вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" травня 2026 р. Справа № 918/172/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА"
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: Таборовець Андрій Петрович;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ГРУП" (Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" (Відповідач) про стягнення з заборгованості в розмірі 336 640,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки від 21.11.2022 № 1 у частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 18.03.2026.
До суду 12.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026 задоволено заяву Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 13.03.2026 та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 18.03.2026 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.03.2026 відкладено підготовче засідання на 15.04.2026.
Представник Відповідача в судове засідання 15.04.2026 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2026 закрито підготовче провадження у справі № 918/172/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2025.
До суду 13.05.2026 від представника Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку з добровільною оплатою Відповідачем заборгованості у вказаному розмірі після відкриття провадження у даній справі та просить закрити провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Розглянувши заяву та заслухавши позицію представника Позивача суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. заборгованості з огляду на таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
У даному випадку предметом спору є стягнення з Відповідача грошових коштів.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
З огляду на викладене та враховуючи, що Відповідачем сплачено 20 000,00 грн. заборгованості після відкриття провадження у справі (ухвала суду від 16.02.2026), на підтвердження чого Позивачем до матеріалів справи долучено платіжні інструкції від 06.03.2026 № 942 на суму 15 000,00 грн. та від 27.04.2026 № 51 на суму 5 000,00 грн., тому провадження у вказаній частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином предметор розгляду у даній справі є заборгованість у розмірі 316 640,00 грн.
Представник Позивача у судовому засідання 13.05.2026 підтримав позицію викладену у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача в судові засідання 18.03.2026, 15.04.2026 та 13.05.2026 не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками, а саме:
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 16.02.2026) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 16.02.2026;
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 18.03.2026) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 18.03.2026;
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 15.04.2026) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 16.04.2026.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".
Отже про дату, час та місце проведення засідань з розгляду справи 18.03.2026, 15.04.2026 та 13.05.2026 Відповідача повідомлялось шляхом надсилання електронного листа в його електронний кабінет.
Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, яка була отримана останнім 16.02.2026 в електронний кабінет, Відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 03.03.2026 включно.
Крім того суд звертає увагу, що Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (03.03.2026).
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача, станом на час ухвалення рішення до суду, не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі №918/172/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 21.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ГРУП" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" (Покупець) укладено договір поставки товару № 1 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується проводити поставку (продаж) Покупцю у власність (повне господарське відання) ДСП, стільниці, МДФ, ХДФ (Товар), окремими партіями, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах Постачальника рахунку фактурі, видаткових накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з пунктами 2.2-2.3 Договору датою поставки (передачі) товару Постачальника у власність Покупця, є дата зазначена в накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару).
Товар вважається поставленим Постачальником та переданим у власність Покупця з моменту підписання Покупцем накладних, які свідчать про факт отримання Товару, і не потребує підписання між Сторонами цього Договору будь-яких актів приймання-передачі товару у власність.
Пунктами 2.4-2.5 Договору передбачено, що фактично оформлені накладні на відпуск товару, виписані на підставі довіреностей на одержання матеріальних цінностей (товару), відповідно до вимог діючого законодавства України є належним підтвердженням права власності Покупця на Товар.
Сторони домовились, що всі документи відправлені електронною поштою мають юридичну силу однакову з оригіналами, до моменту отримання оригіналів.
Відповідно до пункту 5.3 Договору загальна орієнтовна ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка Товару за даним Договором окремими партіями, та визначається виходячи із встановлених цін на продукцію.
Згідно з пунктом 6.1 оплата Покупцем здійснюється на підставі відповідних документів зазначених в пункті 1.2 цього Договору, які Постачальник виписує на кожну партію Товару та передає Покупцю у момент отримання Товару Покупцем.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури Постачальником, на умовах 100% попередньої оплати за Товар.
Відповідно до пункту 6.5 Договору Товар вважається повністю оплаченим з дня надходження всієї суми коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний у даному Договорі.
Пунктами 9.1-9.3 Договору передбачено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 цього Договору та закінчується "31" грудня 2024 року, але до повного виконання зобов'язань Сторонами відповідно цього Договору.
Дія цього Договору вважається продовженою строком на один календарний рік у випадку відсутності заперечень обох Сторін проти такого продовження строку дії цього Договору.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.
На виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар за період з 05.09.2025 по 21.10.2025 на загальну суму 521 640,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- від 05.09.2025 №554 на суму 57 960,00 грн;
- від 08.09.2025 № 556 на суму 57 960,00 грн;
- від 30.09.2025 №652 на суму 13 041,00 грн;
- від 11.10.2025 №648 на суму 57 960,00 грн;
- від 13.10.2025 №658 на суму 57 960,00 грн;
- від 14.10.2025 №661 на суму 57 960,00 грн;
- від 15.10.2025 №663 на суму 57 960,00 грн;
- від 16.10.2025 №669 на суму 44919,00 грн;
- від 20.10.2025 №681 на суму 57 960,00 грн;
- від 21.10.2025 №682 на суму 57 960,00 грн.
Відповідачем здійснена часткова оплата прийнятого за видатковими накладними товару в розмірі 185 000,00 грн., про що зазначено Позивачем у позовній заяві. Вказана обставина підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 22.08.2025 № 559 на суму 30 000,00 грн., від 05.09.2025 №3382 на суму 100 000,00 грн., від 07.11.2025 №3606 на суму 5 000,00 грн., від 31.12.2025 № 3835 на суму 50 000,00 грн., а також актом звірки взаємних розрахунків за період липень 2025 року - грудень 2025 року між Позивачем та Відповідачем за Договором, який підписаний лише Позивачем.
При цьому згідно з пунктом 6.6 Договору відмова Покупця від проведення звірки взаєморозрахунків без обгрунтованих підстав дає право Постачальнику скласти такий акт в односторонньому порядку. Такий акт має юридичну силу для обох сторін, приймається Сторонами як беззаперечний доказ заборгованості Покупця та є підставою для Постачальника вимагати від Покупця погашення боргу за отриманий товар та нарахування штрафних санкцій згідно пунктом 7.5 цього Договору.
Як зазначає Позивач, Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим, за останнім рахується заборгованість у розмірі 316 640,00 грн. (з урахуванням сплати Відповідачем заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. після відкриття провадження у справі).
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений Позивачем та Відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої ствтті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з частинами першою та другою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням пункту 6.3 Договору та положень частини першої статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати поставленого Позивачем товару.
Незважаючи на умови Договору, Відповідач не здійснив відповідних розрахунків за поставлений товар у встановлені Договором строки.
За таких обставин та враховуючи, що факт поставки Позивачем товару на виконання умов Договору підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів оплати з боку Відповідача поставленого йому товару, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу в заявленому розмірі судом визнаються обґрунтованими.
Крім того суд враховує, що акт звірки взаємних розрахунків за період липня 2025 року - грудень 2025 року між Позивачем та Відповідачем за Договором, в якому зазначено про наявну у Відповідача перед Позивачем заборгованість у розмірі 336 640,00 грн., що, у свою чергу, є додатковим підтвердженням існуючої заборгованості.
Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами. Також суд зверає увагу на те, що Відповідачем було здійснено часткову оплату, що є підтвердженням наявності договірних правовідносин між сторонами та відповідної заборгованості.
Судом встановлено, що Відповідачем після відкриття провадження у справі було сплачено 20 000,00 грн. заборгованості та провадження у цій частині закрито судом.
Докази того, що Відповідач сплатив решту суми заборгованості 316 640,00 грн. за поставлений товар у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 316 640,00 грн. основного боргу такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги у розмірі 316 640,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим, з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн., судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у справі зі сплати судового збору у сумі 3 797,30 грн. покладаються на Відповідача.
Крім того Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на праничу допомогу, які він очікує понести у зв'язку з розглядом у суді першої інстанції, а саме 30 000,00 грн., та у судовому засіданні 13.05.2026 заявлено про те, що Позивач бажає подати докази понесення таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Вказана заява буде розглянута судом відповідно до вимог та строків встановлених статтями 129, 221 ГПК України, у разі виконання Позивачем вимог частини восьмої статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмір 20 000,00 грн.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, кабінет 42, код ЄДРПОУ 44908073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ГРУП" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, буд. 23, код ЄДРПОУ 40456391) 316 640,00 грн. (триста шістнадцять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок) основної заборгованості та 3 797,30 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 30 копійок) витрат зі сплати судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ГРУП" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, буд. 23, код ЄДРПОУ 40456391).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "ПРОМБУДОВА" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, кабінет 42, код ЄДРПОУ 44908073).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13 травня 2026 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон