та в межах розумного строку.
За таких обставин, ОСОБА_1 просить суд поновити пропущений строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2026 року у справі №308/19362/25.
06.05.2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі та призначено судове засідання по такій.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду у її відсутності. Повністю підтримала заочне рішення суду про розірвання шлюбу та просить залишити його без змін. Додатково зазначила, що шлюбні відновити між нею та відповідачем фактично припинені тривалий час, відновлення сім'ї є неможливим, а надання строку для примирення не змінить її наміру щодо розлучення; не підтримує жодного рішення по справі окрім розірвання шлюбу; не заперечує проти спілкування відповідача з дітьми; будь-яких додаткових вимог до відповідача не заявляє.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 287 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши зміст поданої ОСОБА_1 заяви та матеріали цивільної справи № 308/19362/25, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2026 року позовну заяву задоволено, зокрема шлюб, укладений 06.02.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано відділом реєстрації актів громадського стану Ужгородської міської ради, про що було зроблено актовий запис № 51 у Книзі реєстрації шлюбів та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвано.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Водночас, ч. 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку є наявність в сукупності двох умов.
Всупереч вказаній нормі, у заяві ОСОБА_1 взагалі не йдеться про існування будь-яких поважних причин, які позбавили відповідача можливості прийняти участь в судовому засіданні з розгляду справи і ухвалення у такій рішення, а також позбавили можливості повідомити суд про причини неявки в судове засідання, а також не зазначено причин неподання відзиву.
Посилання ж заявника на те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки судом повідомлено всіх сторін про час та місце розгляду справи належним чином, а саме за допомогою смс-повістки в тому числі і шляхом розміщенням повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України.
Крім цього, на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення №R 067098345571 без вручення адресату ОСОБА_1 .
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема повинні бути зазначені посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Разом з цим, при винесенні заочного рішення, судом досліджувались та приймались до уваги всі обставини та докази по справі, а в заяві про перегляд заочного рішення суду не надаються докази, якими б відповідач обґрунтовував свої заперечення проти вимог позивача, що могли б вплинути на зміст прийнятого судом заочного рішення.
Частиною 3 статті 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, а також відсутності у справі посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, не має.
Що стосується строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду, з врахуванням обставин викладених відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення суду, які є підтвердженими, з метою захисту прав відповідача, то такий підлягає поновленню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03.03.2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий Малюк В.М.