вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
12 травня 2026 року м. Рівне Справа № 918/108/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт"
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся"
про: банкрутство
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт"
кредитор: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
кредитор: Головне управління ДПС у Рівненській області
секретар судового засідання: С.Коваль
представники сторін:
представник боржника: Я.Нагірняк (офлайн, представник не долучився до участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду)
арбітражний керуючий: Р.Панченко (офлайн, представник не долучився до участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду)
представник кредитора (ГУ ДПС у Рівненській області ): Н.Гоч (в залі суду)
Обставини справи
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (ідентифікаційний код 41891544).
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 3 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (ідентифікаційний код 41891544), призначив заяву до слухання у підготовчому засіданні на 17 лютого 2026 року на 15:00 год.
Ухвалою від 17 лютого 2026 року суд відклав підготовче засідання на 10 березня 2026 року. Також суд запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" до 9 березня 2026 року надати суду письмові пояснення щодо можливості боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. В тому числі суд запропонував боржнику надати, за наявності, підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Ухвалою від 10 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі №918/108/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (ідентифікаційний код 41891544), визнав вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" у розмірі: 26 624 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга); 8 365 430,50 грн заборгованості (4 черга задоволення), 633 936,85 грн (6 черга задоволення), вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" у розмірі 2 262,71 грн відхилив, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (ідентифікаційний код 41891544) до 26 серпня 2026 року, розпорядником майна призначив Панченка Романа Миколайовича, вжив заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, проведення попереднього засідання суду призначив на 12 травня 2026 року.
11 березня 2026 року здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (ідентифікаційний код 41891544) на офіційному веб-порталі судової влади України.
9 квітня 2026 року від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про визнання вимоги кредитора до боржника у даній справі.
Ухвалою від 14 квітня 2026 року суд прийняв вказану заяву з грошовими вимогами до боржника до розгляду, призначити розгляд заяви у судовому засіданні на 12 травня 2026 року.
13 квітня 2026 року від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла заява про визнання вимоги кредитора до боржника у даній справі.
Ухвалою від 23 квітня 2026 року суд прийняв вказану заяву з грошовими вимогами до боржника до розгляду, призначити розгляд заяви у судовому засіданні на 12 травня 2026 року.
29 квітня 2026 року арбітражний керуючий подав повідомлення про розгляд кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
29 квітня 2026 року арбітражний керуючий подав повідомлення про розгляд кредиторських вимог Головного управління ДПС у Рівненській області.
В судове засідання представники боржника, кредитора (банку), арбітражний керуючий не з'явились, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
В судовому засіданні представник кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області підтримав подану кредиторську заяву.
Згідно з правилами статті 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Згідно з нормами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство здійснено 11 березня 2026 року, відповідно строк для заявлення вимог конкурсних кредиторів за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство встановлений до 10 квітня 2026 року включно.
За наслідками розгляду поданих та прийнятих до розгляду кредиторських вимог суд зазначає наступне.
Кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
9 квітня 2026 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з заявою про визнання грошових вимог, відповідно до змісту якої кредитор просить суд визнати грошові вимоги в розмірі 175 373,57 грн, що підлягають включенню до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів боржника та судовий збір у розмірі 5 324,80 грн до першої черги задоволення.
Зава подана в межах строків встановлених частиною 1 статті 45 КУзПБ.
За результатами розгляду вказаної заяви судом встановлено, що 6 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (далі - клієнт) підписало заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, в якій просило відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, картковий рахунок № НОМЕР_2 у гривні та рахунок для соціальних виплат № НОМЕР_3 у гривні. У заяві зазначено відомості про Товариство, зокрема: контакти; дані про виконавчі органи; кінцевих бенефіціарних власників; структуру засновників; характеристику джерел надходження коштів та інших цінностей на рахунки Клієнта; мету встановлення ділових відносин з Банком (депозити); послуги банку, які планується використовувати, і відповідальні особи (рахунок та розрахунки з партнерами в національній валюті) тощо.
У заяві також вказано, що клієнт в порядку ст. 634 ЦК України приєднується до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, та які разом із пам'яткою Клієнта та тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Відповідно до п. 3.2.1.1. цих умов, вид кредиту "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта.
Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "Приват24", мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг).
Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг, Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення Кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому "Умов та правил надання банківських послуг". Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні Банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні
За визначенням п. 3.2.1.1.5. Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт стосовно до цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного Банку України. Обов'язковою умовою встановлення/користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою поручителем.
Як встановлено п. 3.2.1.1.6. Умов та правил надання банківських послуг, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших).
Ліміт може бути збільшений Банком на суму в межах 10% від розміру Ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 3.2.1.2.1.6, 3.2.1.2.2.14, і на суму в межах 5% від розміру Ліміту + 1000 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15, 3.2.1.5.8 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п. 3.2.1.1.8. Умов та правил надання банківських послуг, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі далі - "Угода"). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг". Згідно ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.
Згідно з п. 3.2.1.1.9. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", Банк збільшує процентну ставку на 1% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших), із зазначенням підстави порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18 і дати початку нарахування підвищених відсотків. За умови відновлення виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.2.2.18, Клієнт за користування кредитом сплачує відсотки згідно зі стандартними ставками, передбаченими тарифами Банку на момент зміни ставки. При цьому Банк направляє повідомлення Клієнту із зазначенням процентної ставки і дати початку її нарахування на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших).
Проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг", проводиться Банком до дати, яка встановлюється відповідно до п. 3.2.1.1.8. цього розділу "Умов та Правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.1.10. Умов та правил надання банківських послуг).
Як встановлено п. 3.2.1.1.11. Умов та правил надання банківських послуг, за сумами кредиту, отриманими з 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" не більше 30 днів.
Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення на фінансовий телефон Клієнта або іншими засобами. Узгоджений сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів (п. 3.2.1.1.12. Умов та правил надання банківських послуг).
У п. 3.2.1.1.13. Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".
Забезпеченням виконання зобов'язань по поверненню Клієнтом кредиту є надання поруки поручителем/ями, або зазначеними у "Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки" або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв'язку Клієнта та Банка (зокрема, система інтернет клієнт-банк "Приват24" або інші), за виконання Клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих умов (п. 3.2.1.3.2. Умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п. 3.2.1.3.2.1. Умов та правил надання банківських послуг, порука дійсна з моменту повідомлення Банком поручителя/лів про розмір встановленого Клієнтові кредитного ліміту або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших). При цьому вважається, що поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений.
Згідно з п. 3.2.1.3.2.3. та п. 3.2.1.3.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, поручитель/і відповідає перед Банком за виконання зобов'язань Клієнта в тому ж розмірі, що і Клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання Клієнтом зобов'язань за кредитним договором, Клієнт і поручитель/і відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
3.2.1.4.1.1. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів*.
3.2.1.4.1.2. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних. За сумами кредиту , отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
3.2.1.4.1.3. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Канікули) зобов'язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов'язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення. За невиконання Клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
* - Банк залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов та правил надання банківських послуг).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов та правил надання банківських послуг).
Пунктом 3.2.1.4.3. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов та правил надання банківських послуг) Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.
Вказані обставини також встановлені у рішенні Господарського суду Рівненської області від 2 березня 2023 року у справі №918/50/23.
Зокрема вказаним рішенням суд встановив обґрунтованість вимог про стягнення 161 133,41 грн заборгованості за кредитом та 2 417,00 грн судового збору.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За визначенням статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'зків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За умовами частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1072 ЦК України, банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
Водночас, з огляду на норми ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Згідно з правилами статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини договірних Сторін.
Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009р., "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008р.).
Res judicata (лат.) - правова доктрина, що походить із римського права і означає остаточність рішення суду, яке набрало законної сили. "Res judicata" (вирішена справа), це скорочення від фрази "res judicata pro veritate habetur!" (лат.- судове рішення визнається за істину), що означає незмінність рішення і передусім необхідність безпосереднього забезпечення його виконання. Значення "res judicata", полягає в тому, що сторона, яка при завершенні судового провадження отримала належне й остаточне рішення, не може ініціювати інше провадження щодо того самого спору за тим самим правопорушенням. Таким чином положення попереджає пролонгування судового провадження.
Заявник вказує, що надавши боржнику кредит, АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов'язання за договором банківського обслуговування, що підтверджується доданими виписками за рахунками, однак, боржник взяті на себе зобов'язання не виконав, через що утворилася заборгованість розмір якої за період з 30.04.2021 по 09.03.2026 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство) складає 175 373,57 грн: 161 133,41 грн заборгованість за кредитом, 5 538,96 грн заборгованість за процентами, 6 284,20 грн заборгованість з комісії, 2 417, 00 грн судовий збір по справі № 918/50/23, - що підлягає внесенню до четвертої черги вимог кредиторів.
29 квітня 2026 року розпорядником майна подано повідомлення про результати розгляду заяв, у відповідності до якого розпорядником майна визнаються вимоги АТ КБ "ПриватБанк" як вимоги не забезпечені заставою в повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 64 КУзПБ, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Таким чином до визнання підлягають наступні вимоги в розмірі 175 373,57 грн (четверта черга).
Згідно з правилами статті 64 КУзПБ, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
При поданні заяви про відкриття провадження у даній справі АТ КБ "ПриватБанк" сплачено 5 324,80 грн судового збору.
Таким чином, визнаними мають бути вимоги в розмірі 5 324,80 грн витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (перша черга).
Кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області
13 квітня 2026 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано заяву в якій останній просить суд визнати вимоги кредитора до боржника у даній справі у розмірі 1 913 164,89 грн, з яких 1 390 838,89 грн третя черга заборгованість з основного платежу та 522 323,00 грн штрафних санкцій і пені шоста черга.
Заяву подано поза межами строків установлених частиною 1 статті 45 КУзПБ.
Згідно з положеннями статті 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Щодо вказаної заяви суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Заява Головного управлінні ДПС у Рівненській області мотивована тим, що загальна сума заборгованості по податках та внесках боржника ТОВ "Доля Полісся" станом на 09.03.2026 р. складає 1 913 164,89 грн., з яких основного платежу 1 390 838,89 грн, штрафних санкцій 30 629,57 грн та пені 491 696,43 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих але не сплачених зобов'язань, застосованих податковим органом штрафних фінансових санкцій, а також нарахованої пені згідно зі статтею 129 ПКУ за період з 31.01.2022 року.
У своєму повідомленні за результатами розгляду заяви розпорядник майна повідомив, що визнає заявлені вимоги повністю в розмірі.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У своїй заяві кредитор вказує, що заявлена до визнання сума є заборгованістю з орендної плати за землю а також податку на прибуток.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з визначеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Згідно з приписами статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Згідно з положеннями пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За нормами статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з приписами статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно з визначеннями пункту 14.1.136. статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з нормами пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно з приписами пункту 288.4. статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з положеннями пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Згідно з нормами пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 54.3 ст.54 ПК України передбачено випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (ч. 58.2. ст. 58 ПК України).
Згідно з положеннями статті 59 ПК України, разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з правилами статті 64 КУзПБ, у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
Суд відзначає, що наявні кредиторські вимоги стверджуються відповідним належними та допустимими доказами, відтак з врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що кредиторські вимоги ГУ ДПС у Рівненській області підлягають до визнання 1 390 838,89 грн заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) як вимоги 3 черги задоволення та 522 323,00 грн штрафних санкцій і пені як вимоги 6 черги задоволення.
При поданні заяви заявником сплачено 5 324,80 грн судового збору, а отже вказані вимоги зараховуються до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (перша черга).
Інші процесуальні питання
Згідно з правилами статті 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Відповідно до статті 48 КУзПБ, протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання.
У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий.
Статтею 49 КУзПБ установлено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
На виконання вимог статті 49 КУзПБ суд вважає за необхідне призначити у справі підсумкове засідання.
Керуючись статтями 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати вимоги кредитора Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі: 5 324,80 грн витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (перша черга); 175 373,57 грн заборгованість (четверта черга).
2. Визнати вимоги кредитора, який не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі: 5 324,80 грн витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (перша черга); 1 390 838,89 грн заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) (третя черга); 522 323,00 грн штрафних санкцій і пені (шоста черга).
3. Зобов'язати розпорядника майна арбітражного керуючого у 10-ти денний строк після проведення попереднього засідання відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення (належні докази повідомлення надати суду).
4. Встановити дату проведення зборів кредиторів не пізніше 22.05.2026 року.
5. Рішення зборів кредиторів подати до суду протягом п'яти днів після його проведення.
6. Кредиторам забезпечити участь свого представника у зборах кредиторів.
7. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
8. Підсумкове засідання призначити на "16" червня 2026 р. на 11:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області (за адресою 33013, м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26А) в залі судових засідань №12.
Копію ухвали направити кредиторам, розпоряднику майна боржника, боржнику.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку установленому статтями 254-257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Андрій КАЧУР