ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/1610/26
За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України
про стягнення заборгованості в розмірі 3 010 407,29 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники учасники справи:
Від позивача: Данильченко О.О.
Від відповідача: не з'явився.
Від третьої особи: не з'явився.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина", 2) ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3010407,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем-1, як позичальником за Кредитним договором № 42501985-КД-1 від 02.09.2024 та відповідачем-2 як поручителем відповідача-1 за договором поруки №42501985-ДП-1/1 від 02.09.2024, взятих на себе зобов'язань щодо сплати заборгованості по кредиту.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позовної заяви АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" та ОСОБА_1 за кредитним договором № 42501985-КД-1 від 02.09.2024 в межах ціни позову у розмірі 3010407,29 грн, шляхом: - накласти арешт на рухоме майно, що належить ГУЦУ ЯНУ (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме: автомобіль BMW 325 2497, (2007) № куз. НОМЕР_2 , тип ТЗ легковий, д.н. НОМЕР_3 .
Ухвалою суду від 17.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову в справі № 910/1610/26.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, залучено в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України, призначено підготовче засідання на 06.04.2026.
Суд 06.04.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 09.04.2026.
08.04.2026 матеріали оскарження скеровано до ПАГС.
Суд 09.04.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 30.04.2026.
Судом скеровано запит до Військової частини НОМЕР_4 щодо перебування ОСОБА_2 в складі ЗСУ.
30.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" про стягнення на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 42501985-КД-1 від 02.09.2024 у розмірі 3 010 407,29 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 379 444,45 грн, заборгованість за процентами у розмірі 251 518,39 грн та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1 379 444,45 грн.
30.04.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання доказів направлення заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Розгляд справи №910/1610/26, який призначено на 30.04.2026, у зв'язку із технічним збоєм системи ВКЗ.
Ухвалою суду від 30.04.2026 призначено підготовче засідання на 11.05.2026.
05.05.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_4 надійшла відповідь на запит.
Представники відповідачів -1, -2 та третьої особи 11.05.2026 у підготовче засідання не з'явились.
Позивач 11.05.2026 у підготовчому засіданні підтримала заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Суд 11.05.2026 у підготовчому засіданні оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" без розгляду.
Судом встановлено, що відповідач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_5 НГ України, що підтверджується наказами командира ВЧ НОМЕР_5 НГ України (по стройовій частині) від 19.12.2025 № 370 та від 14.01.2026 №14.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.
Отже, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Стаття 227 ГПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зробила висновок, що під час застосування правил пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Судом встановлено, що перебування відповідача на військовій службі підтверджено наказами командира ВЧ НОМЕР_5 НГ України (по стройовій частині) від 19.12.2025 № 370 та від 14.01.2026 №14.
Суд констатує, що в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі № 910/1610/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст. 227, 229, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 910/1610/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
2. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Згідно з ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко