ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/4097/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР"
на дії та рішення державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР"
до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"
про зобов'язання повернути майно,
Представники учасників справи:
від позивача: Сухомлин О.В.
від відповідача: Урбан Д.Д.
від ВДВС: Цапенко С.М.
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) перебувала справа № 910/4097/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про зобов'язання повернути майно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про зобов'язання повернути майно задоволено повністю.
Зобов'язано Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94; код ЄДРПОУ 01128297) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.38; код ЄДРПОУ 41557466) майно, а саме:
1) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ № 111 від 12.12.2021:
- ВД-10 висотомір (виріб №0567704, №0117253) - 2 шт., ТГ3-0,1/1,3 тиратрон - 2 шт., 6С2.032.014 усилитель - 1 шт., 17.141.08 (ВШ-5Т) вилка штепсельная - 1 шт., Д-003 Демпфер - 2 шт., Д-002 Демпфер - 3 шт., 6С3.019.000-2 трансформатор - 1 шт., 17.328.25 (ПСП-48) Катушка-1шт.;
2) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ № 113 від 18.12.2021:
- 8.683.601 (УВИД-30-15) прокладка - 1 шт., 8.600.251 (УВИД-30-15) прокладка - 1 шт., 8.683.726 (УВИД-30-15) прокладка -1 шт., 6С2.032.0І7 усилитель - 1 шт., Т- 64-4С Згр термопара - 4 шт., КШ-24 кисневий шланг - 4 шт., Ф25.31.023 (ДВС) Висотний блок - 1 шт.;
3) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ №115 від 19.01.2022:
- РК-2 (НИ-50) Коробка распределительная (виріб №6672) - 1 шт., КШ-11 кисневий шланг - 1 шт.;
4) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ №117 від 28.01.2022:
- КШ-24М кисневий шланг - 1 шт., 2.030.038 (АРК-11) Блок антенний (виріб №2091) - І шт.
Ухвалено стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94; код ЄДРПОУ 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.383; код ЄДРПОУ 41557466) 7 620 (сім тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
30.09.2024 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.
22.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" надійшла скарга на дії та рішення державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни, у якій скаржник просить визнати дії щодо закінчення виконавчого провадження № 79000945 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2026 № 79000945 протиправними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2026 № 79000945.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 № 01.3-16/63/26 у зв'язку зі звільненням судді Борисенко І.І. призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/4097/24, зареєстрованих за вхідним № 07-10/6064-26 (скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" від 21.04.2026 на дії та рішення державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни), за результатами якого для розгляду скарги визначено суддю Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕНКОР» від 21.04.2026 на дії та рішення державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни призначено на 11.05.2026. Зобов'язано державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлану Миколаївну у строк до 05.05.2026 подати до суду письмові пояснення на скаргу. Запропоновано боржнику надати до суду письмові пояснення по суті скарги.
05.05.2026 до суду від представника скаржника (позивача) надійшла заява про участь у судовому засіданні 11.05.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 06.05.2026 задоволено.
07.05.2026 до суду від головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни надійшли пояснення на скаргу, відповідно до яких остання просила відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР".
В судове засідання 11.05.2026 з'явилися представники сторін та державний виконавець Цапенко С.М.
В судовому засіданні 11.05.2026 представник скаржника підтримав подану скаргу. Представник відповідача також підтримав вимоги скарги.
Державний виконавець Цапенко С.М. заперечувала щодо задоволення скарги.
Розглянувши подану скаргу стягувача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга, об'єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.
В обґрунтування поданої скарги стягувач посилався на те, що державний виконавець Солом'янського ВДВС під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4097/24 допустив протиправну бездіяльність, оскільки не звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення у межах виконавчого провадження № 79000945, а постановою від 16.04.2026 закінчив виконавче провадження ВП № 79000945. Разом із цим, відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі неможливості виконання рішення, державний виконавець зобов'язаний був звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Однак, виконавець вказаних дій у встановленому законом порядку не вчинив. У зв'язку з цим скаржник просить суд визнати дії державного виконавця Солом'янського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 79000945 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2026 ВП №79000945 протиправними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2026 № 79000945.
Згідно з статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частинами 1 та 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 341 ГПК України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2025 державним виконавцем Солом'янського ВДВС Цапенко С.М. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" від 14.08.2025 були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 79000945 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 в справі № 910/4097/24; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору.
Надалі державним виконавцем Солом'янського ВДВС Цапенко С.М. були винесені постанови від 09.03.2026 та 24.03.2026 у ВП № 79000945 про накладення на боржника штрафу в зв'язку з невиконанням рішення суду в справі № 910/4097/24. Ці постанови учасниками виконавчого провадження № 79000945 в установленому законом порядку не оскаржувались. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін, або державний виконавець з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині 1 цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, вказаною нормою покладено обов'язок на державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу й порядку виконання рішення, у разі його невиконання протягом 2-х місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у якому боржником є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Проте докази звернення державного виконавця в межах ВП №79000945 до суду з заявою про зміну способу й порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 в справі № 910/4097/24 у матеріалах цієї справи відсутні.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС Цапенко С.М. від 16.04.2026 виконавче провадження № 79000945 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 в справі № 910/4097/24 було закінчено на підставі пункту 11 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено повідомлення до відповідних правоохоронних органів про вчинення керівником Заводу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Приписами вказаних норм встановлено обов'язок виконавця щодо здійснення заходів примусового виконання судового рішення, а саме такі заходи здійснюються у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.
Отже, судове рішення є виконаним з моменту вчинення боржником дій у спосіб та в порядку, які встановлені у виконавчому документі.
Наказом Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 зобов'язано Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94; код ЄДРПОУ 01128297) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.38; код ЄДРПОУ 41557466) майно, а саме:
1) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ № 111 від 12.12.2021:
- ВД-10 висотомір (виріб №0567704, №0117253) - 2 шт., ТГ3-0,1/1,3 тиратрон - 2 шт., 6С2.032.014 усилитель - 1 шт., 17.141.08 (ВШ-5Т) вилка штепсельная - 1 шт., Д-003 Демпфер - 2 шт., Д-002 Демпфер - 3 шт., 6С3.019.000-2 трансформатор - 1 шт., 17.328.25 (ПСП-48) Катушка-1шт.;
2) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ № 113 від 18.12.2021:
- 8.683.601 (УВИД-30-15) прокладка - 1 шт., 8.600.251 (УВИД-30-15) прокладка - 1 шт., 8.683.726 (УВИД-30-15) прокладка -1 шт., 6С2.032.0І7 усилитель - 1 шт., Т- 64-4С Згр термопара - 4 шт., КШ-24 кисневий шланг - 4 шт., Ф25.31.023 (ДВС) Висотний блок - 1 шт.;
3) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ №115 від 19.01.2022:
- РК-2 (НИ-50) Коробка распределительная (виріб №6672) - 1 шт., КШ-11 кисневий шланг - 1 шт.;
4) майно передане за актом приймання-передачі ТМЦ №117 від 28.01.2022:
- КШ-24М кисневий шланг - 1 шт., 2.030.038 (АРК-11) Блок антенний (виріб №2091) - І шт.
Проте, в постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №79000945 від 16.04.2026 зазначено, що рішення суду не виконано, на боржника накладено штраф та надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що державним виконавцем вчинено наступні дії: винесені постанови:
про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2025;
про накладення штрафу від 09.03.2025 та від 24.03.2025;
24.03.2026 державним виконавцем направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Разом з тим, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Вказані нормі кореспондуються з приписами ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Тобто, при виконанні цього рішення, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо воно не було виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій) державний виконавець міг звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 18.06.2020 у справі "Сафонов та Сафонова проти України" підтвердив усталену позицію про те, що виконання рішень, які включають зобов'язання нематеріального характеру, може іноді вимагати більше часу, ніж у випадку виплати грошей, присуджених за рішенням суду.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ст. 327 ГПК України).
Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача (скаржника) про те, що постанова від 16.04.2026 про закінчення виконавчого провадження № ВП №79000945 є передчасною, а такі дії державного виконавця порушують гарантії держави щодо виконання судових рішень та перешкоджають стягувачу реалізувати свої права на примусове виконання рішення суду у цій справі.
Разом із цим Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч. 1 ст. 41 вказаного Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Встановлення обґрунтованості скарги є підставою для визнання неправомірною та скасування оскаржуваної постанови від 16.04.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП №79000945.
Керуючись ст.ст. 233-235, 333-342 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" на дії та рішення державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни задовольнити.
2. Визнати дії державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 79000945 та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 79000945 від 16.04.2026 протиправними.
3. Скасувати постанову державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни від 16.04.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 79000945.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повної ухвали: 13.05.2026.
Суддя Т.Ю. Трофименко