65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3769/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 Б)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Жуковського Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 69708,24 грн.
Позивач Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські Електромережі" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача фізичної особи-підприємця Жуковського Андрія Вікторовича про стягнення 69708,24 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, вирішено інші процесуальні питання.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" задоволено повністю.
27.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою суду від 28.04.2026 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про ухвалення додаткового судового рішення прийнято до розгляду; постановлено здійснювати розгляд заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд враховує, що ухвала суду від 28.04.2026 направлена позивачу та відповідачу до їх Електронних кабінетів та доставлена до них 30.04.2026.
За наведеного суд констатує, що сторони є належним чином повідомленими про розгляд даної заяви, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд даної заяви.
Жодних заяв, клопотань чи заперечень від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ст.ст. 240, 244 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 31.12.2025 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" (далі - адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правничої допомоги № 621-ОЕМ-РП (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту відповідно до умов цього договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього договору (далі - правнича допомога), а клієнт зобов'язується прийняти правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені сторонами у цьому договорі.
За умовами п. 1.2. договору, для цілей цього договору видами правничої допомоги, що може надаватись виконавцем, є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань; юридичний аналіз та розробка загальної стратегії по справі; вивчення матеріалів справи; підготовка позовної заяви, заяв по суті справи згідно з Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та інших процесуальних документів; підготовка та подання клопотання про залучення доказів; підготовка та подання письмових пояснень по справі; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру при розгляді справи судом, у тому числі у суді апеляційної та касаційної інстанції (в тому числі, але не обмежуючись, апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну та касаційну скарги); проведення аналізу судової практики; збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів; підготовка до судового розгляду справи; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом; підготовка та подання заяви про надання доказів понесених судових витрат; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат; виконання інших дій, що випливають зі змісту договору.
Пунктом 1.3. договору передбачений обсяг повноважень, які клієнт надав адвокатському об'єднанню.
Відповідно до п. 1.4. договору, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, відображаються сторонами в звітах про надання правничої допомоги.
Розділом 2 договору передбачені права та обов'язки сторін.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що адвокатське об'єднання звітує за результатами виконання доручення клієнта і надання правничої допомоги, надаючи на погодження клієнту звіт про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору, звіт складається та підписується адвокатським об'єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання правничої допомоги. Звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатським об'єднанням на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.
За умовами п.п. 3.6., 3.11.-3.13. договору, звіт про надання правничої допомоги може бути оформлений сторонами у вигляді електронного документу (далі - електронні документи) з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторони. Накладання КЕП, обмін первинними документами, зазначеними в п. 3.1. цієї додаткової угоди, здійснюється сторонами за допомогою комп'ютерної програми Вчасно/M.E.Doc "Мій електронний документ". Відправлення, доставка, отримання, підписання або здійснення інших дій з первинними документами підтверджується за допомогою програми. Електронні документи, підписані за допомогою КЕП, за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином.
Відповідно до п. 4.1.- 4.4. договору, розмір винагороди адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги. Загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 3000000,00 грн. з ПДВ. Всі додаткові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, включаються до звіту і компенсуються адвокатському об'єднанню клієнтом. Оплата наданої правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) адвокатським об'єднанням за відповідним дорученням клієнта протягом 30 календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь клієнта суми.
Згідно з п. 5.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2026, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір укладено між сторонами без будь-яких зауважень.
05.01.2026 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" було укладено додаткову угоду, в якій сторони погодили доповнити розділ 4 договору пунктами 4.5 - 4.9 наступного змісту:
- "4.5. Після набрання судовим рішенням або додатковим рішенням законної сили про присудження судових витрат на професійну правничу допомогу сторонами протягом 15 робочих днів оформлюється акт наданих послуг, що є підтвердженням надання правничої допомоги за цим договором та підставою для здійснення остаточних розрахунків за надану правничу допомогу в сумі, зазначеній в акті наданих послуг";
- "4.6. Фактична вартість правничої допомоги за відповідною справою дорівнює затвердженій рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції сумі стягнення витрат на правничу допомогу";
- "4.7. У випадку зменшення або збільшення рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції суми щодо стягнення витрат на правничу допомогу по відношенню до звіту, наданого адвокатським об'єднанням клієнту по відповідній справі та підписаного сторонами, такий звіт не потребує корегувань, остаточна вартість правничої допомоги зазначається сторонами у актах наданих послуг";
- "4.8. До порядку підписання акту наданих послуг застосовуються вимоги щодо підписання документів за допомогою КЕП, передбачені пунктами 3.5.-3.16 договору";
- "4.9. На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) адвокатське об'єднання реєструє податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється адвокатським об'єднанням у строки, встановлені Податковим кодексом України".
20.04.2026 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" було підписано звіт про надання правничої допомоги, в якому сторони погодили, що Адвокатським об'єднанням "Перший радник" під час розгляду справи № 916/3769/25 в Господарському суді Одеської області надано правничу допомогу, а саме:
№Правнича допомогаАдвокат, що надає правничу допомогуВитрачений адвокатом час (год.)
1. Збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом, розробка загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді.Швидкий О.О.5,00
2. Проведення аналізу судової практики у подібних спорахШвидкий О.О.2,00
3. Підготовка та подання до суду процесуальних та інших документів правового характеру по справі (позовна заява з додатками, інші процесуальні документи)Швидкий О.О.5,00
За умовами п.1 звіту, загальний розмір винагороди адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 10000,00 грн., що разом з ПДВ 20% - 2000,00 грн., становить 12000,00 грн.
В матеріалах справи наявні довіреність та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Швидким О.О.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч.ч. 3-6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Зазначеним положенням Конституції України відповідає стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з преамбулою Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ст.1 Закону, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 3 статті 4 Закону визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що до витрат сторін, понесених у зв'язку з розглядом господарської справи, закон відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, для надання якої в силу Конституції України діє адвокатура. Між цим, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність як індивідуально, так і в організаційних формах адвокатської діяльності, перелік яких є вичерпний, а саме - адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За змістом ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі №910/1344/19).
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Так об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Разом з цим, Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Також, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/6416/22, від 15.08.2024 у справі №910/18756/23.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
При зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі у судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 06.05.2025 у справі № 912/909/23).
У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, 20.04.2026 між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" було підписано звіт про надання правничої допомоги, з якого вбачається, що адвокатом, зокрема, виконані наступні роботи (надані послуги): збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом, розробка загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді; проведення аналізу судової практики у подібних спорах; підготовка та подання до суду процесуальних та інших документів правового характеру по справі (позовна заява з додатками, інші процесуальні документи).
Суд зауважує, що збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом, розробка загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді; проведення аналізу судової практики у подібних спорах; підготовка та подання до суду процесуальних та інших документів правового характеру по справі (позовна заява з додатками, інші процесуальні документи) - фактично охоплюється виконаною роботою щодо підготовки позову. При цьому суд наголошує, що ця справа не є складною, практика з розгляду відповідних спорів є сталою, обсяг доказів є незначним.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи вказане питання суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд враховує, що за своєю категорією дана справа є спором незначної складності.
На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та частково необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Отже, з огляду на специфіку справи, результат її вирішення, сталу судову практику з розгляду даних спорів, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/3769/25 є завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 12000,00 грн.
На переконання суду, покладення на відповідача витрат на правову допомогу у повному обсязі становитиме надмірний тягар для особи, що створить дисбаланс у правовідносинах сторін.
Дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та надані на її підтвердження докази, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі, такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. покладаються на відповідача. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. суд відмовляє та, відповідно, не покладає такі витрати на відповідача.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини позивача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73-79, 86, 126, 129, 236 - 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Жуковського Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 Б) - 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення складено і підписано 12.05.2026.