Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" травня 2026 р.м. ХарківСправа №922/801/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 186.812,42 грн, з яких: 155.677,02 грн - сума заборгованості, яка виникла від попередньої оплати за Специфікаціями від 13.05.2025 №26/2501188 та від 24.06.2025 №28/2501516 до Договору поставки від 09.10.2020 №2004451; 31.135,40 грн - сума штрафу у зв'язку з неповерненням авансового платежу, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у частині повернення сплаченої позивачем попередньої оплати внаслідок поставки товару не в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 з урахуванням малозначності справи №922/801/26 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
31.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №7567/26), в якому не визнає жодної з пред'явлених позовних вимог та зазначає про те, що внаслідок комбінованого удару з використанням ракет та БПЛА був знищений весь склад готової продукції, в т.ч. товар, котрий мав бути поставлений позивачу за специфікацією від 24.06.2025 №28/2501516, що свідчить про наявність форс-мажорних обставин та виключає вину відповідача щодо прострочення постачання товару за спірним договором.
02.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №7877/26), в якій вважає безпідставними та необґрунтованими заперечення відповідача, викладені у відзиві. Зазначає, що після отримання від позивача передоплати та замовлення на поставку, відповідач не повідомляв про неможливість здійснити поставку всього обсягу товару. Також позивач не погоджував із відповідачем умови допоставки товару за специфікацією від 13.05.2025 №26/2501188. Окрім цього, сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати від 26.02.2026 №1200-26-0470 сам по собі не підтверджує наявність форс-мажорних обставин саме у спірних договірних правовідносинах сторін та не засвідчує причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами і невиконанням відповідачем конкретного зобов'язання за договором. Оскільки в сертифікаті чітко визначено конкретне зобов'язання, щодо якого засвідчуються форс-мажорні обставини, а саме - обов'язок з нарахування податкових зобов'язань, а не виконання договірних зобов'язань перед позивачем. Крім цього, позивач не отримував від відповідача відповідно до пункту 8.4. договору будь-яких письмових повідомлень/заяв про неможливість виконати ним умови договору в частині поставки товару. Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність форс-мажорних обставин саме у спірних договірних правовідносинах.
Правом на подання заперечень відповідач не скористався.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД" (постачальник) та АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (покупець) був укладений Договір поставки від 09.10.2020 №2004451 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції та послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього Договору (товар), що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку та за умовами, передбаченими цим Договором.
Згідно з пунктом 3.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього Договору.
Поставка товару здійснюється постачальником відповідно до пункту 3.1. даного Договору після отримання письмового повідомлення (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому повідомленні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього Договору (пункт 3.4. Договору).
У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. Договору загальна вартість товару за даним Договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього Договору та не може перевищувати ліміт в еквівалентності 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації (додатку до даного Договору). Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до цього Договору.
Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до даного Договору.
Згідно з пунктом 8.1. Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких зі своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін.
Настання форс-мажорних обставин та їх тривалість підтверджується сертифікатом ТПП України. Сторона зобов'язана негайно, не пізніше 3 календарних днів із моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та про їх припинення (пункти 8.3., 8.4. Договору).
Відповідно до пункту 8.5. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатися на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором.
В пункті 9.3. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується повернути на банківський рахунок покупця перераховану передоплату протягом 7 днів з моменту направлення відповідної вимоги покупця або самостійно протягом 7 днів після закінчення граничного терміну поставки товару, залежно від того, яка з цих подій настане раніше.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії Договору закінчується через один календарний рік із дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов'язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії даного Договору на обумовлений сторонами термін за тими ж умовами, підписавши відповідну додаткову угоду до цього Договору (пункт 12.1. Договору).
В подальшому між сторонами були підписані Специфікації від 13.05.2025 №26/25011188 на суму 1.046.934,00 грн та від 24.06.2025 №28/2501516 на суму 149.72,64 грн.
Згідно з пунктами 3 Специфікацій покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 100% відповідної партії товару на банківський рахунок постачальника за умови виконання пункту 4.8., 4.8.2. цього Договору за 30 календарних днів до дати здійснення постачальником відвантаження.
Відповідачем були виставлені рахунки на оплату від 27.05.2025 №181 на суму 1.046.934,00 грн та від 07.07.2025 №246 на суму 149.072,64 грн.
Позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти в загальній сумі 505.550,04 грн, про що свідчать платіжні інструкції від 06.06.2025 №282584 на суму 356.477.40 грн та від 17.07.2025 №283172 на суму 149.072.64 грн.
Також позивачем були надіслані замовлення на поставку від 09.06.2025 № 27-4043 на суму 356.477,40 грн (тканина поліпропілено ВА 130+25 г/м2, Ш.1000 у кількості 2.400,00 кг та ущільнювач синтетичний 8 мм у кількості 425 кг) з терміном поставки товару 06.07.2025 та від 22.07.2025 №10-4043 на суму 124.227,20 грн (тканина поліпропил., лам, щільн. 65+25 г/м2 у кількості 920 кг та стрічка п/пр біла у кількості 8700 п. м) з терміном поставки 18.08.2025.
На виконання умов Договору та Специфікації від 13.05.2025 №26/25011188 відповідачем був поставлений позивачу товар на загальну суму 349.873,02 грн, про що свідчить видаткова накладна від 26.06.2025 №483.
В подальшому відповідач надіслав позивачу лист від 22.08.2025 №22082025/06, в якому повідомив, що 26.07.2025 була пошкоджена інфраструктура підприємства ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД". В результаті обстрілу була знищена сировина для виготовлення продукції та вся готова продукція, яка очікувала відправки замовникам. Тому відповідач не в змозі виконати свої зобов'язання згідно з умовами Договору та повернути передоплату в розмірі 155.677,02 грн.
Листом від 03.10.2025 №9-7578 позивач просив відповідача надати сертифікат ТПП України, який підтверджує дію форс-мажорних обставин у ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД".
Надалі, позивач надіслав відповідачу претензію, в якій просив останнього сплатити в добровільному порядку заборгованість з попередньої оплати в розмірі 155.677,00 грн у зв'язку невиконання умов Договору в частині постачання товару.
Листом від 20.10.2025 №20102025/01 відповідач повідомив позивача щодо надання доказів форс-мажорних обставин та зазначив, що вказаний факт був належним чином задокументований органами державної влади України (копія акту про пожежу Державної служби України з надзвичайних ситуацій та копія акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації).
Листом від 24.10.2025 №1-7578 позивач повторно просив відповідача надати копію сертифікату ТПП України, який підтверджує дію форс-мажорних обставин у ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД", а також копію витягу з ЄРДР про порушення кримінального провадження та копію повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій про пожежу.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із вимогою від 05.02.2026 №7-4016, в якій зазначив про те, що відповідачем не був поставлений товар на загальну суму 155.677,02 грн за Договором, у зв'язку з чим АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" відмовляється від поставки товару за Специфікацією від 13.05.2025 №26/2501188 на суму 6.604,38 грн, а також за Специфікацією від 24.06.2025 №28/2501516 на суму 149.072,64 грн та вимагає протягом 7 днів повернути суму передоплати в розмірі 155.677,02 грн.
Втім відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, грошові кошти в сумі 155.677,02 грн не повернув.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача суму сплаченої попередньої оплати, а також штрафних санкцій.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору та підписаних між сторонами Специфікацій, з метою виконання взятих на себе зобов'язань, позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати грошові кошти в загальні сумі 505.550,04 грн, про що свідчать платіжні інструкції від 06.06.2025 №282584 на суму 356.477.40 грн та від 17.07.2025 №283172 на суму 149.072.64 грн.
Умовами Договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником відповідно до пункту 3.1. даного Договору після отримання письмового повідомлення (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому повідомленні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього Договору (пункт 3.4. Договору).
В подальшому позивачем були надіслані замовлення на поставку від 09.06.2025 № 27-4043 на суму 356.477,40 грн (тканина поліпропілено ВА 130+25 г/м2, Ш.1000 у кількості 2.400,00 кг та ущільнювач синтетичний 8 мм у кількості 425 кг) з терміном поставки товару 06.07.2025 та від 22.07.2025 №10-4043 на суму 124.227,20грн (тканина поліпропил., лам, щільн. 65+25 г/м2 у кількості 920 кг та стрічка п/пр біла у кількості 8700 п. м) з терміном поставки 18.08.2025.
На виконання умов Договору та Специфікації від 13.05.2025 №26/25011188 відповідачем був частково поставлений позивачу товар на загальну суму 349.873,02грн, про що свідчить видаткова накладна від 26.06.2025 №483.
На залишок попередньої оплати в сумі 155.677,02 грн товар поставлений не був.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні як докази поставки обумовленого товару за Договором у повному обсязі так і докази повернення відповідачем залишку попередньої оплати в розмірі 155.677,02 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив свій обов'язок з поставки товару згідно з отриманими від позивача замовленнями.
Посилання відповідача на погодження сторонами у специфікаціях толерансу (відхилення за кількістю/об'ємом) у +/- 5% як на відсутність порушення зобов'язань продавця з поставки узгодженого об'єму партії товару судом відхиляється, оскільки поставка товару не в повному обсязі (в межах визначеного сторонами толерансу в +/- 5%) не звільняє постачальника в подальшому здійснити допоставку товару в межах обумовлених строків поставки або повернути різницю в сумі між оплаченою та фактично поставленою партією товару.
Також у відзиві на позов відповідач зазначив, що внаслідок комбінованого удару з використанням ракет та БПЛА був знищений весь склад готової продукції, в т.ч. товар, котрий мав бути поставлений позивачу за специфікацією від 24.06.2025 №28/2501516, що свідчить про наявність форс-мажорних обставин та виключає вину відповідача щодо прострочення постачання товару та повернення попередньої оплати за Договором.
Відповідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина перша статті 617 ЦК України, стаття 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України".
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Щодо обставин непереборної сили сторони в Договір передбачили, зокрема:
- сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких зі своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін (пункт 8.1.);
- настання форс-мажорних обставин та їх тривалість підтверджується сертифікатом ТПП України (пункт 8.3.);
- сторона зобов'язана негайно, не пізніше 3 календарних днів із моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та про їх припинення (пункт 8.4.);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатися на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором (пункт 8.5.).
Судом встановлено, що по-перше відповідач у порушення пункту 8.4. Договору своєчасно не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, котрі виникли 26.07.2025. З відповідним листом відповідач звернувся до позивача лише 22.08.2025, а отже ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД" відповідно до пункту 8.5. Договору позбавлено права посилатися на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором. По-друге наданий відповідачем сертифікат Дніпропетровської ТПП від 26.02.2026 №180/08-15 сам по собі не підтверджує наявність форс-мажорних обставин саме у спірних договірних правовідносинах сторін, оскільки з його змісту вбачається, що він стосується обов'язку ТОВ "МЕГА ПАК ЛТД" нарахувати належним чином податкові зобов'язання, а не виконання своїх зобов'язань перед позивачем за спірним Договором. З огляду на це, такий сертифікат не приймається судом в якості доказу наявності форс-мажорних обставин саме за договором поставки №2004451 від 09.10.2020 року.
Суд також звертає увагу на те, що за загальним правилом неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від виконання самого зобов'язання (частина перша статті 617 ЦК України), тому посилання відповідача на звільнення від виконання основного зобов'язання є безпідставним.
Суд зазначає, що відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості з повернення попередньої оплати в сумі 155.677,02грн не надано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 155.677,02 грн.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім суми попередньої оплати позивач просить стягнути з відповідача штраф за неповерненням авансового платежу в розмірі 31.135,40 грн.
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Штраф за неповернення авансового платежу передбачений у підпункті 10.4.6. пункту 10.4. Договору. Згідно з ним у випадку неповернення авансового платежу у зазначений строк відповідно до пункту 9.3. цього Договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми неповерненого авансового платежу.
В пункті 9.3. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується повернути на банківський рахунок покупця перераховану передоплату протягом 7 днів з моменту направлення відповідної вимоги покупця або самостійно протягом 7 днів після закінчення граничного терміну поставки товару, залежно від того, яка з цих подій настане раніше.
Як вже зазначалось вище, позивачем було надіслано вимогу від 17.10.2025 про повернення попередньої оплати відповідачу 30.10.2025 року, докази надіслання містяться в матеріалах справи арк. спр 38,39. Крім того, в матеріалах справи наявне повторне звернення позивача до відповідача про повернення попередньої оплати від 05.02.2026 року, яке вручене останньому 20.02.2026 (арк. спр. 43). У зв'язку з чим строк повернення попередньої оплати є таким, що прострочено відповідачем.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт неповернення позивачу залишку попередньої оплати, свідчить про правомірність нарахування відповідачу штрафу.
Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу в сумі 31.135,40грн, судом встановлено, що розрахунок виконаний арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. У зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Окрім цього суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вжиття зі свого боку всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання (повернення попередньої оплати) та, як наслідок, відповідачем не доведено відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання за Договором, з приводу якого між сторонами виник спір у даній справі. Крім того, як вже зазначалось вище, посилання відповідача на форс мажорні обставини, не беруться ся судом до уваги, з огляду на вищезазначене, та оскільки обставини на які посилається відповідач зводяться до неможливості поставки товару, а не неможливості повернення попередньої оплати яка є предметом розгляду даної справи. З огляду це, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за Договором щодо повернення попередньої оплати відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ПАК ЛТД" (Україна, 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, код ЄДРПОУ 39203950) на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) 155.677,02 грн - сума попередньої оплати, 31.135,40 грн - сума штрафу у зв'язку з неповерненням авансового платежу та 2.662,40 грн - витрати зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "13" травня 2026 р.
СуддяН.С. Добреля