07.05.2026 Справа № 914/482/25
За заявою: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква Львівської області,
про розстрочку виконання судового рішення
у справі №914/482/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,
до відповідача: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква Львівської області,
про: стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн
Суддя Н.Є. Березяк
За участю секретаря судового засідання І.К.Капітанчук
Представники учасників справи:
від позивача: Романюк Б. І. - представник (в режимі відеоконференції);
від відповідача (заявника): не з'явився
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/482/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/482/25 від 13.11.2025 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 21 462 832,34 грн та 128 776,99 грн судового збору; провадження у справі в частині стягнення 1 770 600,66 грн закрито.
На адресу суду, 24.03.2026 надійшла заява (вх.№1347/26) від відповідача про розстрочення виконання судового рішення, у якій просив суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/482/25 від 13.11.2025 шляхом розстрочення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 21 572 832,34 грн строком на 1 (один) рік шляхом сплати заборгованості щомісячно з квітня 2026 року до березня 2027 року, а саме: до 30.04.2026 у розмірі 500 000,00 грн; до 29.05.2026 у розмірі 300 000,00 грн; до 30.06.2026 у розмірі 600 000,00 грн; до 31.07.2026 у розмірі 600 000,00 грн; до 31.08.2026 у розмірі 500 000,00 грн; до 30.09.2026 у розмірі 500 000,00 грн; до 30.10.2026 у розмірі 3 000 000,00 грн; до 30.11.2026 у розмірі 3 160 000,00 грн; до 31.12.2026 у розмірі 3 200 000,00 грн; до 29.01.2027 у розмірі 3 300 000,00 грн; до 26.02.2027 у розмірі 3 412 832,34 грн; до 31.03.2027 у розмірі 2 600 000,00 грн.
Ухвалою суду від 26.03.2026 заяву Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про розстрочку виконання судового рішення прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 23.04.2026. В зв'язку із проблемами в роботі ВКЗ розгляд заяви відкладено на 07.05.2026.
01.05.2026 від заявника (відповідача) надійшла заява про часткове погашення заборгованості по рішенню суду від 13.11.2025 в сумі 400000 грн.
У судове засідання представник заявника (відповідача) не з'явився, подав клопотання про розгляд справи буз участі представника КП «Жовкватеплоенерго».
У судове засідання представник позивача з'явився, проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечив з підстав і мотивів, викладених в запереченні.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
В обґрунтування обставин для розстрочки виконання судового рішення, боржник посиалється на те, що Комунальне підприємство «Жовкатеплоенерго» є об'єктом критичної інфраструктури, забезпечує життєдіяльність важливих соціальних об'єктів, зокрема виробляє та поставляє теплову енергію у м. Жовква та м. Дубляни Львівського району Львівської області до населення, шкіл, садків, мед. установ і т.д., належна господарська діяльність якого має надважливе соціальне значення.
Відповідно до Протоколу № 22 від 06.11.2024 об'єкти КП «Жовкатеплоенерго» включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.
КП "Жовкатеплоенерго" є учасником Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до наказу Мінрегіону від 10.07.2017 № 168 (номер особового запису в Реєстрі 82).
Відповідно до Розпорядження Львівської обласної військової адміністрації за вих. №42/0/5-25ВА від 17.01.2025 КП «Жовкватеплоенерго» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
КП «Жовкватеплоенерго» працює за тарифами для чотирьох груп споживачів: населення, бюджет, релігійні організації та інші споживачі. Дані тарифи встановлюються рішенням виконавчого комітету Жовківської міської ради та Львівської міської ради.
КП «Жовкватеплоенерго» у зв'язку із дією мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії для споживачів категорії «населення», виконуючи вимоги Закону України 2479-IX “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (із змінами), застосовує для споживачів категорії «населення» тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, що діяли станом на 24 лютого 2022 року на рівні тарифів 2018 року. Крім того, відповідно до вимог вищезгаданого Закону діяла заборона на підвищення тарифів опалювального періоду 2022-2023 років для всіх категорій споживачів .
Протягом 2025 року (протягом попередніх років) КП «Жовкватеплоенерго», Жовківська міська рада, теплопостачальні організації, Міжгалузевої асоціація з розвитку систем теплопостачання «Укртеплокомуненерго» неодноразово звертались із зверненнями до Офісу Президента України, КМУ, Міністерства розвитку громад та територій України та інших дотичних до вирішення питання щодо заборгованості із різниці в тарифах однак, за подані Проєкти депутати не голосували. Лише в 2025 році проголосували в першому читанні щодо включення в Державний бюджет України на Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.03.2026 3 2026 рік 15,2 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на різницю в тарифах, але у другому читанні з Проєкту Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік виключили вказані вище кошти. КП «Жовкватеплоенерго» зверталося до суду із заявою про відстрочку судового рішення, оскільки на державному рівні вирішувалось питання щодо відшкодування Відповідачу різниці в тарифах для погашення заборгованості за природний газ. У разі виконання державою взятих на себе зобов'язань КП «Жовкватеплоенерго» могло б погасити повністю заборгованість за даним судовим рішенням
Як вбачається із долучених до заяви додатків, Відповідач неодноразово звертався до Жовківської міської ради (листи: за вих. № 509 від 10.12.2025 та № 49 від 26.01.2026), Міжгалузевої асоціація з розвитку систем теплопостачання «Укртеплокомуненерго» (лист за вих. № 70 від 05.02.2026), Президента України (лист за вих. № 69 від 05.02.2026), Кабінету Міністрів України (лист за вих. № 67 від 05.02.2026), Міністерства розвитку громад та територій України (лист за вих. № 68 від 05.02.2026), Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства (лист за вих. № 66 від 05.02.2026) щодо вирішення питання критичної ситуації яка склалася на підприємстві .
Жовківська міська рада на листи Відповідача затвердила Програму фінансової підтримки КП «Жовкватеплоенерго» на 2026-2028 роки, якою передбачила кошти у розмірі 10 000 000,00 грн у 2026 році на погашення за природний газ Позивачу, згідно із рішенням Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 112 від 06.02.2026.
06.02.2026 Жовківська міська рада прийняла рішення про звернення до Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Міністерства енергетики, Асоціації щодо заборгованості за спожитий газ та до Львівської міської ради про відшкодування вартості спожитого природного газу по Дублянській дільниці за період 2022-2025 роки (рішенням Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 12 від 06.02.2026, лист за вих. № 03-07/444 від 20.02.2026).
Відповідач вживає усіх можливих заходів щоб оплатити заборгованість Позивачу. Несвоєчасне погашення заборгованості перед Позивачем сталося не з вини Відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані від оплати за надані послуги з постачання телової енергії та спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.
Станом на 01.10.2025 обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що підтверджено протоколами Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 932 (зі змінами) становить 41 802 010 грн. З 2022 року на сьогоднішній день державою свої зобов'язання не виконуються повністю. Застосування для населення (що становить 75,0% від усіх споживачів) економічно необґрунтованих тарифів на рівні 2018 року, через дії Мораторію на підвищення тарифів та відсутності законодавчо передбаченої компенсації державою різниці в тарифі, при цьому немає можливості проводити ремонтні роботи, працювати працівникам підприємства повний робочий тиждень. Фактично працівники працюють в міжсезоння 4 дні в тиждень, у зв'язку з відсутністю коштів з місцевого та державного бюджетів на підготовку опалювального сезону, виплатою заробітної плати .
Саме через неотримання компенсації з державного бюджету КП "Жовкватеплоенерго" опинилося у вкрай важкому фінансовому становищі. За таких умов існує загроза припинення надання послуг теплопостачання в містах Жовква та Дубляни, внаслідок чого в першу чергу постраждає населення та важливі соціальні об'єкти. Таке недопустимо під час дії воєнного стану та ще й під час опалювального сезону Очевидно, що за таких умов стягнення з рахунків підприємства заявленої Стягувачем/Позивачем заборгованості унеможливить провести критично необхідні ремонтні роботи для підтримки теплотрас та котелень КП "Жовкватеплоенерго" під час опалювального періоду 2025/2026 роки.
Стягувач заперечив проти задоволення заяви боржника, посилаючись на те, що суд уже відстрочував виконання рішення у справі, а обставини, на які посилається боржник, уже були предметом судової оцінки під час надання відстрочки. Боржник не подав до суду доказів існування нових обставин, які б свідчили про наявність підстав для розстрочення виконання рішення, не довів наявності виключних обставин, які б вказували на неможливість виконання рішення, а також мав достатньо часу для того, щоб підготуватися до виконання рішення за період наданої відстрочки. Заява боржника засвідчує його недобросовісність і намір ухилитися від виконання рішення суду. Крім того, вона спрямована на розстрочення на строк, що перевищує один рік з дати ухвалення рішення. Стягувач переконаний, що задоволення заяви порушить баланс інтересів сторін та нівелюватиме обов'язковість рішення суду.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У ч. 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Із змісту ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України вбачається, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Наведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України від 05.07.2012 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).
Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 "Конвенції про захист прав людини та основних свобод" відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).
Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.
Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 Постанови №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду, врахувавши заперечення стягувача, суд зазначає, що раніше уже задовольняв заяву КП «Жовкватеплоенерго» про відстрочення виконання рішення суду від 13.11.2025 до 31.03.2026 включно.
При задоволенні відповідної заяви суд виходив з того, що відповідач визнав факт порушення умов Договору постачання природного газу ; відповідача віднесено до переліку критично важливих для функціонування економіки України підприємств і забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості; Комунальне підприємство «Жовкатеплоенерго» є об'єктом критичної інфраструктури, забезпечує життєдіяльність важливих соціальних об'єктів, зокрема виробляє та поставляє теплову енергію у м. Жовква та м. Дубляни Львівського району Львівської області до населення, шкіл, садків, мед. Установ; заборгованість боржника перед стягувачем зумовлена, серед іншого, застосуванням економічно необґрунтованих тарифів на комунальні послуги і діючим мораторієм на заборону підвищення тарифів на такі послуги для населення. Державою запроваджено політику, спрямовану на тимчасове вирішення означеної проблеми, однак така стикається із труднощами реалізації. Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах неодноразово було узгоджено для боржника обсяги заборгованості з різниці в тарифах для населення у відповідних розмірах. Разом з тим, жодних виплат боржник не отримував.
Слід зазначити, що сам по собі факт відстрочення судом виконання рішення не виключає можливості надання розстрочки його виконання. Однак, при цьому важливо, щоб розстрочення виконання не перевищувало одного року з дня ухвалення рішення, як цього вимагає частина 5 статті 331 ГПК України; боржник підтвердив збереження раніше встановлених обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та при цьому обґрунтував існування нових обставин, що виникли або стали відомі після ухвалення рішення і впливають на можливість виконання рішення.
Суд констатує, що боржник у встановленому процесуальним законом порядку довів вжиття ним заходів для виконнання рішення суду, частково погасив встановлену рішенням суду заборгованість і довів наявність підстав для розстрочення виконання рішення .
Таким чином, у разі, якщо суд відмовить у розстроченні виконання рішення у справі №914/482/25, пред'явлення стягувачем виконавчого документа до виконання не уможливить стягнення всієї заборгованості, адже поточні фінансові можливості боржника є надто обмеженими. Поряд з цим, такий підхід суду лише створить загрозу для щоденного функціонування КП «Жовкватеплоенерго», діяльність якого є соціально важливою та значущою для життєдіяльності територіальної громади.
У матеріалах справи наявні також рішення Жовківська міськоі ради про затвердження Програму фінансової підтримки КП «Жовкватеплоенерго» на 2026-2028 роки, якою передбачила кошти у розмірі 10 000 000,00 грн у 2026 році на погашення за природний газ Позивачу, згідно із рішенням Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 112 від 06.02.2026. та рішення №12 від 06.02.2026 Жовківськоі міської ради про звернення до Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Міністерства енергетики, Асоціації щодо заборгованості за спожитий газ та до Львівської міської ради про відшкодування вартості спожитого природного газу по Дублянській дільниці за період 2022-2025 роки (рішенням Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 12 від 06.02.2026, лист за вих. № 03-07/444 від 20.02.2026).
Щодо балансу інтересів сторін, то суд враховує, що стягувач не надав жодних доказів того, що він сам перебуває у складному фінансовому становищі. Вказане об'єктивно унеможливлює співставлення дійсного фінансового стану ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» з фінансовим становищем КП «Жовкватеплоенерго». Крім того, стягувач не надав документів, які б свідчили про те, що ненадходження одним платежем заборгованості від боржника завдає йому істотної шкоди, ставить під загрозу його господарську діяльність або створює для нього непереборні фінансові труднощі.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про розстрочення виконання рішення відповідає критерію справедливого балансу між інтересами стягувача та боржника. Розстрочка виконання рішення не позбавляє стягувача права на отримання присудженої суми, а лише визначає розумний строк та порядок її виплати з урахуванням об'єктивних фінансових обмежень боржника.
У даній справі заяву про розстрочення виконання рішення слід задовольнити частково, адже надання розстрочення на 12 місяців з квітня 2026 перевищує обмеження встановлене частиною 5 статті 331 ГПК України.
Оскільки рішення у цій справі ухвалене 13.11.2025, то розстрочити його виконання можна лише на строк до 30.10.2026 включно. Відтак, заява боржника у частині, що виходить за рамки встановленого процесуальним законом обмеження, задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд вважає, що у цій справі розумним і справедливим буде розстрочити виконання рішення від 13.11.2025 у справі №914/482/25 з врахуванням оплат на його виконання в частині стягнення 20 997 832,34 грн. заборгованості на шість місяців з дотриманням таких строків та сум оплати:
- до 31.05.2026 у розмірі 200 000,00 грн.;
- до 30.06.2026 у розмірі 600 000,00 грн.;
- до 31.07.2026 у розмірі 600 000,00 грн.;
- до 31.08.2026 у розмірі 700 000,00 грн.;
- до 30.09.2026 у розмірі 700 000,00 грн.;
- до 30.10.2026 у розмірі 18 197 832,34 грн.
Керуючись статтями 12, 42, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2025 у справі №914/482/25 в частині стягнення 20 997 832,34 грн. заборгованості на шість місяців з дотриманням таких строків та сум оплати:
- до 31.05.2026 у розмірі 200 000,00 грн.;
- до 30.06.2026 у розмірі 600 000,00 грн.;
- до 31.07.2026 у розмірі 600 000,00 грн.;
- до 31.08.2026 у розмірі 700 000,00 грн.;
- до 30.09.2026 у розмірі 700 000,00 грн.;
- до 30.10.2026 у розмірі 18 197 832,34 грн.
3. В решті вимог заяви відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.