Рішення від 05.05.2026 по справі 920/1123/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

05.05.2026м. СумиСправа № 920/1123/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи №920/1123/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС»

(Кловський узвіз, буд. 7, приміщення 51, м. Київ, 01021,

код ЄДРПОУ 43285992)

до відповідача: Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» (вул. Січових Стрільців,

буд. 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 09804119)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

(вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016)

про визнання недійсним одностороннього правочину,

за участю представників сторін:

від позивача: Сільченко Т.А.,

від відповідача: Савчук О.Г.,

від третьої особи: Кустова Т.В.

при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. 18.07.2024, вчинений Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» у формі Вимоги про сплату штрафу, розірвання договору купівлі-продажу майна (активів) та повернення всього набутого за Договором від 13.02.2025 вих.№295.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в односторонньому порядку розірвано укладений між сторонами 18.07.2024 Договір купівлі-продажу (нерухоме майно) № GL19N1025527/2 (далі - Договір), шляхом пред'явлення Вимоги від 13.02.2025 №295 (далі - Вимога) про сплату штрафу, розірвання договору та повернення всього набутого за договором.

На думку позивача, вчинений відповідачем правочин має бути визнано недійсним оскільки:

1) Банк не мав підстав для розірвання Договору, оскільки не існувало доведеного факту порушення Товариством запевнень за п. 6.1 Договору станом на дату його укладення.

2) Товариство не порушувало запевнення, передбачені Договором, адже станом на дату укладення Договору не володіло інформацією щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства рф.

3) Єдине громадянство ОСОБА_1 , щодо якого було обізнане Товариство, - громадянство США.

4) Банк не мав та досі не має жодних доказів щодо наявності громадянства рф у ОСОБА_1 . Розірвання Банком Договору ґрунтується лише на припущеннях.

5) Як наслідок, одностороннє розірвання Договору вчинене з порушенням договірних умов та вимог, передбачених ст. 598 та 651-652 ЦК України.

6) Крім того, правочин Банку щодо одностороннього розірвання Договору є ще й нікчемним внаслідок порушення вимог ст. 654 ЦК України щодо форми розірвання договору.

Відповідач позов не визнає з огляду на те, що позиція позивача ґрунтується виключно на спробі уникнути відповідальності за надані ним при укладенні Договору запевнення та обов'язки, які були добровільно прийняті ним у межах свободи договору.

Як вказує відповідач, фактично, аргументація позивача зводиться до перекладання власних ризиків і наслідків їх реалізації на іншу сторону, тоді як за приписами цивільного законодавства кожна сторона несе відповідальність за дотримання умов правочину, який вона підписала.

Третя особа заперечує проти позову в повному обсязі, оскільки відповідно до пункту 6.1. Договору Покупець підтверджує та запевняє, що Покупець станом на дату укладення Договору не є особою, пов'язаною з державою-агресором в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187, (зі змінами), зокрема, не є громадянином російської федерації (крім того, що проживає на території України на законних підставах), юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства російської федерації, або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Тобто, при укладанні (підписанні) Договору позивач сам чітко і безумовно підтвердив та запевнив зазначені в пункті 6.1. Договору відомості і не посилався на необізнаність або «неволодіння інформацією» або неможливість достовірно стверджувати, про що безпідставно зазначає у позові.

Рух справи. Процесуальні заяви учасників справи. Процесуальні дії суду.

05.08.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд визнати недійсним односторонній правочин з розірвання Договору купівлі-продажу (нерухоме майно) № GL19N1025527/2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. 18.07.2024 року, вчинений Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» у формі вимоги про сплату штрафу, розірвання договору купівлі-продажу майна (активів) та повернення всього набутого за договором від 13.02.2025 вих.№295, а також стягнути судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

14.08.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву від 14.08.2025, б/н (вх.№3886) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1123/25; призначено підготовче засідання на 11.09.2025, 10:15; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив; запропоновано третій особі надати письмові пояснення стосовно суті спору, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.08.2025 через підсистему «Електронний суд» третьою особою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано до суду заяву (вх.№4620), відповідно до змісту якої просить суд продовжити третій особі встановлений ухвалою суду від 15.08.2025 процесуальний строк для подання письмових пояснень у справі до 08.09.2025, у зв'язку з перебуванням відповідального за ведення справи №920/1123/25 представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відпустці, надаючи при цьому докази на підтвердження вказаних обставин.

Ухвалою суду від 26.08.2025 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2025, б/н (вх.№4620 від 26.08.2025) про продовження процесуального строку на подання письмових пояснень у справі №920/1123/25 - задоволено; продовжено третій особі строк для подання письмових пояснень до 08.09.2025.

03.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№4175) на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

05.09.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№4241) на відзив на позовну заяву, згідно з якою позивач вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, а тому просить суд задовольнити позов повністю.

08.09.2025 через систему «Електронний суд» третьою особою надано до суду письмові пояснення (вх.№4273, 4827) у справі №920/1123/25, відповідно до яких просить суд продовжити строк для надання третьою особою письмових пояснень; відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» в повному обсязі.

09.09.2025 через систему «Електронний суд» третьою особою надано до суду:

- письмові пояснення (вх.№4278) у справі №920/1123/25;

- клопотання (вх.№4279), відповідно до якої просить суд розгляд справи №920/1123/25 здійснювати у закритому судовому засіданні в частині дослідження письмових доказів, проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення.

Розгляд справи 11.09.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.09.2025 по 12.09.2025.

Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 07.10.2025, 12:10.

26.09.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№4598) на пояснення на пояснення третьої особи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 58 хв. до 12 год. 43 хв. 07.10.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.10.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 07.10.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 28.10.2025, 10:30.

07.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (вх.№5333) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, відповідно до змісту якого просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Службу безпеки України (ЄДРПОУ 00034074, місцезнаходження: вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601, Україна) до участі у справі 920/1123/25.

17.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№5520) про зупинення провадження у справі, відповідно до якого просить суд зупинити провадження у справі № 920/1123/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/28143/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень Національного банку України, що розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 55 хв. 28.10.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 28.10.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 28.10.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 06.11.2025, 11:50.

29.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заперечення (вх.№5184) на заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 28 хв. до 12 год. 03 хв. 06.11.2025 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.11.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 06.11.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 27.11.2025, 11:10.

Розгляд справи 27.11.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відрядженні з 26.11.2025 по 27.11.2025.

Ухвалою суду від 28.11.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 11.12.2025, 10:50.

Ухвалою суду від 11.12.2025 клопотання третьої особи (вх.№4279 від 09.09.2025) про розгляд справи у закритому судовому засіданні в частині дослідження письмових доказів та проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення - задоволено; постановлено розгляд справи в частині дослідження письмових доказів, проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення здійснювати у закритому судовому засіданні; попереджено учасників справи про їх обов'язок відповідно до ч. 10 ст. 8 ГПК України щодо не розголошення інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні; у задоволенні клопотання відповідача (вх№5333 від 07.10.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відмовлено; у задоволенні клопотання позивача (вх.№5520 від 17.10.2025) про зупинення провадження у справі - відмовлено; відкладено підготовче судове засідання на 23.12.2025, 10:50.

17.12.2025 третьою особою надано до суду клопотання (вх.№6446), відповідно до змісту якого просить суд поновити пропущений процесуальний строк для надання доказів та долучити копії документів, доданих до клопотання.

22.12.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№6119) про відкладення розгляду справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 21 год. 03 хв. 22.12.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 23.12.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 23.12.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 20.01.2026, 10:20.

19.01.2026 через систему «Електронний суд» третьою особою надано до суду заяву (вх.№302), відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи повноваження представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

19.01.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№294) про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи 20.01.2026 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.01.2026 по 23.01.2026.

Ухвалою суду від 26.01.2026 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 17.02.2026, 10:20.

Відповідно до акту Господарського суду Сумської області від 17.02.2026 у справі №920/1123/25, у зв'язку з технічними проблемами з підсистемою відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/) судове засідання по справі № 920/1123/25, призначене на 17.02.2026, 10:20, не відбулось з технічних, незалежних від суду причин.

Ухвалою суду від 17.02.2026 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 03.03.2026, 11:40.

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1123/25 до 10.03.2026, 12:10.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду пояснення (вх.№1183) щодо листів СБУ, долучених клопотанням ФГВФО від 12.12.2025.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№1016, 1017) про витребування доказів, відповідно до якого просить суд: поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» строк на подання клопотання про витребування доказів у порядку ч. 1 ст. 81 ГПК України та задовольнити таке клопотання; витребувати у Господарського суду міста Києва (ЄДРПОУ: 05379487, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44В) лист Управління правового забезпечення Служби безпеки України від 10.10.2025 № 16/1745/дск-в з додатками, що знаходиться у матеріалах справи № 910/6365/25 та наданий на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі №910/6365/25; витребувати у Служби безпеки України (код ЄДРПОУ: 00034074, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) відомості щодо дати звільнення ОСОБА_2 - колишнього начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 51 хв. 10.03.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 10.03.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 10.03.2026 призначено підготовче засідання у справі №920/1123/25 на 17.03.2026, 10:40.

16.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№1321) у справі №920/1123/25.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1123/25 до 18.03.2026, 10:30.

17.03.2026 через систему «Електронний суд» третьою особою надано до суду заяву-заперечення (вх.№1346) на клопотання позивача про витребування доказів.

18.03.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду пояснення (вх.№1352) на клопотання позивача про витребування доказів, згідно з якими проти задоволення означеного клопотання заперечує, просить суд відмовити у його задоволенні.

Ухвалою суду від 18.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1123/25 до судового розгляду по суті на 14.04.2026, 10:30.

10.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду вступне слово (вх.№1929) у справі №920/1123/25.

13.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№1946) про відкладення розгляду справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 52 хв. 14.04.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.04.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 14.04.2026 призначено судове засідання у справі №920/1123/25 по суті на 28.04.2026, 10:20.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (вх.№2217) про відкладення розгляду справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 49 хв. 28.04.2026 по 11 год. 33 хв. 28.04.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 28.04.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 28.04.2026 призначено судове засідання у справі №920/1123/25 по суті на 05.05.2026, 12:00.

У судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засідання 05.05.2026 просили суд в позові відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підставі рішення Правлінням Національного Банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних» 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 383 «Про запровадження в AT «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким в AT «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «МЕГАБАНК», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків - Штогріній Ірині Вікторівні (далі - Уповноважена особа).

Надалі на підставі рішення Правління Національного Банку України від 21.07.2022 № 362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT «МЕГАБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації AT «МЕГАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

За результатами проведеного аукціону з продажу пулу активів АТ «МР БАНК», AT «МЕГАБАНК» та ПАТ «Промінвестбанк», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, укладеними з суб'єктами господарювання і фізичною особою, дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання та нерухомого майна (лот №GL19N1025527), 07.02.2024 ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (ЄДРПОУ: 43285992) стало переможцем запропонувавши найбільшу ціну, про що складено Протокол електронного аукціону №GFD001-UA-20240112-91082.

18.07.2024 між ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» та AT «МЕГАБАНК» укладено Договір купівлі-продажу (нерухоме майно) № GL19N1025527/2 від 18.07.2024 (далі - Договір купівлі-продажу), предметом якого є інше примiщення 6 - магазин непродовольчих товарів та ломбард (колишній офіс №6), загальною площею 127,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Сумська область, мiстo Суми, вулиця Героїв Крута (ранiше вулиця Черепiна), будинок 60 (шiстдесят), реєстрацiйний номер об'єкта нерухомого майна 87261659101.

У розділі 6 «Гарантії захисту національних інтересів» Договору передбачено умови застосування штрафних санкцій та розірвання Договору із поверненням у власність Банку набутого Покупцем майна (активу).

Відповідно до пункту 6.1. Договору Покупець підтверджує та запевняє, що Покупець станом на дату укладення Договору не є особою, пов'язаною з державою- агресором в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187, (зі змінами), зокрема, не є громадянином російської федерації (крім того, що проживає на території України на законних підставах), юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства російської федерації, або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Тобто, при укладанні (підписанні) Договору Позивач сам чітко і безумовно підтвердив та запевнив зазначені в пункті 6.1. Договору відомості і не посилався на необізнаність або «неволодіння інформацією» або неможливість достовірно стверджувати, про що безпідставно зазначає у позові.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що Сторони домовились, що у випадку виявлення Продавцем факту порушення Покупцем запевнень, вказаних у п. 6.1. розділу 6 Договору, Покупець, незважаючи на інші положення Договору, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 100% ціни Договору не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відповідної вимоги Продавця, та таке порушення буде вважатися істотною зміною обставин, якими Сторони керувалися при укладенні цього Договору, і відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України Договір достроково розривається на одинадцятий календарний день з дати відправлення Продавцем на зазначену в Договорі адресу Покупця вимоги про сплату штрафу, передбаченого цим пунктом Договору, та Покупець зобов'язаний до дня розірвання цього Договору повернути у власність Продавця все набуте за цим Договором.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» та виконання вимог Закону України «Про санкції», АТ «МЕГАБАНК» під час здійснення ліквідаційної процедури здійснювалася перевірка контрагентів банку на причетність до країни-агресора та застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до таких кредиторів.

18.12.2024 у засобах масової інформації, на сторінці Української Служби Радіо Свобода, були опубліковані матеріали, в яких зазначено про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» ОСОБА_3 з країною-агресором - російською федерацією.

З метою перевірки інформації отриманої від Радіо Свобода, Фонд звернувся із запитом до Служби безпеки України щодо підтвердження/спростування наявності громадянства російської федерації у ОСОБА_3 , яка є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС».

На запит Фонду від Служби безпеки України отримано лист-відповідь, щодо наявності у ОСОБА_3 паспорту громадянки російської федерації. Зазначені листи мають гриф «Для службового користування».

У зв'язку із цим, за клопотанням третьої особи ухвалою суду від 11.12.2025 було постановлено розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні в частині дослідження письмових доказів, проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення.

17.12.2025 третьою особою надано до суду для залучення до матеріалів справи копії доказів: лист Служби безпеки України від 25.12.2024 вих. №8/1/16909дск; лист АТ «МР БАНК» від 05.06.2025 №369/дск з додатком (копія листа Служби безпеки України від 09.05.2025 №8/1/3-7011дск); лист Служби безпеки України від 13.08.2025 №8/1/3-10929дск.

У судовому засіданні 05.05.2026 судом досліджено зміст вищезазначених доказів та установлено, що у листі Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму від 25.12.2024 №8/1/16909дск повідомлено про наступне:

Головним управлінням опрацьовано лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо можливої пов'язаності кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» з державою-агресором.

Так, отримано дані щодо наявності російського громадянства у кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ: 43285992, юр. адреса: м. Київ, Кловський узвіз, буд.7, приміщення 51, засновник «СПЕКТРУМ ЮЕЙ КРЕДІТ ЕЛЕЛСІ» (SPECTRUM UA CREDIT LLC) громадянки США ОСОБА_4 .

Встановлено, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Веденовка, Республіка Казахстан, має паспорт громадянки рф, серія: НОМЕР_1 від 02.03.2004.

Разом з цим, згідно із публічно-доступною інформацією на вебсайті https://service. nalog.ru/inn.do (офіційний веб-ресурс «федеральної податкової служби рф») отримано витяг з «Единого государственного реестра налогоплательщиков в отношении физического лица» держави-агресора, відповідно до якого громадянка рф ОСОБА_4 має ідентифікаційний код платника податків, а саме № НОМЕР_2 .

У той же час, відповідно до отриманого витягу з вебсайту https://es.pfrf.ru/serviceSnilsDuplicate (офіційний веб-ресурс рф для перевірки наявності СНІОР) наявні дані щодо отримання ОСОБА_4 унікального номеру СНІОР №133-088-062 39 від 24.12.2004, що може свідчити про офіційне працевлаштування останньої на території держави-агресора.

СНІОР (рос. СНИЛС) - унікальний номер індивідуального особового рахунку застрахованої особи в системі обов'язкового пенсійного страхування рф. СНІОР необхідний для упорядкування індивідуальних відомостей про працівника і про суми, які перераховує роботодавець на індивідуальний пенсійний рахунок працівника в рахунок майбутньої пенсії.

Крім цього, відповідно до інтегрованої міжвідомчої системи «Аркан» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, отримано дані, що ОСОБА_4 здійснила виїзд 05.02.2018 за межі території України, використовуючи закордонний паспорт рф № НОМЕР_3 .

До листа додано акт огляду Інтернет-сторінки від 19.12.2024.

Відомості щодо наявності у ОСОБА_4 дійсного станом на липень 2024 громадянства рф також надані у листі СБУ від 09.05.2025 №8/1/3-701дск.

Тому відповідач застосував п. 6.2. Договору та надіслав позивачу Вимогу від 13.02.2025 №295 про розірвання договору купівлі-продажу, сплату штрафу та повернення всього набутого за договором.

Позивач вважає, що зазначена вимога є одностороннім правочином та повинна бути визнана недійсною, з огляду на те, що:

1. Відсутні підстави у відповідача для розірвання договору, оскільки відповідач не мав жодних доказів щодо порушення позивачем запевнень, викладених у п. 6.1. Договору.

2. Відповідач у вимозі виклав лише припущення про наявність у ОСОБА_4 громадянства рф. Так, відповідач посилається на листи НБУ, публікацію у засобах масової інформації, інформацію, отриману від третьої особи, але не наводить належних доказів щодо громадянства ОСОБА_4 . При цьому, як зазначає позивач, ОСОБА_6 є громадянкою СІЛА та має паспорт громадянки США від 06.04.2021.

3. Для доведення порушення п. 6.1 Договору, у Банку має бути підстава для розірвання Договору - обізнаність Товариства про таке громадянство станом на дату підписання Договору.

Станом на 18.07.2024 - дату укладення Договору - ані Товариство, ані жоден державний орган, ані сам Банк не володіли інформацією про начебто наявну інформацію про російське громадянство ОСОБА_1 .

Неможливо порушити запевнення щодо пов'язаності з державою-агресором, якщо Товариство не мало і не могло мати відомості про таку пов'язаність.

Позивач здійснював усі передбачені законодавством дії для перевірки пов'язаності власників істотної участі із державою-агресором:

1) систематично направляв запити особам для отримання документів та інформації;

2) отримував від них Анкети фізичної та юридичної особи, запевнення про відсутність пов'язаності з російською федерацією;

3) направляв отримані документи до НБУ, який не висловлював сумнівів щодо отриманих відомостей.

Товариство також направило запити до СБУ, НБУ щодо наявності на дату укладення Договору відомостей про російське громадянство.

Зазначені державні органи повідомили про відсутність у них інформації про російське громадянство ОСОБА_1 на період, що охоплює дату укладення Договору.

Тому невідомо, яким чином Товариство мало самостійно виявити зв'язок із державою-агресором, якщо його не змогли встановити навіть компетентні державні органи.

4. Розірвання договору відповідачем суперечить ст. ст. 651-652, ст. 598 ЦК України, так як ЦК України чітко встановлено можливість припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе лише, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Тобто, право на одностороннє розірвання має бути чітко встановлене договором, і умови, які надають таке право, мають бути дотримані.

Якщо договір передбачає право одностороннього розірвання за певних підстав (порушення запевнень передбачених п. 6.1. Договору), то у момент розірвання така підстава повинна існувати.

5. Позивач порушив вимоги щодо форми правочину, так як за приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір № GL19N1025527/2 купівлі-продажу (нерухоме майно) від 18.07.2024 посвідчений нотаріально.

Водночас, Банк здійснив одностороннє розірвання Договору шляхом направлення Позивачу листа-вимоги від 13.02.2025, тобто у простій письмовій формі.

Тобто договір № GL19N1025527/2 не містить положень, які б дозволяли розірвання договору в іншій формі, ніж нотаріальна. Тому Банк повинен був:

- або звернутися до Позивача з проєктом додаткової угоди про розірвання Договору, яка потім мала бути укладена сторонами та також посвідчена нотаріально;

- або звернутися до нотаріуса для нотаріального посвідчення одностороннього правочину щодо розірвання договору відповідно до вимог ст. 654 ЦК України.

Банк не зробив нічого з вищеперерахованого. Як наслідок, Банк порушив імперативну вимогу закону, оскільки розірвання договору мало відбуватися в нотаріальній формі - такій самій, в якій було укладено Договір.

Таким чином, позивач вважає, що односторонній правочин з розірвання договору за змістом суперечить ЦК України, відсутні підстави для односторонньої відмови від Договору через відсутність у відповідача підстав для застосування п. 6.2. Договору, тому правочин повинен бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам Договору та ЦК України. Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Оскільки Банк порушив вимогу ст. 654 ЦК України щодо форми розірвання договору, правочин щодо одностороннього розірвання Договору є нікчемним в силу ст. 215 та ст. 219 ЦК України.

Законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Незважаючи на односторонній характер дій особи, вони можуть породжувати певні правові наслідки як для цієї особи, так і для інших осіб. Таким чином, правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов'язків призводить волевиявлення одного суб'єкта цивільного права.

За змістом положень частини 3 статті 202 ЦК України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Так у розгляді даного спору суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18 у спорі про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору, згідно з якою: «У разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи».

Позивач зазначає, що одностороннє розірвання договору вчинене з порушенням договірних умов та вимог, передбачених ст.ст. 598, 651-652 ЦК України, оскільки не існувало доведеного факту порушення позивачем п. 6.1. Договору на дату укладення договору, позивач не володів інформацією щодо наявності у Євсєєвої М. громадянства рф.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне з приводу викладених тверджень позивача.

Так, за приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом

Тобто припинення зобов'язання на вимогу 7 однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону 7 або передбачені умовами договору.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь- яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/5206/20.

Разом з тим припинення зобов'язання у зв'язку з односторонньою відмовою відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено як наслідок порушення зобов'язання, лише в тому випадку, якщо це встановлено договором або законом. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 зі справи №910/11352/17.

Суд виходить з того, що аналіз норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з'ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов'язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом).

Тому суд, виходячи зі встановлених обставин справи, досліджує підстави, які стали приводом для односторонньої відмови відповідача від Договору.

Такою підставою є узгоджені сторонами положення п. 6.1. Договору, згідно з якими позивач підтвердив та запевнив відповідача, що позивач не є юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин рф.

Станом на день укладення договору (18.07.2024) кінцевим бенефіціарним власником позивача була ОСОБА_7 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та не заперечується сторонами.

Пунктом 6.2. Договору передбачено право відповідача, у тому числі, достроково розривати договір на одинадцятий календарний день з дати відправлення позивачу повідомлення у випадку виявлення відповідачем факту порушення позивачем запевнень, вказаних у п. 6.1. Договору.

13.02.2025 відповідач надіслав позивачу Вимогу №295, у якій повідомив, у тому числі, про розірвання договору. При цьому, підставою для розірвання договору в односторонньому порядку відповідач зазначив наступне: «кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» є ОСОБА_4 , яка відповідно до офіційно отриманої Банком інформації має паспорт громадянки російської федерації серія: НОМЕР_1 від 02.03.2004 та ідентифікаційний код платника податків рф, а саме: № НОМЕР_2 .

Наведене підтверджує, що ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» порушено запевнення, які вказані в п. 6.1 розділу 6 «Гарантії захисту національних інтересів» Договору купівлі-продажу № GL19N1025527/2 від 18.07.2024 наслідком чого є сплата штрафних санкції, розірвання Договору та повернення отриманого за ним нерухомого майна.

Таким чином, відповідач в наслідок порушення умов договору позивачем правомірно скористався встановленим у п. 6.1 Договору правом на припинення зобов'язань у зв'язку з односторонньою відмовою.

Пояснення позивача щодо неналежного підтвердження факту наявності у ОСОБА_8 громадянства рф суд оцінює критично.

Так, факт наявності у ОСОБА_8 громадянства рф установлений Головним управлінням контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму (лист від 25.12.2024 №8/1/16909дск). У зазначеному листі повідомлено про наявність у ОСОБА_8 діючого паспорта громадянки рф №051405 від 02.03.2004 та ідентифікаційного коду платника податків рф № НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково- технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до положень чинного законодавства у тому числі на Службу безпеки України покладено ряд певних обов'язків і функцій, які дозволяють зазначеному органу здійснювати, зокрема, співробітництво з компетентними органами іноземних держав та здійснювати добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам.

Інформація отримана від Служби безпеки України є такою, що отримана в межах виконання завдань, покладених на вказаний орган законом, є достатнім та належним доказом, який підтверджує наявність у певної особи, зокрема, паспорта російської федерації та не суперечить вимогам, передбаченим у главі 5 ГПК України.

Також суд не може взяти до уваги пояснення позивача щодо відсутності у нього інформації станом на дату укладення договору щодо наявності у ОСОБА_8 громадянства рф, оскільки, як вже зазначалося вище, в п. 6.1. Договору визначено, що Покупець підтверджує та запевняє, що Покупець станом на дату укладення Договору не є особою, пов'язаною з державою-агресором.

При прийнятті позивачем на себе зобов'язань щодо повідомлення та підтвердження відомостей зазначених в п. 6.1 Договору, тягар впевненості в достовірності наданої інформації та її перевірки покладено саме на позивача, який надавав інформацію про себе і бенефіціарним власником якого є особа, щодо якої така інформація надавалась.

Також позивач вважає, що односторонній правочин з розірвання договору є нікчемним в силу ст. 654 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак у п. 6.2. Договору сторони не передбачили, що повідомлення про одностороннє розірвання договору повинно бути нотаріально оформлене.

Висновки суду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що умовами Договору передбачено право відповідача на односторонню відмову від Договору, відповідач обґрунтовано застосував підстави для одностороннього розірвання Договору з огляду на встановлені обставини справи.

Таким чином, позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом у позові відмовлено повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» до відповідача: Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним одностороннього правочину - відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. покласти на позивача.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.05.2026.

СуддяС.В. Заєць

Попередній документ
136469905
Наступний документ
136469907
Інформація про рішення:
№ рішення: 136469906
№ справи: 920/1123/25
Дата рішення: 05.05.2026
Дата публікації: 18.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.05.2026)
Дата надходження: 05.08.2025
Предмет позову: про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору купівлі-продажу
Розклад засідань:
11.09.2025 10:15 Господарський суд Сумської області
07.10.2025 12:10 Господарський суд Сумської області
28.10.2025 10:30 Господарський суд Сумської області
06.11.2025 11:50 Господарський суд Сумської області
27.11.2025 11:10 Господарський суд Сумської області
11.12.2025 10:50 Господарський суд Сумської області
23.12.2025 10:50 Господарський суд Сумської області
20.01.2026 10:20 Господарський суд Сумської області
17.02.2026 10:20 Господарський суд Сумської області
03.03.2026 11:40 Господарський суд Сумської області
10.03.2026 12:10 Господарський суд Сумської області
17.03.2026 10:40 Господарський суд Сумської області
18.03.2026 10:30 Господарський суд Сумської області
14.04.2026 10:30 Господарський суд Сумської області
28.04.2026 10:20 Господарський суд Сумської області
05.05.2026 12:00 Господарський суд Сумської області