12 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1410/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Астор Медікал», м. Київ
до Обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецька обласна клінічна лікарня», м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 3783414,69 грн
представники сторін - не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю “Астор Медікал» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецька обласна клінічна лікарня» про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару з урахуванням особливостей №417 від 01.04.2025 в сумі 3783414,69 грн., з яких: 3671289,84 грн - основна заборгованість, 47582,45 грн - 3% річних, 64542,40 грн - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 справу №926/1410/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2026.
05.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про відмову від позову.
У судове засідання 12.05.2026 представники сторін не з'явилися.
В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 14.04.2026 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 14.04.2026 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача.
Довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).
Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).
Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, беручи до уваги клопотання позивача від 05.05.2026 про розгляд справи за відсутності представника позивача, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову від 05.05.2026, суд зазначає наступне.
Позивач просить закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову.
Окрім того, позивачем заявлено клопотання про повернення 50% сплаченого судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1-3, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (п. 4 ч. 1, ч. 3-5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, враховуючи, що подання заяви про відмову від позову є процесуальним правом позивача, заява про відмову від позову від 05.05.2026 підписана адвокатом Гончаровим О.О., який згідно ордеру серії ВВ №1053950 від 08.04.2026 є представником позивача, з матеріалів справи не вбачається, що відмова від позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, а тому, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання позивача про повернення 50% сплаченого судового збору в сумі 28375,62 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 складає 3328,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного, оскільки у поданій через систему “Електронний суд" позовній заяві міститься одна вимога майнового характеру, ціна позову складає 3783414,69 грн., позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 45400,98 грн., проте, сплатив судовий збір в сумі 56751,22 грн (платіжна інструкція №207 від 09.04.2026).
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, враховуючи прийняття відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50% сплаченого (належного до сплати) судового збору в розмірі 22700,49 грн.
Окрім того, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 56751,22 грн (платіжна інструкція №207 від 09.04.2026), хоча належним до сплати був судовий збір у розмірі 45400,98 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернення до суду з клопотанням про повернення внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в сумі 11350,24 грн.
Керуючись ст. 46, 120, 130, 191, 202, 231, 234-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача про відмову від позову від 05.05.2026 задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №926/1410/26.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Астор Медікал» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 39-А, приміщення №326, офіс 7, код ЄДРПОУ 43446145) з Державного бюджету України 50% судового збору в сумі 22700,49 грн., сплаченого згідно з платіжною інструкцією №207 від 09.04.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.05.2026.
Суддя С.О.Миронюк