Справа № 308/5603/26
12 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, припинення недобросовісної комерційної практики, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, штрафу та пені,
встановив:
14 квітня 2026 року позивач звернувся із вищевказаним позовом до відповідача АТ «ПУМБ» в якому просить:
визнати дії АТ «ПУМБ» щодо відображення суми заборгованості 1 000 000 023 866,70 грн у мобільному застосунку та банківській виписці недобросовісною комерційною практикою та наданням недостовірної інформації споживачеві відповідно до ст. 10, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
зобов?язати АТ «ПУМБ» надати суду первинні документи, що підтверджують правову підставу операції «Переліміт після ідентифікації в BankID» на суму 999 999 999 999,00 грн від 03.10.2025 о 19:12:59, а саме: (а) підставу проведення операції; (б) підтвердження згоди Позивача на її проведення; (в) відповідні бухгалтерські документи;
зобов?язати АТ «ПУМБ» надати суду договірну або законодавчу норму, на підставі якої сума 1 000 000 023 866,70 грн відображалась як «тіло кредиту» Позивача, або - у разі неможливості - визнати зазначену інформацію недостовірною та зобов?язати негайно виправити відображення суми заборгованості за рахунком № НОМЕР_1 ;
зобов'язати АТ «ПУМБ» розблокувати кредитну картку Позивача № НОМЕР_2 та надати письмове підтвердження конкретної норми закону або пункту договору, що є підставою для встановленого обмеження;
стягнути з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок відповідно до обґрунтування, викладеного у Розділі IV цієї позовної заяви (ст. 23, 1167 ЦКУ; ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»);
стягнути з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат особистого часу у розмірі 25 000 (двадцять п?ять тисяч) гривень 00 копійок;
стягнути з АТ «ПУМБ» на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 25 відсотків від суми, присудженої судом на користь Позивача, відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;
стягнути з АТ «ПУМБ» на користь Позивача пеню у розмірі 3 відсотків річних від присудженої суми за весь час прострочення виконання зобов?язання з 14.11.2025 до дня фактичного виконання рішення суду, а також інфляційну надбавку відповідно до ст. 625 ЦКУ.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Щодо вимоги про визнання дій відповідача недобросовісними та надання недостовірної інформації позивачу, суд зазначає, що така вимога сформульована узагальнено, без конкретизації змісту оспорюваних дій, їх правової природи та без визначення належного способу захисту порушеного права. Вказана вимога не узгоджується зі способами захисту цивільних прав, передбаченими ст. 16 ЦК України, та не містить правових наслідків її задоволення. У зв'язку з цим позивачу необхідно уточнити зміст зазначеної вимоги.
Позовна вимога щодо розблокування кредитної картки є необґрунтованою, оскільки не наведено обставин незаконності її блокування та порушення відповідачем умов договору чи норм закону, а вимога в частині надання письмового підтвердження норми не є способом судового захисту; у зв'язку з чим не відповідає п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Позивачу необхідно уточнити вимогу, обираючи неналежний спосіб захисту, та належно обґрунтувати підстави для розблокування картки.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не сплатив судовий збір за пред'явлений позов та як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини третьої статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
При вивченні позовної заяви із доданими до неї документами, зокрема договору банківського обслуговування та користування кредитним лімітом, вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають з даного договору та не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».
Відтак, виходячи із змісту позовної заяви, спір між сторонами виник саме на підставі договірних відносин, які регулюються Цивільного кодексу України, а не Законом України «Про захист прав споживачів» і тому до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги як майнового так і немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, за подання фізичною особою позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Отже, за пред'явлення позовної заяви, що містить:
- вимогу немайнового характеру, у тому числі про захист честі, гідності та ділової репутації, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;
- вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотку від визначеного розміру ціни позову, однак не менше ніж 3328,00 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При вирішенні питання необхідності оплати судовим збором кожної вимоги немайнового характеру суд враховує висновки викладені в: - постанові Верховного Суду у складі об'єданної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 758/5118/21; - ухвалі Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі № 133/2073/24.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено ряд позовних вимог, які за своєю правовою природою є як немайновими, так і майновими.
Зокрема, вимоги про: визнання дій відповідача недобросовісною банківською практикою; визнання інформації недостовірною; зобов'язання усунути порушення та розблокувати банківський рахунок - є вимогами немайнового характеру, оскільки не містять грошового вираження та спрямовані на захист порушеного права шляхом вчинення певних дій.
Водночас вимоги про: стягнення моральної шкоди у розмірі 700 000 грн;
а також вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - є вимогами майнового характеру, оскільки мають грошове вираження та підлягають оцінці.
Відтак виходячи із заявлених позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 3 993,60 грн (1 331,20 грн ? 3), а також за дві позовні вимоги майнового характеру у розмірі 6 656,00 грн (3 328,00 грн ? 2), що в сукупності становить 10 649,60 грн. або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також суд зазначає вимога щодо компенсації витрат особистого часу не є передбаченим законом способом судового захисту, у зв'язку з чим не відповідає ст. 16 ЦК України. Позивачу необхідно привести її у відповідність до встановлених способів захисту прав.
Позовна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не містить визначення суми заборгованості, періоду прострочення та розрахунку заявлених сум, у зв'язку з чим не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. З огляду на вказане, Позивачу необхідно визначити суму заборгованості, період прострочення та надати розрахунок заявлених сум.
Позовна вимога про стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованою, оскільки позивачем не надано доказів залучення представника та понесення відповідних витрат, а питання їх розподілу вирішується судом за результатами розгляду справи, у зв'язку з чим не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Позивачу необхідно надати докази понесення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали в десять днів з дня її вручення, і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст.175-177,185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, припинення недобросовісної комерційної практики, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, штрафу та пені, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов