154/1869/26
1-кс/154/404/26
08 травня 2026 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Жовтневе, м. Нововолинськ, Волинської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, якому 07.05.2026 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України.
Клопотання обґрунтовує тим, що 06.05.2026 року близько 04 години 20 хвилин ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, котрий введений в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який у подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими Законами України і востаннє продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 04.05.2026 строком на 90 діб Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 4857-IX від 28.04.2026 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом та раптово виниклим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, перебуваючи поблизу магазину «Флешка», що за адресою: Волинська область, місто Володимир, вулиця Данила Галицького 14, шляхом пошкодження скляної частини вхідних дверей проник всередину приміщення вказаного магазину звідки таємно викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: мобільні телефони на загальну суму 21000 гривень, чим спричинив потерплій ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
06.05.2026 року слідчим відділенням Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030510000222 за ч. 4 ст. 185 КК України.
06.05.2026 року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_6 було затримано слідчим у відповідності до ст. 208 КПК України, як особу, яка щойно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
07.05.2026 року о 17 год. 40 хв. слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 06.05.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами допиту свідка ОСОБА_9 , який вказав, що 06.05.2026 коли він перебував в палаті психіатричного відділення КП «Володимирське ТМО» до нього підійшов ОСОБА_10 та зі своєї сумки дістав два мобільних телефони чорного кольору, які поклав на комод біля ліжка, після чого не пояснюючи нічого покинув психіатричне відділення; протоколом огляду приміщення палати психіатричного відділення КП «Володимирське ТМО» від 06.05.2026 року, під час якого було вилучено мобільний телефон марки «Самсунг Галаксі» та мобільний телефон марки «Самсунг Галаксі», які знаходились на тумбі поблизу ліжка, протоколом затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину від 06.05.2026 року, та іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні у своїй сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, згідно санкції якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; матиме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою примушення їх до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань; окрім того, він ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, дають стороні обвинувачення що дає достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними вище у клопотанні ризикам, визначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Також підозрюваний ОСОБА_6 за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, може отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового слідства та суду.
Заслухавши думку прокурора та слідчого, які просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, думку підозрюваного та захисника, які заперечили щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим та недоведеним, оскільки ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю, має психічне захворювання, тому через це не може працювати, а тому просила застосувати до нього домашній арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчих слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2026 року за № 12026030510000222 за ч. 4 ст. 185 КК України.
06.05.2026 року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_6 було затримано слідчим у відповідності до ст. 208 КПК України, як особу, яка щойно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
07.05.2026 року о 17 год. 40 хв. слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Отже, оцінюючи надані стороною обвинувачення матеріали та встановлені в судовому засіданні обставини, слід прийти до висновку, що в своїй сукупності вони доводять наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Отже, встановлені обставини під час розгляду клопотання дійсно можуть свідчити про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно свідчить те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, та/або суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Про наявний ризик, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_6 , не будучи обмеженим у свободі, може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному проваджені. Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення базується, у тому числі, на показаннях потерпілої та свідків у даному кримінальному провадженні, може впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схиляння їх до зміни показань, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування у даному кримінальному провадженні.
Про на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_6 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, підозрюваний може затягувати проведення слідчих дій з його участю шляхом неявки в органи досудового розслідування та/або суду.
Про на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки йому оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яка обґрунтована і повністю доводиться зібраними матеріалами провадження. Враховуючи викладене, є підстави вважати, що ОСОБА_6 , маючи можливість вільно пересуватись, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя, окрім цього, враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, практику Європейського суду з прав людини - п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вплив на потерпілу та свідків, вчинення нових кримінальних правопорушень, становить саме суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує застосування до підозрюваного запобіжного заходу, саме у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді, в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливу на потерпілу та свідків, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового розслідування.
Виходячи із вищевикладеного та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 підлягає до задоволення.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_6 затримано 06 травня 2026 року, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту його затримання.
Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182,183, 193-194, 196-197, 209 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задоволити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, взявши його під варту негайно із зали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 06.05.2026 року.
Строк дії ухвали закінчується о 24 год. 00 хв. 04 липня 2026 року.
На підставі п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Згідно з ч.7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:
1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень - щовівторка і п'ятниці;
2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання зазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухваои вручити зацікавленим особам-підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому, начальнику СІЗО та конвойній службі.
Слідчий суддя ОСОБА_11