8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/51/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Зміївський машинобудівний завод" (63401, Харківська обл., Чугуївський р-н, місто Зміїв, вул. Залізнична, 115; ідент. код 39404429)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "СОЛЧЕН" (63400, Харківська обл., місто Зміїв, вул. Залізнична, 115; ідент. код 39683075).
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, ідентифікаційний код 22630473)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - не з'явився
третя особа - Солодовник О.Д.
відповідача - Аврамова С.П.
Позивач, Приватне підприємство "Зміївський машинобудівний завод", 09.01.2026 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач), в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 року № 70/201 -р/к, у справі № 2/01-65-22, "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ПП "ЗМЗ" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і за визначене порушення на ПП "ЗМЗ" накладено штраф у загальному розмірі 340 000 (триста сорок тисяч) гривень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 прийнято позовну заяву ПП "Зміївський машинобудівний завод" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/51/26; розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12 лютого 2026 року. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "СОЛЧЕН"
10.02.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, задоволено клопотання Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про розгляд справи у закритому судовому засіданні (вх. № 2529 від 30.01.2026). Розгляд справи № 922/51/26 вирішено проводити у закритому судовому засіданні.
У підготовчому засіданні 12.02.2026 у справі задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12 березня 2026 року об 11:00 год.
У підготовчому засіданні 12.03.2026 р. постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 14.03.2026 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 02 квітня 2026 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 02.04.2026 р. постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 23.04.2026 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
У судовому засіданні 23.04.2026 після стадії судових дебатів, суд, керуючись ст. 219, 234 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та постановив про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення у справі № 922/51/26, визначивши дату судового засідання 30 квітня 2026 року о 13:30 год.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 30.04.2026 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду по даній справі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.
Як зазначено у позовній заяві, на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 13-01/1244 (вх. № 70-01/869 від 23.12.2021) Відповідачем було проведено дослідження щодо дотримання ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в торгах, проведених з використанням електронної системи закупівель «Prozorro», а саме: КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ №2» (далі - Замовник № 1) на закупівлю: «УБГ17(Т)-017_39713200-5 Пральні та сушильні машини» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2017-09-07 001946-c) (далі - Торги № 1, період проведення з 07.09.2017 по 03.10.2017); «Пральні машини» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2017-10-25 002007-c) (далі - Торги № 2, період проведення з 25.10.2017 по 27.11.2017); БРАЦЛАВСЬКИМ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМ БУДИНКОМ-ІНТЕРНАТОМ (далі Замовник № 2) на закупівлю: «пральна машина МСТ-М-50Е/П-02 або еквівалент» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-03-29-000757-b) (далі - Торги № 3, період проведення з 29.03.2018 по 19.04.2018); «пральна машина МСТ-М-50Е/П-02 або еквівалент» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-04-19-001626-c (далі - Торги № 4, період проведення з 19.04.2018 по 29.05.2018); КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ СУМСЬКОІ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (далі - Замовник № 3) на закупівлю: «Машини для виробництва текстильних виробів» (лот № 1 - № 4 «Машини для виробництва текстильних виробів») (ідентифікатори закупівель в системі «Prozorro»: UA-2018-05-29-002125-a) (далі Торги № 5, період проведення з 29.05.2018 по 17.07.2018); «Центрифуги, вальцювальні машини чи торгові автомати» (лот № 1- № 4 «Центрифуги, вальцювальні машини чи торгові автомати») (ідентифікатори закупівель в системі «Prozorro»: UA 2018-06-26-000513-a) (далі - Торги № 6, період проведення з 26.06.2018 по 27.07.2018); КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (далі - Замовник № 4) на закупівлю: «Пральні машини, машини для сухого чищення та сушильні машини (Професійна промислова пральна машина МСТ-О-25Е/П-02 (або еквівалент)» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-07-26-001621-b) (далі - Торги № 7, період проведення 26.07.2018 по 27.08.2018); КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СУДОВОВИШНЯНСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ» (далі - Замовник № 5) на закупівлю: «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-09-19-000822-c) (далі - Торги № 8, період проведення з 19.09.2018 по 16.10.2018); «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-10-18-000659-b) (далі - Торги № 9, період проведення 18.10.2018 по 19.11.2018); КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «ОРЛОВСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі - Замовник № 6) на закупівлю «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»:UA-2018-09-21 001679-c) (далі - Торги № 10, період проведення з 21.09.2018 по 22.10.2018).
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 06.09.2022 № 70/89-рп/к розпочато розгляд справи № 2/01-65-22 за ознаками вчинення ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів.
Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/201-р/к, у справі № 2/01-65-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і за визначене порушення на позивача накладено штраф у загальному розмірі 340 000,00 гривень.
Рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/201-р/к ПП "ЗМЗ" отримало 11.11.2025 року, про що свідчить поштовий конверт рекомендованого листа R067033286390 та трекінг Укрпошти щодо листа R067033286390.
Позивач - Приватне підприємство "Зміївський машинобудівний завод" вважає Рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/201-р/к таким, що винесено з порушенням норм законодавства, у зв'язку з чим просить суд визнати його недійсним та скасувати.
Розгляд антимонопольної справи № 2/01-65-22 за ознаками вчинення ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпочато 06.09.2022 відповідно до розпорядження № 70/89-рп/к Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Рішення у справі № 2/01-65-22 прийнято лише 04.11.2025, тобто розгляд справи тривав понад 3 роки. За цей період Відповідачем не доведено наявності об'єктивних та поважних причин, пов'язаних із складністю справи чи поведінкою сторін, які б обґрунтовували надмірну тривалість провадження.
Також у рішенні не наведено жодних пояснень щодо необхідності фактичного бездіяльного періоду з моменту відкриття провадження до ухвалення рішення. Такий підхід свідчить про фактичну бездіяльність та сприйняття наданих повноважень як необмеженої дискреції, що суперечить підходу, викладеному у правових позиціях Верховного Суду щодо строків притягнення до відповідальності у справах про порушення антимонопольного законодавства.
На думку позивача, орган АМК порушив строки притягнення до відповідальності, передбачені статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Таке порушення строків застосування заходів впливу вже само по собі є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення АМК. 01.01.2024 набрав чинності Закон № 3295-IX, яким внесені зміни до Закону № 2210 «Про захист економічної конкуренції» та доповнено його положення статтею 37-1 "Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". Тобто, до 01.01.2024 у Законі № 2210 була відсутня норма, яка чітко визначала строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і така норма (стаття 37-1) вступила в дію з набранням чинності Закону № 3295-IX, тобто з 01.01.2024, який у Прикінцевих та перехідних положеннях не встановлює зворотної дії в часі його норм. При цьому необхідно зазначити, що норма статті 42 Закону № 2210 не зазнавала змін з моменту прийняття цього нормативного акта, а отже як на момент початку розгляду антимонопольної справи, так і на момент ухвалення Комітетом оспорюваного рішення, існували визначені строки давності притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення) та встановлене імперативне правило, за яким суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності поза межами визначених строків давності. Тобто, хоча чинне до 01.01.2024 законодавство про захист економічної конкуренції не встановлювало конкретних строків розгляду антимонопольної справи, проте у частині першій статті 42 Закону № 2210 визначалися строки давності притягнення до відповідальності, відповідно, розгляд антимонопольної справи мав бути здійснений в такі строки, які б не перевищували строків давності притягнення до відповідальності, недотримання яких має наслідком звільнення особи від відповідальності, отже важливим є дотримання строків дав ності.
У контексті викладеного, Верховний Суд, у постанові від 11 вересня 2025 року по справі 922/3820/24 зазначив, що хоча Законом № 3295-IX не встановлено зворотну дію в часі його норм, однак правозастосування судом апеляційної інстанцій положень статей 42, 59 Закону № 2210 у сукупності з положеннями статей 1, 3 Закону № 3659-XII у повній мірі також узгоджується з концепцією та метою цього Закону, зокрема в аспекті забезпечення дотримання прав суб'єктів господарювання на розумність строку розгляду питання щодо наявності / відсутності у його діях порушень конкурентного законодавства.
29.01.2026 року до суду надані письмові пояснення третьої особи (вх. 2461), відповідно до яких останній у повному обсязі підтримує позовні вимоги позивача.
30.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 2523), відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Обгрунтовуючи свою правову позицію відповідач наголошує, що Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3295-ІХ від 09.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Отже, Закон України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024), Правила розгляду заяв і справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р) (зі змінами), не містять строків, які б визначали тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення органами Антимонопольного комітету України.
Отже, на думку відповідача, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3295-ІХ врегульовано правовідносини пов'язані із захистом економічної конкуренції шляхом запровадження перехідного періоду для процесуальних засад діяльності Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, що виключає можливість застосування статі 37-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до справ, розгляд яких розпочато до 01.01.2024, оскільки саме таке застосування було чітко обумовлено при прийнятті Закону № 3295 Верховною Радою України.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/5348/17 сформульований висновок, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.02.2021 у справі № 160/6885/19 вказує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Як стверджує відповідач, бездіяльність як діяння характеризується не вчиненням певних дій, однак відділенням було розглянуто справу, здійснені дії, направлені на всебічне та повне з'ясування обставин Справи, що знайшли відображення у Рішенні № 70/201-р/к.
Також, відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
В той же час, як вбачається з вищевказаних правових норм, законодавством про захист економічної конкуренції, діючим до 01.01.2024, не було встановлено граничних строків розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної Антимонопольного комітету України.
Також, частиною першою статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Таким чином, законодавством про захист економічної конкуренції не сформовано вичерпного переліку доказів, які свідчать про узгодженість дій суб'єктів господарювання під час участі у торгах. Виходячи з наведених вище норм, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення не обмежені у доступі до інформації та способах доказування порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, досліджуючи відповідну справу, у службовців територіальних органів АМКУ немає конкретного (сталого) переліку доказів узгодженості дій суб'єктів господарювання, таким чином, навіть при наявності у справі відповідної документації, посадова особа Комітету/територіального відділення, яка проводить таке дослідження повинна мати час на її обробку (аналіз, систематизацію, виділення ключових аспектів тощо).
Східне МТВ АМКУ в кінці грудня 2021 розпочато дослідження щодо дотримання ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" законодавства про захист економічної конкуренції на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 13-01/1244 (вх. до Відділення № 70-01/869 від 23.12.2021) та в подальшому Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 06.09.2022 № 70/89-рп/к розпочато розгляд справи № 2/01-65-22.
Відділення здійснювало розгляд справи № 2/01-65-22 протягом 3-х років, 1-го місяця та 30 днів з наступних підстав: реорганізація органу державної влади (Східне СМТ АМКУ стало правонаступником Полтавського, Сумського, Донецького та Луганського територіальних відділень Комітету та почало виконувати функції, які державою та законодавством було покладено на вищеперелічені органи); множинність випадків здійснення порушень у справі - 10 епізодів; з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, що призвело до введення особливого режиму роботи органів АМКУ; переведення працівників Відповідача на дистанційну роботу у відповідності до Наказу від 24.02.2022 № 70/30-КП; листи Відділення від 07.09.2022 № 70-02/2015 та № 70-02/2016 якими позивачу у справі було направлено Розпорядження, що повернуто до Відповідача з відмітками на конвертах «за закінченням терміну зберігання» 15.10.2022; активні обстріли Харківської міської територіальної громади (Харківську міську територіальну громаду було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); неможливість перебування працівників Відділення на робочих місцях, доступу до інформаційних ресурсів та до матеріалів Справи у зв'язку з необхідністю слідування в укриття (у період з 24.02.2022 по 04.11.2025 на Харківщині було зареєстровано 7139 повітряних тривог; пошкодження Будинку Державної промисловості, де зареєстроване та здійснює діяльність Східне МТВ АМКУ в результаті ракетного обстрілу м. Харкова, зокрема 01.03.2022 та 02.01.2024; відключення світла; у зв'язку з неотриманням відповідачами у справі процесуальних документів Адміністративної колегії Відділенням на офіційному вебсайті було опубліковано 07.12.2023 Розпорядження та інформацію про його прийняття оприлюднено в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» від 18.01.2024 № 13 (7673); зменшення численності працівників Відділення у період з 22.09.2022 (фактична кількість 59 службовців (з них 7 декретних)) по 04.11.2025 (фактична кількість 45 службовців (з них 1 декретна)); станом на початок 2025 року у Справі було отримано майже 600 аркушів документів, які вимагали значного часу та зусиль для аналізу у своїй сукупності та взаємозв'язку, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду; збір та аналіз додаткової інформації у період 2023 - 2025 років, яка була отримана Відділенням в ході розгляду Справи з метою доведення вчинення Відповідачами у Справі порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів; справа містить інформацію з обмеженим доступом, що передбачає для неї спеціальний режим, як використання так і зберігання, тобто, заборону виносити документацію, що класифікуєтеся як конфіденційна/службова за межі приміщення.
Відтак, розгляд справи у період з кінця 2022 року по 2025 рік пов'язаний з об'єктивними та незалежними причинами, які вплинули на можливість складання Подання з попередніми висновками у справі № 2/01 65-22 не раніше ніж у жовтні 2025 року.
Відповідач зазначає, що сам по собі факт тривалого розслідування справ органами Комітету не є підставою для визнання недійсним або скасування рішення органу Комітету відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки сам по собі строк розслідування не призводить до порушення прав суб'єктів господарювання.
Окремо відповідач звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять доказів та/або заперечень по суті встановлених у Рішенні ТВ обставин, які входили у предмет доказування відповідачами у справі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів.
06.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3009), в якому позивач наголошує, що обставини справи стосуються подій 2017-2018 років, тобто майже 9 років тому, де на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 13 01/1244 (вх. № 70-01/869 від 23.12.2021) відповідачем було проведено дослідження щодо дотримання ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі в торгах, проведених з використанням електронної системи закупівель «Prozorro».
Розгляд антимонопольної справи № 2/01-65-22 за ознаками вчинення ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50 , пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпочато 06.09.2022 відповідно до розпорядження № 70/89-рп/к Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Рішення у справі № 2/01-65-22 прийнято лише 04.11.2025, тобто розгляд справи тривав понад 3 роки.
За цей період відповідачем не доведено наявності об'єктивних та поважних причин, пов'язаних із складністю справи чи поведінкою сторін, які б обґрунтовували надмірну тривалість провадження, всі дії по справі співробітниками АМК проводилися в період 2022-2024 року після чого ніяких дій не проводилося без пояснень. Більшість матеріалів була отримана Відповідачем ще до початку розгляду справи 2020-2022 року. Посилання Відповідача на різні обставини, які вплинули на тривалість розслідування не обґрунтовують його бездіяльність та необхідність тривалого строку розслідування.
На переконання позивача, орган АМК порушив строки притягнення до відповідальності, передбачені статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" . Таке порушення строків застосування заходів впливу вже само по собі є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення АМК. Саме дуже тривалий строк розслідування справи органами АМК без поважних причин призвів до порушення прав позивача на ефективний захист.
суд констатує, що предметом розгляду у цій справі, є вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення АМКУ, на підставі якого позивача визнано винним у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій, участі в закупівлях, та накладено штраф.
Судом встановлено, що в електронній системі закупівель «Prozorro» були проведені торги:
- КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ №2» на закупівлю: «УБГ17(Т)-017_39713200-5 Пральні та сушильні машини» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2017-09-07 001946-c) (далі - Торги № 1, період проведення з 07.09.2017 по 03.10.2017); «Пральні машини» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2017-10-25 002007-c) (далі - Торги № 2, період проведення з 25.10.2017 по 27.11.2017);
- БРАЦЛАВСЬКИМ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМ БУДИНКОМ-ІНТЕРНАТОМ на закупівлю: «пральна машина МСТ-М-50Е/П-02 або еквівалент» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-03-29-000757-b) (далі - Торги № 3, період проведення з 29.03.2018 по 19.04.2018); «пральна машина МСТ-М-50Е/П-02 або еквівалент» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-04-19-001626-c (далі - Торги № 4, період проведення з 19.04.2018 по 29.05.2018);
- КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ СУМСЬКОІ ОБЛАСНОЇ РАДИ» на закупівлю: «Машини для виробництва текстильних виробів» (лот № 1 - № 4 «Машини для виробництва текстильних виробів») (ідентифікатори закупівель в системі «Prozorro»: UA-2018-05-29-002125-a) (далі Торги № 5, період проведення з 29.05.2018 по 17.07.2018); «Центрифуги, вальцювальні машини чи торгові автомати» (лот № 1- № 4 «Центрифуги, вальцювальні машини чи торгові автомати») (ідентифікатори закупівель в системі «Prozorro»: UA 2018-06-26-000513-a) (далі - Торги № 6, період проведення з 26.06.2018 по 27.07.2018);
- КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МІСЬКИЙ КЛІНІЧНИЙ ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» на закупівлю: «Пральні машини, машини для сухого чищення та сушильні машини (Професійна промислова пральна машина МСТ-О-25Е/П-02 (або еквівалент)» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-07-26-001621-b) (далі - Торги № 7, період проведення 26.07.2018 по 27.08.2018);
- КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СУДОВОВИШНЯНСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ» на закупівлю: «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-09-19-000822-c) (далі - Торги № 8, період проведення з 19.09.2018 по 16.10.2018); «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2018-10-18-000659-b) (далі - Торги № 9, період проведення 18.10.2018 по 19.11.2018);
- КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «ОРЛОВСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ на закупівлю «Пральне обладнання» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»:UA-2018-09-21 001679-c) (далі - Торги № 10, період проведення з 21.09.2018 по 22.10.2018).
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення № 70/89-рп/к від 06.09.2022 розпочато розгляд справи № 2/01-65-22 за ознаками вчинення ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
У доповнення до правового обґрунтування (вх. № 7829 від 02.04.2026) третя особа зазначає, що ним не було отримано повідомлення про початок розгляду справи, тобто товариство не знало про розгляд справи в АМК та не мало можливості скористатись своїми правами, чим було порушено право на захист.
Водночас, твердження третьої особи спростовуються представленим відповідачем до суду рекомендованим поштовим відправленням за формою № 110 (трек номер 0303514864937), на якому зазначено, що на адресу позивача скеровувався лист № 70-02/2-2016 від 07.09.2022, що наданий до суду. У відповідності до цього листа № 70-02/2-2016 від 07.09.2022 вбачається, що він фактично є супроводжуючим листом для направлення вищезазначеного розпорядження. Згідно із довідкою АТ «Укрпошта» за формою Ф.20 вбачається, що лист повернувся із причиною «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, як зазначив відповідач, відповідне розпорядження опубліковано на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, доступ до якого є відкритим.
Отже, доводи 3-ї особи про неотримання розпорядження від 06.09.2022 № 70/89-рп/к спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач виконав обов'язок, передбачений ч. 2 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», направивши розпорядження рекомендованим поштовим відправленням за ф. № 110 (трек № 0303514864937) на адресу ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН", а повернення листа з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (довідка Укрпошти Ф.20) свідчить, що ризик неотримання кореспонденції лежить на самому позивачі та не може ставитися у вину відправнику, у зв'язку з чим принцип рівності сторін не порушено та не позбавило позивача можливості реалізації його прав.
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, рішенням "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/201-р/к від 04.11.2025 у справі № 2/01-65-22 визнано, що, зокрема, ПП "ЗМЗ" (позивач) вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і за визначене порушення на позивача накладено штраф у загальному розмірі 340 000 гривень.
Доводи позивача щодо наявності підстав для визнання недійсним та скасування вищезазначеного рішення фактично зводяться до трьох підстав: 1) надмірна тривалість провадження (відповідачем не доведено наявності об'єктивних та поважних причин, пов'язаних із складністю справи чи поведінкою сторін, які б обґрунтовували надмірну тривалість провадження); 2) порушення строків притягнення до відповідальності, передбачених статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (з урахуванням статті 37-1 цього ж Закону); 3) не доведення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відносно посилання позивача на надмірну тривалість провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та порушення відповідачем строків притягнення до відповідальності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3295-ІХ від 09.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки, нова редакція Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" набрала чинності з 01 січня 2024 року, то відділенням розгляд справи, і, як наслідок, всі дії, в тому числі прийняття Рішення, мають розглядатися у редакції законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, що діяло до 01 січня 2024 року і в цій же редакції законодавства суб'єкт господарювання у справі № 2/01-65-22 має оскаржувати Рішення відповідача.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Судом встановлено, що 06.09.2022 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 70/89-рп/к про початок розгляду справи № 2/01-65-22 за ознаками вчинення ПП "ЗМЗ" та ТОВ "ТБ "СОЛЧЕН" порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів.
Частиною 2 статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) передбачено, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Судом також встановлено, що 04.11.2025 рішенням "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/201-р/к у справі № 2/01-65-22 визнано, що позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів і за визначене порушення на позивача накладено штраф у загальному розмірі 340 000 гривень.
За таких обставин, розгляд справи здійснювався з 06.09.2022, тобто з моменту прийняття розпорядження про початок розгляду Справи, по 04.11.2025 (включно) дата прийняття Рішення у справі № 2/01-65-22.
При цьому, суд звертає увагу, що жодних строків щодо тривалості розгляду справ органами Антимонопольного комітету України законодавством про захист економічної конкуренції в редакції, що діяла до 01.01.2024, встановлено не було.
Зокрема, згідно з положеннями статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Суд зазначає, що аналіз положень статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дає підстави для висновку, що у цій статті визначено перелік дій, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", зокрема, це збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).
Крім того, у Розділі VІІ Правил розгляду заяв і справ, ким визначено порядок розгляду справ також визначено, що службовцями Комітету (АМК), відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін. У справах можуть проводитися, зокрема такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі. За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.
Підсумовуючи наведене вище суд констатує, що дійсно положення ч. 2 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначають, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи.
Так, частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Як визначено у статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пунктом 12 Правил розгляду справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказівку на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення. Вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання або один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку. З урахуванням приписів ч.3 ст. 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господ господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України. За приписами пп. 23 та 32 Правил розгляду справ службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що рішення Комітету має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.
Враховуючи, що днем закінчення вчинення порушення по Торгам № 1 є 03.10.2017 - дата закінчення проведення цих Торгів, а час розгляду Відділенням Справи, на який зупинявся перебіг строку давності - з 06.09.2022 (дата прийняття Розпорядження) по 04.11.2025 (дата прийняття Рішення), Відділенням не порушено 5-річного строку давності, визначеного статтею 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст. 35 та ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3295-ІХ від 09.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України», суд приходить до висновку, що під час розгляду Справи було дотримано строк давності притягнення Відповідача до відповідальності, який було зупинено на час розгляду Відділенням Справи.
Суд враховує, що збір та аналіз матеріалів, які в подальшому стали підставою для постановлення Рішення, об'єктивно потребували значного часу. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій передбачає не лише отримання первинних документів, а й встановлення зв'язків між суб'єктами господарювання, дослідження їх поведінки в сукупності та взаємозв'язку.
Як свідчать матеріали справи, аналіз такої значності кількості документів у сукупності та взаємозв'язку вимагав значних часових та кадрових ресурсів. При цьому сам факт отримання документів не означає завершення розслідування.
Суд також бере до уваги, що справа характеризується множинністю епізодів порушення (10 епізодів), що об'єктивно збільшує строки ухвалення кінцевого рішення, адже хоча певні епізоди могли бути вже проаналізовані, однак прийняття остаточного рішення у справі вимагає завершення дослідження всіх епізодів у їх сукупності та взаємозв'язку. Антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, за своєю правовою природою потребують встановлення єдиної моделі поведінки, виявлення спільних ознак та закономірностей у різних епізодах, що дозволяє довести наявність узгодженості як такої. Часткове завершення аналізу окремих епізодів за умови незавершеності дослідження інших не дає підстав для прийняття рішення у справі, оскільки могло б призвести до неповного та необ'єктивного встановлення обставин, а також до порушення принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Окрім того, суд враховує об'єктивні обставини, на які посилається відповідач та які впливали на строк розгляду справи, а саме: запровадження з 12.03.2020 на території України карантину Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (скасовано Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651); введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України; розташування Східного МТВ АМКУ на території Харківської міської територіальної громади, внесеної до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376; систематичні повітряні тривоги та обстріли; пошкодження Держпрому, де здійснює діяльність Східне МТВ АМКУ, внаслідок ракетних обстрілів м. Харкова; наявність у справі інформації з обмеженим доступом, що передбачає спеціальний режим її використання та зберігання.
Сукупність наведених обставин об'єктивно впливала на строки опрацювання матеріалів справи.
Водночас, посилання відповідача на реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України на підставі Розпорядження АМКУ від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України», внаслідок якої Східне МТВ АМКУ стало правонаступником Полтавського, Сумського, Донецького та Луганського територіальних відділень Комітету, судом не приймається як обставина, що вплинула на тривалість розгляду справи. Реорганізація органу державної влади є його внутрішньоорганізаційним процесом, а належна організація роботи правонаступника, забезпечення безперервності виконання покладених на нього державою функцій та своєчасний розгляд справ, що перебувають у його провадженні, є обов'язком самого органу. Структурні зміни в системі органів АМКУ не можуть впливати на строки розгляду конкретної справи.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що тривалість розгляду справи № 2/01-65-22 була зумовлена об'єктивними чинниками - складністю справи, множинністю епізодів, значним обсягом доказової бази, запровадженням карантинних обмежень та правовим режимом воєнного стану з відповідними наслідками для діяльності Відділення, а не бездіяльністю відповідача, у зв'язку з чим доводи позивача про надмірну тривалість провадження є необґрунтованими.
Відносно посилання позивача про не доведення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17). Отже, у разі звернення позивача до суду з вимогою про оскарження рішення/дій Антимонопольного комітету України саме на суд покладено обов'язок перевірки дотримання органами Антимонопольного комітету України вимог законодавства та здійснення ними рішення/дій на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі №922/1865/20).
Кожна зі справ за участю органів АМКУ є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
ЗУ «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції», оскільки така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій повинно досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
Суд зазначає, що відповідно до приписів частини першої та другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2024 року у справі № 910/20567/20 зазначив, що при розгляді справ за участю органів АМКУ, предметом яких є визнання недійсним його рішень, встановлені у Рішенні АМКУ обставини та докази підлягають оцінці судами виходячи з положень частини третьої статті 86 ГПК України і саме від встановлення відповідних обставин справи на підставі правильної оцінки доказів щодо всебічності, повноти та об'єктивності залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. Водночас висновки суду у кожній конкретній справі формуються за результатами оцінки судом фактичних обставин, певної доказової бази на підставі наданих сторонами доказів за правилами визначеними у статті 86 ГПК України.
Водночас, положення статті 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 16 Правил розгляду справи стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду Комітетом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вказані правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17.
Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні АМК (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №910/13451/20).
Викладення структури Рішення АМК не регламентовано законодавчими приписами, як і з доводом Комітету про те, що останній не зобов'язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент особи, яка бере участь у справі, а межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру порушення; водночас у випадку об'єднання декількох епізодів (правопорушень), які стосуються різних торгів в одному рішенні, Комітетом повинно бути встановлено та доведено наявність ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням по кожному з них встановлених Комітетом обставин з посиланням на відповідні докази та факти, а також положення законодавства, якими Комітет керувався, приймаючи рішення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/13451/20 та від 28.10.2021 у справі № 910/20229/20.
Як зазначається в оскаржуваному рішенні, доказами, зібраними у Справі, доведено, що дії ПП «ЗМЗ» та ТОВ «ТБ «СОЛЧЕН», є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів Торгів, які полягали у: - місцезнаходженні Відповідачів за однією адресою; - використанні Відповідачами одних і тих же ІР-адрес під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування клієнт-банк для проведення операцій по банківських рахунках; - використанні Відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси під час подання тендерних пропозицій для участі у Торгах; - використанні Відповідачами однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу до аукціону у Торгах;- наданні поворотної фінансової допомоги; - схожості в оформленні документів, завантажених Відповідачами в електронних файлах для участі у Торгах; - наявності ідентичного дефекту друку у документах, поданих Відповідачами для участі у Торгах; - однакових властивостях електронних файлів, завантажених Відповідачами для участі у Торгах; - ціновій поведінці Відповідачів; - зазначенні Відповідачами однієї і тієї ж електронної поштової скриньки при відкритті банківських рахунків в АТ «УКРСИББАНК»; - зазначенні ТОВ «ТБ «СОЛЧЕН» мобільних номерів телефонів, абонентом яких є юридична особа, яка пов'язана відносинами контролю з ПП «ЗМЗ».
Судом проаналізовані надані документи, що стали підставою для постановлення АМКУ такого Рішення, в також доводи позивача та третьої особи щодо їх спільного місцезнаходження.
Враховуючи те, що АМКУ в оспорюваному рішенні встановлено обставини, які в сукупності виключили змагальність в процедурах закупівель, а саме взаємозв'язок учасників торгів через інших суб'єктів господарювання та посадових осіб, що надавали доступ до ІР-адрес, та які знаходилися за однією адресою місцезнаходження під час підготовки та участі у торгах, наявністю сталих господарських та фінансових зав'язків між учасниками, синхронність дій у часі та схожість файлів, що подавались у складі тендерних пропозицій в сукупності з іншими обставинами встановленими під час розгляду справи № 2/01-65-22, суд зазначає про те, що існування вказаних обставин не може бути простим збігом, специфікою надання послуг провайдером тощо та свідчить про взаємозв'язок товариств, обізнаність учасників торгів про господарську діяльність один одного, про узгодження їх дій, а також про те, що учасники процедури закупівлі мали можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі у торгах.
Суд зазначає, що позивач встановлені Відділенням в процесі розгляду справи №72/01-65-22 обставини, які знайшли своє відображення у оскаржуваному Рішенні, фактично належними та достатніми доказами не спростував.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Так, відповідно до п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті Рішення у справі № 72/01-65-22 Відділення діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Таким чином, суд прийшов до висновку про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повну відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на нього.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого,
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Зміївський машинобудівний завод" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "11" травня 2026 р.
СуддяМ.І. Шатерніков